Согласен с Tim : как не крути, а человеки грехом испорчены - и Христу молимся и мамоне поклоняемся - так и живем, пока телесность имамы. Кто осудит, кто изменит? Мы ж не ангелы бесплотные. Так и живем... 

И все же друзья мои форумчане-однополчане не будьте столь категоричны против чудес. Это религия, основной винт ее! Лев Толстой захотел Евангелие без чудес переписать… И что? Получилась не религия, а «манифест» коммунистической партии и народа… Отрицая чудеса, мы отрицаем Бога. Вся Библия стоит на чудесах, Евангелие повествует, что Господь наш Иисус Христос то и дело воскрешал и исцелял, преображался, бесов гонял, являлся и не узнавался, аж под конец узнаваем бывал, шторм прекращал и воскрес. С точки зрения психиатров, это всего лишь набор примитивных фокусов, дабы привлечь толпу. Но, для нас верующих, вера в Бога, в чудеса - путь истина и жизнь. Посему духа не угашаем, пророчества не уничижаем…

Tim,
Поділюся ще 1 думкою. Церкви усіх конфесій занадто акцентують на чудесах, агітуючи віруючих. Ну ось і наслідки.

Навіть нещодавно один хороший священик пропонував мені черговий раз послужити молебень до святого з аргументом, що ось, у інших людей сталися чудеса в житті. Коли православні переконують один одного поїхати в паломництво, то теж кажуть про чудеса. Заради чудес і їдуть. у всіх книжечках з житіями святих розповідається про чудеса.

А насправді, чудеса - це виняток (якщо вони взагалі бувають, бо це може бути і простим збігом обставин). Дуже шкода, що про випадки, коли молились і просили, але не отримали, не пишуть. Бо таких випадків більше. Але їх у Церкві не записують :)

Ви маніпулятивно опускаєте суттєву різницю - молиться не клену, а образу Богородиці на клені.

Різниця принципова - робити Храм у лісі, або тягнути у Храм чортівню і молитися їй. Це є різниця світоглядна, цивілізаційна, ще з дохристиянських часів: обожнення (світлими богами) природи у слов'ян напротивагу поклонінню бісам (темним богам) у московитів.

А кленам, дубам та ідолам у нас моляться рун-віровці, рідновіри та інші новопогани, як і в Росії. Але не тіштеся, що, маючи схожу з слов'янами "дурість", московити від того стають слов'янами.

Народ про це каже грубо: своє гівно не воняє.

 

Magdalina,

шо ж Вы так скромно ответили, лишь про икону?..да и то..уклончиво..

а откель вся эта дурость берётся и бралась -Вам уже стало неинтересно?)))

 

А марно. В Писанні сказано, що "хто думає, що він стоїть, дивись, як би не впав". Єресь - є ділом плоті, і хто чинить таке "Царства Божого не вспадкує". Так що не земного вогню слід боятися в першу чергу.

 

 

Хіба сьогодні палять когось на вогнищі за гріх чи єресь. Навпаки, швидше спалять того, хто гріх чи єресь викриває.

 

 

Що ви написали, те я і прочитав. Ви протиставляєте ікону та Бога. Ікона це не фотографія, а святиня. А ідолом може стати будь-що. Тому, коли священик закликав молитися перед іконою, а не перед плямкою на дереві, то він закликав людей повернутися в здоровий християнський стан, а не до ідолопоклонства.

Я це знаю не гірше за Вас. Ви теж неуважно читаєте: я написала "ідолопоклонство по факту".

а де церква цьому вчить? Усім комплексом того церковного "благочестя", який нав*язується віруючим як єдино правильна поведінка.

Утім, якщо Церква не хоче бачити цієї проблеми, то це в подальшому буде ще більшою проблемою Церкви.

Magdalina,

да Вы что, и в Византию в 4м веке из украины коливо попало?

не древние укры случайно его туда привезли при императоре Юлиане?

а вот сожигание чучела на масленницу -древний кельтский кажись обычай. и об этом мы тоже говорили. отсюда снвоа вопрос: если у двух народов,отстоящих на сотни километров друг от друга был один обычай , приуроченный к одному и тому же дню и смыслу---то может это происходит из одного источника.

вот только ,как писал Юлий Цезарь, те товарищи для повышения эффективности своего чучелосжигания вплетали в это (у них размер был большим) чучело живых животных и людей.

не думаете ли Вы, что и ваши древние единомышленники сначала пару своих собратий сожгли,а потом коливом запили?

Magdalina,

потому что об этом уже говорилось и писалось сотни раз. до тех регионов в западной части нашй страны сов.власть дошла гораздо позже,нежели она появилась в восточных. и появилаась уже не в том виде,в котором она появилась в центре и на востоке.

с одной стороны в этом был огромный плюс : верующий народ из этих регионах подвергся репрессиям в гораздо меньшей мере,нежели в других регионах ( по сранению с теми же Черкассами, Киевом, присмопоминаемым Донбассом).

но это ,одновременно, дало и неожиданный минус: практически вся страна (я даже не о Украинеговорю,а об СССР) заразилась в считанные годы теми локальными духовными болячками,которые прогрессировали и былихарактерны лишь отдельным регионам отдельной республики.

почему? да потому что из этих регионов массово поставляли священство и епископат в советское время и данные люди отправлялись во все уголки нашей бывшей необъятной родины. предлагая всем именно тот взгляд на христианство,который был у них. альтернативы или дискуссий просто не могло быть в тех условиях.

а одной из характерных черт этого "западноукраинского христианства" есть или пофигизм или наоборот-обрядовение(но мы тут с Казаком Мамаем недавно сошлись на том,что обряд для этих людей не главное. главное -внешнее подтверждение их мыслей. неважно о чём и каких. но подтверждение их глупостей. иначе -резкое неприятие всего того,что не совпадает с их точкой зрения.при практически полном, замечу, отсутсвии знания и понимания предмета обсуждения.).

лучше молиться путину или сталину нежели клёну? я Вам одно хочу сказать -и то и другое -фигня. и когда Вы свою полуязыческую дурость пытаетесь "оправдать" наличием схожей дурости у соседей...так ни соседи не лучше Вас, ни Вы не лучше этих соседей.

только признать это ..очень трудно. что вы (мы) такие же.

Magdalina,

 

а где Церковь учит, что икона является идолом? ни один официальный текст такого смысла не даёт. более того, именно в московских обычаях православия это минимизировано. хотя есть оооочень почитаемые образы и Богородицы и святых.а вот в Украине как раз наоборот "N-ська Божа мати, поможи!".

так что не нужно свои фантазии прикрывать какимито отлучениями или громкими фразами. не боитесь -и не надо. но и христианство Вы воспринимаете ка набор мифов. а потом оперируя ими чтото у когото не то выспрашиваете не то доказыаете ущербность христианства

только христианству от этого ни холодно не жарко

Шановний отче Андрію, я вже давно не боюся звинувачень в єресі. Один священик з УПЦ КП якось мене попередив: "Дивіться, щоб Вас не спалили на вогнищі". А потім сталося цікаве: його заборонили тимчасово в служінні за гріх, не сумісний зі священицькою діяльністю. Потім він покаявся.

Але Ви НЕУВАЖНО ЧИТАЄТЕ: я не висловилась проти ікон узагалі. Повторюю, ікона має бути як фото,  ане як ідол. Це не іконоборство.

Ось головна думка, а не чиї безчинства московські чи українські угодніші Богу.

 

Святитель Тихон Задонский (†1783) о масленице

«Сырная седмица есть преддверие и начало поста. А потому истинным чадам Церкви следует в Сырную седмицу поступать во всём гораздо воздержаннее. Слушают ли, однако, христиане сладостных песней любвеобильной Матери своей? Она завещает в эти дни более благоговеть – а они ещё больше бесчинствуют. Она заповедует воздерживаться – а они ещё больше предаются невоздержанию. Она повелевает очищать тело и душу – а они ещё больше оскверняют их. Она велит сетовать о содеянных грехах – а они прибавляют новые беззакония. Она внушает умилостивлять Бога – а они ещё больше прогневляют Всевышнего. Она назначает пост – а они ещё больше объедаются и упиваются. <…> Самое празднование масленицы – есть дело языческое. У язычников был ложный бог (изобретатель хмельного питья), которому они учредили особенные в году праздники (так называемые вакханалии) и проводили эти празднества во всяких непотребствах и мерзостях. Смотрите, не так ли христиане проводят масленицу, а равно и многие празднества? <…> А я ещё раз скажу, что, кто проводит масленицу в бесчинствах, тот становится явным ослушником Церкви и показывает себя недостойным самого имени христианина».

 

А хто молиться в храмі Божому путіним чи московським царям. І яка різниця, поклонятися дереву чи Путіну - Путін, хоч, як людина є носієм образу Божого. )

 

 

Іконоборство - це так ж єресь, як і ідолопоклонство.

 

чого зразу вдаряєтесь, шановні, в такі узагальнення щодо Західної України? у цьому випадку люди шукають чуда від Бога, а що на Східній Україні робиться? старцеманія - це ще гірше, на мою думку, бо підкоряють своє життя слову людини, святість якої дуже і дуже сумнівна.

а про "явлення" Діви Марії в "Десятинному монастирі" УПЦ МП забули вже? то ж узагалі або нагла брехня, або також колективна "прєлєсть"

І ще. Ось таку релігійну свідомість віруючих виховує сама Церква. Це логічний наслідок культу всіляких "святиньок": часток мощей, іконочок, освячених масел, хусток, нічних сорочок (серйозно, знаю тітку з МП, яка носить вдома освячену на мощах сорочку, щоб не хворіти, і при цьому ненавидить український народ і мову його) і т.д. і т.п.

Цю проблему створили самі священики. Коли вчать молитися перед іконою, а не Богу в будь-якому місці (як це робили перші християни), то рідко хто не спокуситься приписувати зцілення іконі (шматку дерева). Хочете чи ні, але нездорове шанування ікон витіснило з свідомості людей Бога. Ікона має бути як фото близької людини, а не ідолом. На жаль, церковне шанування ікон сьогодні є, по факту, ідолопоклонством.

Показово, що священик на заміну дереву пропонує людям... ікону, а не Бога! Це не переконає їх. Знаєте, чому? Бо "ікона" нерукотворна більш благодатною здається.

Тут лекції треба проводити про розрізнення духів, голоси.

Це не про мене,

але краще вже молитися образу Богородиці у самих неочікуваних місцях,

чим у храмі Божому молитися распутіним, московським царям і комуністичним главарям.

ха-ха! а украинцы-то испокон веков поминают умерших КОЛИВОМ, а никак не блинами! ха-ха-ха
наше коливо даже стало частью церковных обрядов (коливо в день св. Феодора Тирона)
Это о чем говорит? что украинцы и россияне - это 2 разных народа