Під час форуму його учасники обговорили нагальні питання та проблеми розвитку й розбудови Православної Церкви України, постановили, які першочергові дії варто вчинити для виходу із ситуації, в якій опинилася ПЦУ, а також її перші кроки на шляху до утвердження як консолідуючого фактору нації та символу української державності.

У роботі форуму взяли участь митрополит Вінницький і Барський Симеон (Шостацький), митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко), завідувач кафедри культурології, член-кореспондент НАПН України Віктор Бондаренко, релігієзнавці, філософи, ієрархи і духовенство ПЦУ, представники державних органів влади, численні медіа та громадськість. Модерував зустріч ректор Відкритого православного університету протоієрей Георгій Коваленко.

Під час форуму, зокрема, обговорили складнощі переходів парафій до ПЦУ та їхню перереєстрацію, майнові питання, можливу участь держави в модеруванні процесу переходів парафій, можливість діалогу між священноначаллям ПЦУ і УПЦ (МП). Крім юридично-державних наративів, на зустрічі від учасників звучали соціальні, просвітницькі, науково-практичні пропозиції щодо розвитку ПЦУ та утвердження її міжнародних позицій у світовому православ’ї, а також найширше використання її людського ресурсу — духовенства та мирян.

Екзарх Константинопольського Патріарха архімандрит Михаїл наголосив на необізнаності широких мас зі справжнім станом речей щодо томосу про автокефалію та маніпуляціями навколо цієї інформації. Суспільство нині вимагає пояснень простими словами складних наукових положень і понять, зазначив архімандрит Михаїл.

Творцями ПЦУ має стати її люд, переконана завідувач відділу Інституту філософії НАН України Людмила Филипович: «Новостворена церква (ПЦУ) дуже повільно розвивається. У нас немає часу так довго сидіти і чекати, поки нас покличуть. Науковці відкриті до співпраці і готові допомогти церкві. Наріжне питання сьогодні — людський ресурс. Яким людським ресурсом володіє церква? ПЦУ має використати все, що є кожному з нас».

Найбільшою проблемою ПЦУ професор Олександр Саган назвав відсутність єдності: «Об’єднання поки йде зверху, через клір. Ми говоримо про те, що об’єднання має йти знизу, через широкий вірянський рух».

Нині серед зовнішніх проблем ПЦУ називалися — визнання єдності зі світовим православ’ям; інформаційна війна з боку Московського Патріархату; відсутність достатньої інформації англійською мовою як протистояння московській пропаганді. З першочергових дій: у кожній області має бути створено майданчик для священиків різних юрисдикцій, де б вони могли познайомитися для реалізації спільних проектів; необхідні лекції, об’єднавчі круглі столи для інтелігенції, вірян тощо.

За результатами роботи форуму було ухвалено звернення учасників форуму до священноначалля ПЦУ та української громадськості.

«Поява Православної Церкви України на конфесійній карті нашої країни та світу спричинила до формування нової реальності, що полягає у початку співіснування в Україні двох православних юрисдикцій (Православної Церкви України і Московського Патріархату), а у світовому православ’ї – у віднайденні шляхів урегулювання міжправославних протиріч в Україні, що тривали тут з кінця 80-х років минулого століття і відчутно послаблювали позиції світового православ’я», - наголошується у зверненні.

Серед внутрішніх факторів, що стримують розвиток ПЦУ, називається, зокрема, «неврегульованість офіційного статусу колишнього митрополита Київського Філарета» (якраз цього дня в Києві відбувався також собор на підтримку Філарета). Міститься низка пропозицій, зокрема, «організувати системну протидію Московському Патріархату по його роботі з міжнародної дискридитації ПЦУ», «пришвидшити роботу з активізації діяльності Синодальних структур ПЦУ відповідальних за міжнародні контакти Церкви» тощо.

Насамкінець зазначається: «Учасники Форуму також констатували, що процес розвитку ПЦУ є закономірним і прогнозовано непростим. Відхід частини парафій та інших церковних структур у зв’язку із спробою відновлення УПЦ КП лише зміцнить ПЦУ і зніме ряд проблем внутрішнього життя церкви. Тимчасове невизнання ПЦУ іншими православними церквами не є критичним для її існування, але потребує системної роботи з її боку».

Теги: