Спочатку архієреї планували зібратися у понеділок, 4 лютого, відразу після інтронізації митрополита Епіфанія. Та в останній момент подію перенесли на вівторок 5 лютого. "Мені надійшло повідомлення (від предстоятеля ПЦУ): «Будь ласка, залишайтеся (у Києві) до вівторка, ви берете участь у Синоді»", - розповів перед архієрейським зібранням "Главкому" митрополит Львівський і Сокальський Димитрій. Але про те, хто ще братиме участь у Синоді, які питання будуть винесені на розгляд, запрошеним, за його словами, нічого не повідомлялося.  

Навіть постійні члени Синоду митрополит Львівський Макарій і митрополит Вінницький і Барський Симеон, розповіли, що до останнього не розуміли ні статусу зібрання, ні його порядку денного. І у вівторок вони разом прийшли до митрополичого будинку на території Софії Київської. "Перше засідання Синоду нової церкви… порядок денний не знаємо… Щодо посад, то зі мною ніхто не говорив. Ми навіть не знаємо, хто буде членами Синоду сьогодні", - зізнався Симеон у вівторок вранці "Главкому".

Після завершення Синоду до журналістів вийшов архієпископ Євстратій (Зоря), який пояснив ситуацію з персональним складом першого Синоду. З його слів стало зрозуміло, що у церкві є різночитання установчих документів, адже говорячи одними і тими ж словами різні архієреї вкладають у них різне значення. За словами Євстратія, у Статуті написано, що митрополит Київський призначає дев’ять членів Синоду відповідно до старшинства хіротонії. "Ми бачимо, що було взято ієрархів, які довше пробули на кафедрах, так і тих, які менше пробули, як митрополитів, архієпископів, так і одного єпископа", - пояснив Євстратій. За його словами, ще однією причиною саме такого складу Синоду є те, що у верхній частині списку (по старшинству хіротонії) є низка архієреїв, які не мають своїх єпархій в Україні, а томосом визначено, що до Синоду мають увійти лише архієреї, які мають єпархії в Україні.

"Митрополит Епіфаній консультувався із Вселенським патріархом, його представниками. Ніякого порушення Томосу. Ніякого порушення Статуту в цьому немає. Такий склад Синоду відповідає тому порядку, який є і в Константинопольській патріархії і який запроваджений Статутом Православної церкви України", - запевнив Євстратій (Зоря).

Не погоджується з таким поясненням один із найвпливовіших архієреїв ПЦУ митрополит Луцький і Волинський Михаїл, який раніше входив до складу УПЦ КП. Він також посилається на текст томосу і положення статуту, які вказують на порядок призначення членів Синоду. "Згідно зі Статутом і Томосом я повинен бути членом Священного синоду. Але мене на засідання не запросили, я на ньому не був. Я не маю гадки про те, що це було зібрання, яке відбулося 5 лютого", - сказав він і заявив, що подію, яка відбулася у Софії, можна назвати архієрейським зібранням, але ніяк не Синодом.

Архімандрит Кирило (Говорун), авторитетний експерт з питань української автокефалії, 6 лютого у Фейсбуці назвав "трохи перекрученням букви і духу документів" ПЦУ, коли її предстоятель на свій розсуд призначає членів Синоду. Він пише, що у Статуті ПЦУ українське слово "призначаються" мало б перекладати грецьке слово διορίζονται. Натомість у грецькому оригіналі використане слово ορίζονται, вірніше οριζομένων, що коректніше перекладати як "визначаються". Іншими словами, завданням митрополита Київського є не призначати членів, а визначати, хто з них є старший за хіротонією і тому має входити до Синоду. Таке значення слова ορίζονται випливає і з відповідної норми томоса про автокефалію, де сказано, що Синод "щороку скликається з Архієреїв, запрошуваних почергово за їхнім старшинством, з числа тих, що мають єпархії в географічних межах України."

Саме така норма, за словами архімандрита Кирила, забезпечує соборність у Церкві. "Призначення" ж членів Синода за власним розсудом не дозволяють собі навіть у тих помісних Церквах, де норми соборності давно стали просто риторичною формою.

Єпископ Адріан (Кулик), ієрарх ПЦУ, який раніше поперемінно входив до складу УПЦ КП та УАПЦ, коментуючи проведення Синоду 5 лютого, зазначив: "Можу поділитись лише загальними думками архієреїв ПЦУ. Не дивлячись на те, що Філарет зі СВОЇМ синодом (синод бувшого КП) вирішили в`їхати у новостворену Православну Церкву України, по суті це виявився синод Філарета з додатком трьох голосів, разом взятих, від інших Церков України. Так от!, щоб не бути багатослівним, хочу сказати, що архієреї ПЦУ не вважають синод 5-го лютого повноважним".

Щоправда, зараз допис архієрея у Фейсбуці недоступний.

Після утворення ПЦУ між її архієреями начебто була досягнена усна домовленість про те, що склад Синоду формуватимуть за квотами, виходячи з числа архієреїв кожної з Церков, які об’єдналися. Якщо в УПЦ КП таких було 42, то в УАПЦ – 15. Але напередодні Синоду щось «перегралося» і принципу не дотрималися, розповів постійний член Синоду ПЦУ митрополит Макарій, який, як колишній предстоятель УАПЦ, розраховував отримати три місця у Синоді, але зрештою задовольнився двома (він і архієпископ Чернівецький і Хотинський Герман).

"Є одна особа, яка далі не здається і керує так, як йому подобається і все. Я сказав (на зібранні) свою думку, як колишній предстоятель, щоби такого більше не було, бо ніхто ні з ким не радився (щодо призначень членів Синоду, - ред.)", - продовжує критикувати патріарха Філарета митрополит Макарій.

Релігійний оглядач Катерина Щоткіна у виданні "Ділова столиця" звертає увагу на те, що засіданні Синоду був підтверджений статус Філарета як правлячого архієрея Київської єпархії. У цьому полягає незрозумілість ситуації, бо предстоятелем Церкви "згідно титулу (і просто логікою речей), є митрополит Київський - він зовсім не випадково так називається. Якщо вже так вийшло, що Київською єпархією править не він, то де його єпархія? На це питання Синод не відповів".

Вона вказує на недоречну амбітність Філарета, який досі не може змиритися з новими церковними реаліями і своїм новим статусом архієрея ПЦУ. "Залишається незрозумілим, навіщо у Вселенській патріархії так педантично виписували положення статуту і Томосу, раз вони необов'язкові до виконання... Дивно, але, здається, в ПЦУ впевнені, що все це - згладжування конфліктів і легітимізація ПЦУ - проблеми Вселенського патріарха, а зовсім не наші. Наша справа - святкувати перемогу і ділити трофеї", - пише Катерина Щоткіна.

За її словами, перші кроки нової Церкви посіяли тревогу: "Тревога пов'язана з тим, що "переможці", судячи з усього, поспішають закріпити свій успіх і сповна скористатися плодами перемоги - склад Синоду говорить сам за себе, - а не використовувати Томос як можливість для майбутніх, куди більш істотних успіхів".

Теги: