"... Титул «почесного патріарха Київського і всієї України», який регулярно вживається стосовно митрополита Філарета в Православній Церкві України, не затверджений жодним соборним рішенням нашої Церкви. Згідно рішення Священного Синоду Константинопольського Патріархату від 11 жовтня 2018 р., владика Філарет був прийнятий у спілкування саме як «колишній Київський митрополит» (а не як патріарх). Рішення стосовно титуляції митрополита Філарета патріархом не ухвалював ані помісний Об’єднавчий Собор, який відбувся 15 грудня 2018 р., ані Архієрейський Собор Православної Церкви України (який поки що жодного разу не скликався). Ані Томос про автокефалію Православної Церкви України, ані її статут не передбачають наявності в нашій Церкві посади «почесного патріарха». Використання титула «почесного патріарха» було допущене в Православній Церкві України лише як вияв поваги до митрополита Філарета. Називаючи митрополита Філарета «почесним патріархом», Блаженніший Митрополит Епіфаній та інші ієрархи колишнього Київського Патріархату прагнули таким чином вшанувати свого вчителя та психологічно полегшити для нього відхід від персонального керівництва Церквою", — нагадує митрополит Олександр.

Очевидно, пише владика Олександр, що використання такого титулу не передбачає надання «почесному патріарху» жодних владних прерогатив. Законним очільником Православної Церкви України є її канонічно обраний предстоятель — митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

Кулуарні домовленості про нібито відновлення патріаршої влади Філарета після його переходу до ПЦУ не можуть служити серйозним аргументом у дискусії, які розпочав Філарет. "Об’єднавчий Собор, який працював 15 грудня 2018 р., як відомо, не ухвалював жодних подібних рішень. Ані митрополит Філарет, ані митрополит Епіфаній, ані Президент Петро Порошенко не повідомляли Собору про подібні домовленості. Більш того, подібні домовленності, навіть якщо б вони й існували, вступають в очевидне протиріччя з нормами статуту Православної Церкви України і тому не можуть мати жодної канонічної сили", — підкреслює митрополит Олександр.

Він визнає, що митрополит Філарет "відіграв ключову роль в інституційній розбудові структур автокефального руху в Україні", але "має низький рівень довіри з боку Помісних Православних Церков", що ускладнює визнання ПЦУ з їхнього боку.

На думку владики Олександра, результатом перегляду рішень Об'єднавчого Собору ПЦУ, положень томосу про автокефалію та статуту ПЦУ "може стати якщо не відкликання Томосу, то призупинення його дії до моменту подолання канонічної кризи в Православній Церкві України".

Тому всі канонічні норми функціонування ПЦУ, зокрема відмова від юрисдикційної влади над парафіями в українській діаспорі, збереження ротаційної моделі Синоду ПЦУ, визнання обраного предстоятеля ПЦУ мають бути виконані або принаймні вирішуватися за погодженням з Матір’ю-Церквою, тобто Константинопольським Патріархатом, який надавав ПЦУ автокефалію.

Насамкінець митрополит Олександр просить митрополита Філарета внести ясність у його канонічну позицію, а саме пояснити наступне: "1) чи вважає він себе ієрархом Православної Церкви України; 2) чи визнає чинність рішень Об’єднавчого Собору та ухваленого на цьому Соборі Статуту Православної Церкви України; 3) чи визнає повноваження обраного на Об’єднавчому Соборі Предстоятеля; 4) чи визнає чинність канонічних органів управління Православної Церкви України".

Владика Олександр засвідчує свою повагу до митрополита Філарета та сподівається, що він дослухається до голосу більшості архієреїв ПЦУ.

Фото Facebook

Теги: