Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

35447
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Цитата: Tim
без храмов мы вот..никуда
Тупик.
Я понимаю, можно сказать, что православный храм в такой и такой форме - это способ самоидентификации православной веры. Мол, издаля видно, что здесь за конфессия. Но не настало ли время быть более мобильными, и предлагать какую-то другую "вывеску", кроме куполов-маковок?
Мы живем в эпоху религиозного плюрализма и религиозной мимикрии, а это значит, что храмы будут рассматривать просто как помещения, приспособленные для молитвы. Причем независимо от конфессии. Ну, разве что Свидетели Иеговы побрезгуют. Но харизматы пытались построить свой дом молитвы, стилизованный под православный храм. Значит, усилятся снова драки. Тут уже раскольников и боевиков УНА-УНСО не обвинишь в стиле Василя Анисимова. Сами другу друга храм отжимают.
Дождемся, когда уже и маковка не будет свидетельством того, что под ней собираются именно православные?

35446
Tim [профіль]

Татьяна, УПЦ КП,

"а суть то? - а суть в песок" wink

да согласен я,согласен. но без храмов мы вот..никуда

35445
Andriy Tolstoy [профіль]

Цитата: Татьяна, УПЦ КП
Может, стоит пересмотреть свое пиетическое, но совершенно устаревшее  отношение к культовым сооружениям, от владения которыми теперь зависит вся наша христианская жизнь?

 

Таке враження, що ми справді інколи забуваємо, що живемо в часи Нового завіту, а не старого з його Єрусалимським храмом.

35444
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

А по сути сказать есть что (без этих своих любвеобильностей)?

35443
Tim [профіль]

Татьяна, УПЦ КП,

какая ты сегодня скромная в своём комментировании love

35442
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Не хочется комментировать конфликт по сути (там вообще непонятно, кто прав, кто виноват).
Но одно вылазит явно: где сокровище ваше - там и сердце ваше.
Многовековая привязка молитвенной жизни к храму именно сегодня начинает приводить к загниванию этой молитвенной жизни.
Все. Без храма нет литургии, нет молитвы, нет ничего.
Может, стоит пересмотреть свое пиетическое, но совершенно устаревшее  отношение к культовым сооружениям, от владения которыми теперь зависит вся наша христианская жизнь?

35441
Paschali Victimae [профіль]

Гроші тільки "квіточки", в основі всього лежить безправ"я настоятеля (священика) перед Владикою, нерідко  і  - перед благочинним. Священикам необхідний профсоюз. Так, поступили священики Болгарії і Румунії ( за даними сайту Седмица). Єпископи там противились, але священики організувались.
Це необхідно і нам.
Тому, що ми вийшли з комунізму і тодішнє  всевладдя партноменклатури передалось нинішньому владному Олімпу. Адже, нинішні владарі  народились  в епоху розквіту брежнівського хабарництва, зросли в часи "рекету червоних піджаків", згідно того і владарюють тепер, "наступаючи на горло пенсіонерів".

35440
G-1 [профіль]

АРХМ АВВАКУМ,

Как раз деньгами там заведует Червонописький , владыка Феодосий пришел туда не бедным и зарплату от якобы афганцев не получал.
Попытка навести порядок на приходе столкнулась с личными амбициями и денежной заинтерисованностью. Корпуса здаются в аренду все пожертвования забираются.
 Храм рассматривается как подспорье в финансовой деятельности.
Почему распоряжаеться всем на приходе староста,а не настоятель?

35439
Tim [профіль]

Andriy Tolstoy,

по поводу "древности" у меня иная точка зрения. всё то,что лежит в основе чинопоследования любого таинства или чина -оно не с потолка взято.( ну разве что венчание из этого списка выпадает,как откровенная халтура на заданную императором тему)

так вот практически любое чинопоследование , которое служат в наши дни, имеет в себе одну две древние молитвы или последования. и исторические наросты эпохи. как и анафора литургий ВВ или ИЗ или того же апостола Иакова. но это также не тайна ,что ни ВВ ни ИЗ не составляли сами тексты анафор (относящиеся к одному из сирийских  направлений, а вариантов было море),а лишь несколько модернизировали то,что было у них под рукой. и можно смело утверждать,что данные первичные тексты если и не редакции самих Апостолов,то уже по крайней мере апостольских мужей. про ереси тогда слышно не было feel

до ныне и служим. и ничё.

так же и в любой другой требе.

потому действительно-исторически было много вариантов. но Церковь их проверила временем и они поотпадали задоооооолго до католического Триденского собора и митрополита Петра Могилы.

а дискуссия по существу проблемы может быть тогда,когда отложено личностное "нра -не нра" и переходят к изучению "а что же было все эти годы до меня?"

 

это старый трудный  разговор о том - "что есть иерей"?

 

https://deacon.ru/community/viewtopic.php?f=8&t=1281&start=15

 

и в самой дискуссии -ссылка на другую ветку.

а на  Алмазова сейчсас ссылку дать не готов. в домашнем компе он в виде дежавюшек есть. скачивал давно.

35438
Andriy Tolstoy [профіль]

Цитата: Тарас УГКЦ
Особисто в мене викликає співчуття ваше уявлення про католицизм, далеке від реальності.
 

 

 Це все від того, що у вас тріумф, бо папа зрікся духовного батьківства над вами. Прийміть мої вітання з цим святом.

35437
Тарас УГКЦ [профіль]

Особисто в мене викликає співчуття ваше уявлення про католицизм, далеке від реальності.

35436
Andriy Tolstoy [профіль]

Цитата: Tim
а то,что указал о.Андрей - практика. когда в древности исповедающийся ложил руку на шею кающемуся и говорил чтото вроде "чадо. твои грехи на мне".

 

І в дрєвності не все правильно робили. Всі єресі, навіть сучасні, були народжені " в дрєвності". Я наприклад, зовсім не розумію цієї формули, яку ви згадали: "чадо. твои грехи на мне".

 

Щодо формули розрішення, то це не Символ віри, і тому, на мою думку, вона може різнитися, але головне, щоб у ній не було єресі, чи наприклад, натяку, на наше співвідкупительство Христу - " беру твої гріхи на себе" (???).

 

У теперішньому формулюванні, все доволі пристойно, євангельськи, святоотцівськи. Перша частина молитви - звернення до Христа Чоловіколюбного, до Його щедрості і благодаті,  щоб Він простив людині її гріхи, а друга частина - священик використовує дану йому Богом владу прощати і розрішати, але не в своє ім'я, а в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.

 

Тому досліджувати з наукової, історичної точки зору питання молитви розрішення від гріхів, звичайно допустимо, але докоряти, що теперішня форма, якась ущербна, це вже перебор.

35435
Tim [профіль]

Andriy Tolstoy,

поглядите всёже проф.Алмазова. он там приводит разные варианты чинопоследований,которые в разное время были в Византии.

а то,что указал о.Андрей - практика. когда в древности исповедающийся ложил руку на шею кающемуся и говорил чтото вроде "чадо. твои грехи на мне".

а Вы слово в слово повторили катехизис митр.Филарета. но и сам Филарет признавал,что позиция данная очень шатка. но оправдывал (как и многое другое),поскольку на данный момент оно такое есть. а потом келейно плакал о том,что в церкви столько проблем и нерешённых вопросов,что и жизней нескольких не хватит чтобы их решить feel

Пы.Сы. Вы ещё оправдайте наличие тропаря третьего часа в анафоре - про это о.Андрей также говорил))

иногда самое трудное -увидеть что привычные вещи не совсем правильны.

35434
Andriy Tolstoy [профіль]

Цитата: Tim
не всё так просто

 

Не заперечую.

 

Але Таїнство покаяння це не вінчання, і навіть не Таїнство Хрещення. В молитві розрішення  священик все ж таки каже, що відпускає гріхи не владою своєю, а владою даною йому Господом. І не своєю праведністю, бо визнає, що "недостойний ієрей". Помолитися, щоб Бог простив комусь гріхи може кожен. Але тільки священик може сказати: Я відпускаю тобі гріхи, владою даною мені. Тому погоджуюся, тут все набагато глибше. А автор на мою думку підійшов поверхнево, хоча букв багато.

35433
Andriy Tolstoy [профіль]

Сироти при живих батьках завжди викликають співчуття. А для когось це тріумф. 

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...