Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Таке враження, що ми справді інколи забуваємо, що живемо в часи Нового завіту, а не старого з його Єрусалимським храмом.
по поводу "древности" у меня иная точка зрения. всё то,что лежит в основе чинопоследования любого таинства или чина -оно не с потолка взято.( ну разве что венчание из этого списка выпадает,как откровенная халтура на заданную императором тему)
так вот практически любое чинопоследование , которое служат в наши дни, имеет в себе одну две древние молитвы или последования. и исторические наросты эпохи. как и анафора литургий ВВ или ИЗ или того же апостола Иакова. но это также не тайна ,что ни ВВ ни ИЗ не составляли сами тексты анафор (относящиеся к одному из сирийских направлений, а вариантов было море),а лишь несколько модернизировали то,что было у них под рукой. и можно смело утверждать,что данные первичные тексты если и не редакции самих Апостолов,то уже по крайней мере апостольских мужей. про ереси тогда слышно не было ![]()
до ныне и служим. и ничё.
так же и в любой другой требе.
потому действительно-исторически было много вариантов. но Церковь их проверила временем и они поотпадали задоооооолго до католического Триденского собора и митрополита Петра Могилы.
а дискуссия по существу проблемы может быть тогда,когда отложено личностное "нра -не нра" и переходят к изучению "а что же было все эти годы до меня?"
это старый трудный разговор о том - "что есть иерей"?
https://deacon.ru/community/viewtopic.php?f=8&t=1281&start=15
и в самой дискуссии -ссылка на другую ветку.
а на Алмазова сейчсас ссылку дать не готов. в домашнем компе он в виде дежавюшек есть. скачивал давно.
І в дрєвності не все правильно робили. Всі єресі, навіть сучасні, були народжені " в дрєвності". Я наприклад, зовсім не розумію цієї формули, яку ви згадали: "чадо. твои грехи на мне".
Щодо формули розрішення, то це не Символ віри, і тому, на мою думку, вона може різнитися, але головне, щоб у ній не було єресі, чи наприклад, натяку, на наше співвідкупительство Христу - " беру твої гріхи на себе" (???).
У теперішньому формулюванні, все доволі пристойно, євангельськи, святоотцівськи. Перша частина молитви - звернення до Христа Чоловіколюбного, до Його щедрості і благодаті, щоб Він простив людині її гріхи, а друга частина - священик використовує дану йому Богом владу прощати і розрішати, але не в своє ім'я, а в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.
Тому досліджувати з наукової, історичної точки зору питання молитви розрішення від гріхів, звичайно допустимо, але докоряти, що теперішня форма, якась ущербна, це вже перебор.
Andriy Tolstoy,
поглядите всёже проф.Алмазова. он там приводит разные варианты чинопоследований,которые в разное время были в Византии.
а то,что указал о.Андрей - практика. когда в древности исповедающийся ложил руку на шею кающемуся и говорил чтото вроде "чадо. твои грехи на мне".
а Вы слово в слово повторили катехизис митр.Филарета. но и сам Филарет признавал,что позиция данная очень шатка. но оправдывал (как и многое другое),поскольку на данный момент оно такое есть. а потом келейно плакал о том,что в церкви столько проблем и нерешённых вопросов,что и жизней нескольких не хватит чтобы их решить ![]()
Пы.Сы. Вы ещё оправдайте наличие тропаря третьего часа в анафоре - про это о.Андрей также говорил))
иногда самое трудное -увидеть что привычные вещи не совсем правильны.
Не заперечую.
Але Таїнство покаяння це не вінчання, і навіть не Таїнство Хрещення. В молитві розрішення священик все ж таки каже, що відпускає гріхи не владою своєю, а владою даною йому Господом. І не своєю праведністю, бо визнає, що "недостойний ієрей". Помолитися, щоб Бог простив комусь гріхи може кожен. Але тільки священик може сказати: Я відпускаю тобі гріхи, владою даною мені. Тому погоджуюся, тут все набагато глибше. А автор на мою думку підійшов поверхнево, хоча букв багато.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
«Безбожна п’ятирічка» повертається в Україну?
Я понимаю, можно сказать, что православный храм в такой и такой форме - это способ самоидентификации православной веры. Мол, издаля видно, что здесь за конфессия. Но не настало ли время быть более мобильными, и предлагать какую-то другую "вывеску", кроме куполов-маковок?
Мы живем в эпоху религиозного плюрализма и религиозной мимикрии, а это значит, что храмы будут рассматривать просто как помещения, приспособленные для молитвы. Причем независимо от конфессии. Ну, разве что Свидетели Иеговы побрезгуют. Но харизматы пытались построить свой дом молитвы, стилизованный под православный храм. Значит, усилятся снова драки. Тут уже раскольников и боевиков УНА-УНСО не обвинишь в стиле Василя Анисимова. Сами другу друга храм отжимают.
Дождемся, когда уже и маковка не будет свидетельством того, что под ней собираются именно православные?