В адвокатському комунікаті зазначається, що вирок о. Григорію (Роману) Планчаку ще не остаточний, він винесений "без дотримання справедливого застосування приписів права", через що пропонується "створення апеляційної колегії суддів для розгляду нашої просьби про повернення в первісний стан" справи.

Наводимо текст документу з преамбулою адвоката:

"Михайло Димид - адвокат

Звичайного Трибуналу Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви

Преамбула

Зауважив великий ажіотаж серед людей доброї волі, спричинений узагальненою публікацією про “вину у скоєнні злочинів” та “винесення кари позбавлення клирицького стану” ієрея Григорія (Романа) Планчака. Така публікація з'явилися на різних сайтах, починаючи з 26 березня 2021 р. і в ній йшла мова про судовий вирок Колегії суддів Звичайного Трибуналу Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви.

Оскільки моя роль в процесі - це забезпечити максимальну справедливість, то вирішив подати до загального відома позицію сторони обвинуваченого, а також пояснити загалу, які ще є можливості в ієрея Планчака сягнути остаточного слова в згаданому процесі.

Пресовий комунікат (Львів, 30.03.2021)

Як відомо з деяких інтернет порталів УГКЦ, які побачили світ в п'ятницю 26 березня 2021 р., у карній справі ієрея Григорія (Романа) Планчака був оприлюднений остаточний вирок на другому ступені судочинства (Трибунал Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви, КС 1/2019 Вих. № 05/21, Львів, 16 березня 2021). Сам обвинувачений отримав поштою цей вирок лише день раніше, 25 березня 2021 р.

Як адвокат Звичайного Трибуналу Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви, якому ієрей Григорій (Роман) Планчак довірив його захищати, уповноважений заявити, що як сторона вважаємо, що факт такого поспішного доведення вироку до публічного відома, а тим більше написання і опублікування декрету виконання вироку архиєпископа і митрополита тернопільсько-зборівського Василя Семенюка (Вих. № 82/202, Тернопіль, 26 березня 2021) є передчасними, оскільки церковне правосуддя згідно з законодавством ще не сказало свого остаточного слова на основі двох одностайних судових рішень. Подаємо до відома всіх зацікавлених сторін, що ще існує § 1 канону 1326 Кодексу канонів східних Церков, який звучить: “Проти вироку, який перейшов у стан осудженої речі, якщо про його несправедливість очевидно відомо, надається просьба про привернення в первісний стан”.

У декреті виконавчого вироку говориться, що Колегія суддів дотрималася кан. 1337, однак це не відбулося, бо судді відповідно до згаданого канону повинні були взяти до уваги кан. 1328, надаючи стороні можливість подати просьбу про повернення в первісний стан (restitutio ad integrum), яка призупиняє виконання вироку. Кан. 1327 передбачає для подання прохання про повернення в первісний стан термін – 3 (три) місяці від часу правосильного ознайомлення з вироком.

Сторона заявляє, що цей вирок є винесений у спосіб, що очевидно не дотримано припису закону, які стосуються не самої лише процедури, а торкаються знехтування суддями права на захист обвинуваченого. Із цієї причини цей вирок є позначений вадою непоправної неправосильності, про що мова в кан. 1303 §1, 7°, оскільки судді відмовили обвинуваченому у праві на захист.

Своє твердження бажаємо підкріпити поки що двома доказами.

До першого доказу відноситься факт, що судді, після публікації актів справи, яка налічує понад 1000 (тисячу) сторінок, встановили для обраного адвоката термін часу з логікою сильного обмеження – терміном 20 (двадцять) годин для ознайомлення зі всією справою Планчака із повною “забороною копіювати судові акти”. Термін, який встановили судді, очевидно не дозволяв глибше ознайомитись з усіма актами справи, а отже унеможливював розпочати здійснювати аналіз справи і приступати до захисту. Судова практика вказує на це, що судді повинні були надати мінімум 50 год. лише для перечитання матеріалів справи, не кажучи вже про додатковий необхідний час для здійснення оцінювання доказів.

До другого доказу відноситься факт, що після часткового ознайомлення з актами справи, керуючись кан. 1281 §2 ККСЦ, адвокат просив суддів надати йому можливість поставити запитання до опитаних свідків, щоб уточнити відповідність свідчень до правових елементів у підставах злочину. Це прохання було знехтувано. Також судді зігнорували опитати всіх свідків, яких подав обвинувачений в апеляційній скарзі.

В цьому вбачаємо упереджене ставлення суддів до особи обвинуваченого і небажання пошуку правди, оскільки судді не надали можливості, щоб серед актів справи з'явилися докази обвинуваченого або такі докази, які стверджують протилежне до обвинувачень, які представив промотор справедливості від імені єпархіального єпископа.

З цих та інших причин, як адвокат ієрея Григорія (Романа) Планчака, від імені сторони, з огляду на вищесказане, вважаємо, що виконання очевидно несправедливого вироку слід зупинити й надати обвинуваченому право на захист через можливість вислухати всіх свідків, яких обвинувачений подав в апеляційній скарзі, та через можливість подати документальні докази, а також поставити запитання певним свідкам на предмет правових елементів щодо підстав злочину.

Оскільки уважаємо, що ієрей Григорій (Роман) Планчак був суджений без дотримання справедливого застосування приписів права на другому ступені судочинства у Трибуналі Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви, то звертаємося до Голови Трибуналу Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви із вимогою створення апеляційної колегії суддів для розгляду нашої просьби про повернення в первісний стан.

Також пригадуємо, що ієрей Григорій (Роман) Планчак, як і кожний вірний Католицької Церкви має право звернутися до Римського архиєрея (див. кан. 1059 §1) для остаточного рішення в судовій справі.

Із тих всіх причин просимо виявити пошану до обвинуваченого, а також набратися терпеливости, бо ще не сказано остаточного слова у згаданому карному церковному процесі".

Теги: