За задумом законопрєкту, перед прийняттям на роботу капелани повинні пройти погодження з органами СБУ (“Центральним управлінням або регіональними органами СБУ, органами військової контррозвідки”). Також прописаний можливий допуск капелана до держтаємниці. Аналогічні вимоги до військових капеланів “резерву”, різниця в тому, що вони будуть виконувати обов’язки “на громадських засадах”.

“Це невиправдане втручання в задоволення релігійних потреб віруючих. Священнослужитель не має допусків до державної таємниці (адже є певний перелік таких посад, що затверджується спецслужбами). Швидше за все, вони хочуть узгоджувати кандидатів, щоб отримати ручне управління на питання призначення капеланів, — прокоментував “Вістям” протоієрей Олександр Бахов, глава Синодального юридичного відділу УПЦ. – Ті священники, які не подобаються їм з якихось причин, отримають відмову”.

Отець Олександр Бахов пояснює: при порушенні зв’язку між священником і його церквою, перший стає де-факто військовослужбовцям, який виконує не то релігійні, не то психологічні функції. “Все одно, що відрізати шматок водопровідної труби і передати його комусь: начебто, і труба, на кшталт, і для води, але найголовнішого-то в ній немає, – образно пояснює він. – І у військовому, і в медичному капеланстві УПЦ завжди звертає увагу: капелан – це священнослужитель, який здійснює духовну опіку в контакті зі своєю церквою. До того ж що робити, якщо за моральними принципами людина не може бути священником? Адже він залишиться “держслужбовцям”, виконуватиме функції”. Останньому питанню, до слова, в проекті закону таки приділили увагу. “Материнська” організація може відкликати свого священника – і він втратить право бути капеланом.

Від УПЦ служить всього один капелан, заступник голови Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними силами протоієрей В’ячеслав Яковенко, який в зоні бойових дій знаходиться періодично з вересня 2014 року. “Нам в ЗСУ відповідають: “У особистому складі немає віруючих вашої церкви, тому немає потреби в священниках”.

Але в УПЦ (МП) переконують, що вона найбільша церква, яка налічує 13 тисяч парафій. “Не може не бути наших віруючих: ми-то знаємо, що вони просять благословення перед тим, як йти служити. Молебні просять проводити, – каже протоієрей Олександр Бахов. – Відповідь проста: у них в частинах проходить “анонімна” система голосування. На ділі – шикують особовий склад і ставлять питання: “Ви хочете ходити в “церкву Московського патріархату?”. Ви думаєте, після того, як питання ставиться саме таким чином, багато знайдеться охочих піддатися глузуванням, буллінгу і упередженому ставленню з боку адміністрації?”.

Керуючий справами УПЦ, митрополит Антоній влітку закликав владу усунути цей дисбаланс, оскільки “мова не про те, що ми захищаємо якісь свої інтереси, а про духовний стан людей, яких призвали в армію”. При цьому офіційні представники УПЦ (МП) не коментують всебічну підтримку, яку єпархії УПЦ (МП) надають російським окупаційним силам в Криму, освячуючи бойову техніку і відпрацьовуючи оптимальну схему служіння священиків на бойових позиціях росіян.

Нагадаємо, що у 2018 році "Судовий репортер" розповідав, як ГРУ РФ вербує українців і працює з ними за допомогою «Молитвослова с канонами на каждый день седмицы и всякое прошение души».

Теги: