З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира у Київській Митрополії Української Православної Церкви нині проводиться реорганізація. Зокрема, у складі Митрополії створюються нові підрозділи, які мають відповідати за різні напрямки роботи.


Які завдання поставлені Предстоятелем Української Православної Церкви перед Митрополією? Чому відбувається реорганізація, та які функції мають виконувати новостворені органи? З цими питаннями інтернет-портал «Православіє в Україні» звернувся до Керуючого справами Української Православної Церкви архієпископа Бориспільського Антонія.


— Владико, у травні 2012 року Ви були призначені на посаду Керуючого справами Української Православної Церкви. Розкажіть, будь ласка, які зміни з того часу відбулись у Київській Митрополії?


— Перш за все, слід пояснити, що відповідно до нашого діючого Статуту, Київська Митрополія — це адміністративний центр Української Православної Церкви, який очолює особисто Митрополит Київський і всієї України. До складу Київської Митрополії входять структури, які безпосередньо підпорядковуються Київському Митрополиту. Серед них центральне місце займає Управління справами Української Православної Церкви, яке допомагає Блаженнішому Митрополиту у виконанні ним обов’язків Предстоятеля.

Крім того, слід пам’ятати, що Митрополит Київський є не тільки Предстоятелем Української Православної Церкви, але й правлячим архієреєм Київської єпархії. Тому Київська Митрополія як адміністративний орган займається й усіма справами, пов’язаними з церковним життям міста Києва і Київської області.

Сьогодні обсяг роботи, яку має регулярно виконувати Київська Митрополія, постійно збільшується. Це і регулярні контакти з архієреями та єпархіальними органами управління, і взаємодія з Синодальними установами, і вирішення питань церковно-державних відносин, і питання, пов’язані з висвятою духовенства для парафій Київської єпархії, і багато інших справ. Тому Блаженніший Митрополит Володимир поставив перед нами завдання вдосконалити роботу Київської Митрополії.

Я кілька разів детально обговорював із Блаженнішим можливі кроки для досягнення цієї мети. Митрополит Володимир має величезний досвід адміністративної роботи. Нагадаю, що свого часу він займав посаду Керуючого справами Московської Патріархії. Крім того, вже два десятиріччя він стоїть на чолі Української Православної Церкви. Тому поради Його Блаженства мають для мене ключове значення.

Під час цих обговорень Блаженніший сформулював два важливих завдання. На думку Його Блаженства, слід, по-перше, суттєво розвинути структуру Митрополії, створити в ній нові підрозділи, які б відповідали за різні напрямки роботи. А по-друге, необхідно сформувати в Митрополії колектив професіоналів, фахівців своєї справи.

Сьогодні ми стикаємося з численними викликами, на які слід давати продумані та фахові відповіді. Звісно, що Церква в усі часи залишається тотожною Сама Собі. Вона завжди зберігає Священне Передання, яке нам вручене Спасителем світу Господом Ісусом Христом. Однак в кожну епоху перед Церквою постають нові виклики, нові випробування. І ми завжди маємо шукати шляхи для найбільш ефективного виконання місії Церкви.

Отже, після кількох консультацій Блаженніший видав указ про реорганізацію Київської Митрополії. У структурі Митрополії були створені наступні підрозділи: адміністративний апарат, виконавчий секретаріат, інформаційно-аналітична служба, прес-служба, юридична служба, фінансово-господарська служба, відділ кадрів і референтура.

— А Ви можете розповісти, хто тепер чим займається в Київській Митрополії?


— Звісно, можу. Тут немає жодних таємниць. Завдання адміністративного апарату полягає, насамперед, у координації взаємодії між іншими підрозділами у структурі Митрополії. Глава адміністративного апарату безпосередньо контролює діяльність канцелярії Київської Митрополії. Крім того, адміністративний апарат повинен забезпечувати взаємодію з Синодальними установами та єпархіальними управліннями і налагоджувати взаємовідносини з державними і суспільними організаціями.

Указом Його Блаженства на посаду глави адміністративного апарату Київської Митрополії призначено протоієрея Володимира Коцабу. Виконавчий секретаріат буде займатися церковними справами Києва і Київської області. До складу секретаріату входять секретар по місту Києву та секретар Київської єпархії. Ці посади, відповідно, займають священик Андрій Романов та протоієрей Костянтин Пилипчук.

Інформаційно-аналітична служба Київської Митрополії займається регулярним моніторингом засобів масової інформації та аналізом подій, що відбуваються в церковному житті як в Україні, так і за її межами. Аналіз тенденцій, характерних як для церковного, так і для суспільного життя має стати фундаментом для прийняття зважених рішень з актуальних питань. Очолює інформаційно-аналітичну службу Володимир Вікторович Бурега.

У складі інформаційно-аналітичної служби також працюватиме відділ референтури, завдання якого полягає у підготовці заяв, вітальних слів, інших офіційних текстів, які будуть оприлюднюватися з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви.

Прес-служба має оперативно висвітлювати важливі події, що відбуваються в Митрополії, коментувати поточні питання церковного та суспільного життя, виконувати інші доручення Керуючого справами Української Православної Церкви. Прес-секретарем Київської Митрополії призначено протоієрея Ігоря Базаринського.

Коло обов’язків юридичної та фінансово-господарської служб зрозуміло з їх назв. Зараз ми працюємо над кадровим наповненням цих підрозділів. Крім того, до роботи в Митрополії можуть долучатися (на громадських засадах) кваліфіковані радники з різних питань. Наприклад, із питань освіти і науки, з міжнародних відносин, із питань будівництва та архітектури тощо.

Знов хочу підкреслити, що Блаженніший поставив перед нами чітке завдання: залучати до роботи в Митрополії фахівців і постійно підвищувати наш професійний рівень, аби відповідати вимогам, які вимагає від нас сучасний світ.

— Владико, виходить, що всі новопризначені співробітники Київської Митрополії — це фактично ті, хто допомагав Вам у Київській духовній академії. Вже навіть доводилося чути, що тепер Управління справами Митрополії фактично злилося з адміністрацією КДА. Що Ви на це скажете?


— Духовні школи для того й існують, аби готувати не тільки майбутніх священнослужителів, але і співробітників органів церковного управління. І, як на мене, залучення викладачів Академії та членів академічної адміністрації до роботи в Київській Митрополії дозволяє запобігти досить небезпечного розриву між духовною школою та реальним церковним життям.

Якщо уважно поглянути на церковну історію, то нескладно помітити, що протягом останніх століть чимало видатних церковних ієрархів починали своє церковне служіння саме з викладацької та адміністративної роботи в духовних школах. Згадати, хоча б, митрополитів Сильвестра (Косова), Стефана (Яворського), архієпископа Феофана (Прокоповича), святителя Георгія (Кониського), які розпочинали свій шлях із викладацьких посад у Київській колегії (згодом — Академії). І в XIX столітті святителі Філарет (Дроздов), Філарет (Амфітеатров), Інокентій (Борисов) формувалися, перш за все, як видатні діячі духовної освіти.

Сьогодні, у ХХІ сторіччі, ми намагаємося цю традицію продовжувати. Цілком очевидно, що для ефективного церковного служіння необхідно мати добру освіту. А викладачі та адміністрація духовних шкіл — це й є найосвіченіший прошарок церковного народу. При цьому, звісно, що адміністрація Київської академії аж ніяк не може зливатися з Київською Митрополією. Просто зараз в академії канікули, і тому ми маємо певний тайм-аут, аби побудувати нову структуру Митрополії. З вересня, коли почнеться навчальний рік, нам, можливо, прийдеться переглядати і порядок роботи академічної адміністрації.

Теги: