Резолюція Міжнародної науково-практичної конференції «Заснування Київської Митрополії та християнізаційні впливи на Русі-Україні за часів Великого князя київського Оскольда: 1150 років»

Резолюція Міжнародної науково-практичної конференції «Заснування Київської Митрополії та християнізаційні впливи на Русі-Україні за часів Великого князя київського Оскольда: 1150 років», приуроченої до 1150-річчя заснування Київської Митрополії, як духовно-історичного етапу в розвитку Української Православної Церкви (Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Карпатський університет імені Августина Волошина. Україна, Київ, 14–15 грудня 2012 року).

   14-15 грудня 2012 року на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова відбулась міжнародна науково-практична конференція «Заснування Київської Митрополії та християнізаційні впливи на Русі-Україні за часів Великого князя київського Оскольда: 1150 років», приурочена до 1150-річчя заснування Київської Митрополії, як духовно-історичного етапу в розвитку Української Православної Церкви.

Конференція проводилась з благословення Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, та відповідно до рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 28 червня 2011 року (журнал засідань №49) «Про святкування у 2012 р. в м. Києві 1150-річчя від заснування Київської Митрополії».

   Організаторами конференції виступили:

- від Української Православної Церкви - Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви;
- від Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України - Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Центр українознавства філософського факультету), Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (Інститут філософської освіти і науки), Карпатський університет імені Августина Волошина (м. Ужгород).

   За програмно-реєстраційними даними у конференції (очно та заочно) взяли участь 116 учасників, з них - 2 доктори богословських наук, 25 докторів наук, 12 докторів богослов'я та теології, 5 кандидатів богослов'я, 35 кандидатів наук, 27 науково-педагогічних працівників, представників науково-дослідних та краєзнавчих установ, 3 аспіранти, пошукувачі, 4 магістранти та 3 інших.
Учасниками конференції (очно та заочно) стали науковці та уповноважені представники відповідних установ з України, Російської Федерації, Білорусі, Словаччини, Чехії, Греції.

Загалом у роботі конференції взяли участь 103 вітчизняні представники від таких вищих навчальних закладів (духовних та світських), науково-дослідних, краєзнавчих та церковних установ, а саме:

   1. ВНЗ класичного освітньо-наукового напряму та установи МОН МС України:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
- Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (м.Київ);
- Карпатський університет імені Августина Волошина (м.Ужгород);
- Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка;
- Міжгалузева академія управління (м.Київ);
- Рівненський державний гуманітарний університет;
- Волинський національний університет імені Лесі Українки (м.Луцьк);
- Житомирський національний агроекологічний університет;
- Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського (м.Сімферополь);
- Національний університет «Одеська юридична академія»;
- Національна академія державного управління при президентові України (м.Київ);
- Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова;
- Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (м.Київ);
- Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука;
- Донецький національний університет;
- Всеукраїнський народний університет імені Григорія Сковороди (м.Київ);
- Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН МС України;
- Громадська рада при МОН МС України з питань співпраці з Церквами і релігійними організаціями.
   2. Вищі духовні навчальні заклади та церковні установи:
- Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія УПЦ;
Київська духовна академія та семінарія УПЦ;
- Луганський богословський університет імені архістратига Михаїла УПЦ;
- Полтавська духовна місіонерська семінарія УПЦ;
- Почаївська духовна семінарія УПЦ;
- Таврійська духовна семінарія УПЦ (м.Сімферополь);
- Полтавська єпархія УПЦ;
- Мукачівська єпархія УПЦ;
- Синодальний відділ місіонерства, катехизації та релігійної освіти УПЦ;
- Синодальний відділ з біоетики УПЦ;
- Уповноважений УПЦ з питань вищої освіти і науки;
- Київська православна богословська академія УПЦ КП;
- Київська архієпархія Української Греко-Католицької Церкви.
   3. Науково-дослідні установи:
- Міжнародна академія богословських наук;
- Центр українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
- Інститут філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (м.Київ);
- Інститут історії, етнології та права імені А.М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка;
- Інститут історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (м.Київ);
- Інститут мистецтв Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (м.Київ);
- Інститут української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України;
- Інститут історії України НАН України;
- Представництво Інституту дослідів Волині у Вінніпезі (Канада) в Україні;
- НДІ богослов'я, філософії та аналітики Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія УПЦ та Карпатського університету імені Августина Волошина;
- Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України;
- Центр археології та стародавньої історії Північного Лівобережжя імені Д.Я. Самоквасова (м.Чернігів);
- Сектор дослідження цивілізацій Причорномор'я Інституту історії України НАН України;
- Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії (м.Київ);
- Центр археології Києва Інституту археології НАН України.
   4. Історико-краєзнавчі організації:
- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник;
- Товариство пам'яті князя Оскольда (м.Київ);
- Парк «Київська Русь» (м.Київ);
- Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».
Від іноземних ВНЗ та Церков до роботи в конференції долучились 13 представників, зокрема:
- Наукова рада з історії міжнародних відносин та зовнішньої політики Росії РАН;
- Московський державний університет імені М. Ломоносова (Російська Федерація);
- Могильовський державний університет імені А.А. Кулешова (Білорусь);
- Гомельський державний університет імені Ф. Скорини (Білорусь);
- Інститут руського живопису (Російська Федерація);
- Московський архітектурний інститут (Державна Академія) (Російська Федерація);
- Афінська академія наук (Греція);
- Софійський державний університет (Болгарія);
- Сретенська духовна семінарія (Російська Федерація);
- Богословський православний факультет Пряшівського університету (Словаччина);
- Михалвська єпархія Православної Церкви (Чехія, Словаччина);
- Лангадська епархія Елладської Православної Церкви (Греція).

   Після молитви «Царю небесний...», що була виконана хором Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України, протодиякона Дмитра Болгарського, було виголошено вітання, що надійшли на адресу конференції від Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, професора Губерського Леоніда Васильовича, ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка; професора Андрущенка Віктора Петровича, ректора Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

   З привітаннями при відкритті конференції також виступив професор, архімандрит Віктор (Бедь), ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви з питань вищої освіти і науки, президент Міжнародної академії богословських наук; професор Обушний Микола Іванович, директор Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; професор Дробот Іван Іванович, директор Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

   З доповідями на пленарному засіданні виступили:

- архімандрит Віктор (Бедь В.В.), доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор, Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія та Карпатський університет імені Августина Волошина.
Тема доповіді: «Апостольська спадковість Української Православної Церкви в контексті 1150-річчя заснування Київської Митрополії»;
- Сахаров Андрій Миколайович, доктор історичних наук, професор, Російська академія наук.
Тема доповіді: «Історичне значення походу придніпровських русів на Константинополь у 860 році» (доповідь була виголошена уповноваженою особою);
- Довбищенко Михайло Володимирович, доктор історичних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Тема доповіді: «Князь Оскольд та перше хрещення Русі в творах діячів Української Церкви ХVІІ ст.»;
- Шумило Сергій Вікторович, історик-краєзнавець.
Тема доповіді: «Князь Оскольд і християнізація Русі в ІХ ст.»;
- Ткаченко Володимир Володимирович, ректор Міжгалузевої академії управління, доктор історичних наук, професор.
Тема доповіді: «Доба князя Оскольда у «Парку Київська Русь» - Центрі культури та історії Стародавньої Русі»
та інші.

   Робота конференції тривала у чотирьох секційних групах: «Заснування Київської Митрополії у 862 році та духовно-історичні передумови поширення християнства на давньоукраїнських землях», «Місія святих Кирила і Мефодія та Оскольдове хрещення Русі», «Цивілізаційні впливи Оскольдового хрещення на подальший розвиток української народності та державності», «Історичне значення процесів християнізації доби князя Оскольда: культурно-релігійний вимір». Секційні засідання розділились за дослідницькими напрямами відповідно до титульної проблематики конференції і проходили 14 грудня (на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка) та 15 грудня (на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова).

   Міжнародна науково-практична конференція «Заснування Київської Митрополії та християнізаційні впливи на Русі-Україні за часів Великого князя київського Оскольда: 1150 років» продемонструвала високий науковий рівень доповідей та повідомлень з різних аспектів досліджуваної проблеми і зібрала чималу кількість науковців, педагогів вищої школи, зокрема, і представників богословської (духовної) вищої освіти і науки, які займаються питаннями дослідження національних та історичних витоків української християнської традиції, прослідковують та виводять апостольську спадковість українських церковних інституцій, визначають вплив заснування Київської Митрополії у 862 році на подальший розвиток та утвердження християнської православної віри на українських землях.

   Більшість доповідей були присвячені важливим проблемам ґенези та розвитку українського Православ'я, а саме проблемам аналізу християнізаційних процесів в Скіфії-Русі-Україні в І - ІХ ст. ст. та заснування Київської Митрополії у 862 році в історичному розрізі тисячоліть. У цьому контексті розглядались такі концептуальні питання:

- християнізація України та розвиток Української Православної Церкви в контексті апостольської спадковості як багатоетапний цивілізаційний процес (апостол Андрій Первозваний, апостол Павло, Скіфська єпархія та причорноморські єпархії Скіфії-Русі-України (ІІІ-ІХ ст.), Київська Митрополія (862-1990 рр.), Українська Православна Церква нашої доби);
- заснування Київської Митрополії у 862 році та духовно-історичні передумови поширення християнства на давньоукраїнських землях;
- місія святих Кирила і Мефодія та Оскольдове хрещення Русі;
- цивілізаційні впливи Оскольдового хрещення на подальший розвиток української народності та державності;
- історичне значення процесів християнізації доби князя Оскольда: культурно-релігійний вимір.

Наукові підсумки конференції були підведені при проведенні зустрічей за круглим столом та на підсумковому засіданні конференції 15 грудня, що відбулись на базі Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова з титульної проблематики конференції.

   За результатами роботи конференції було прийнято відповідні резолюції та рекомендації.

   1. Зацікавленим особам продовжувати науково-дослідну роботу з вивчення проблем ґенези вітчизняного Православ'я, розбудови на давньоукраїнських землях первинних церковних інституцій з найдавніших часів по сьогодення в контексті багатовікового розвитку і становлення української цивілізації. Дослідницький акцент доречно спрямувати в бік проведення наукової популяризації аналізу витоків і поширення християнства в Україні з початку І століття Р.Х. з подальшим заснуванням і розвитком Православної Церкви, із залученням засобів масової інформації та організацією наукових конференцій, семінарів, круглих столів, симпозіумів як на вітчизняному, так і на міжнародному рівнях.
   2. Наголосити на відновленні історичної послідовності у процесах поширення християнської віри на давньоукраїнських землях у контексті духовного розвитку українського народу з найдавніших часів донині. Беручи до уваги наявні історичні джерела та запропоновану професором, архімандритом Віктором (Бедь) історичну періодизацію, визначити наступну хронологію поширення християнства і заснування церковних інституцій Української Православної Церкви:
- 50-70 рр. І ст. - місіонерська діяльність апостола Андрія Первозваного на теренах давньоукраїнських земель Скіфії-Русі-України та згадка апостола Павла про скіфів у своєму посланні до Колосян (3:11) ;
- початок ІІІ (близько 240 р.) - середина ІХ ст. - заснування та розгортання церковної діяльності Скіфської єпархії (що духовно окормлювала лісостепову територію Скіфії-Русі-України);
- 862 р. - заснування Київської Митрополії Константинопольським патріархом Фотієм за Великого князя київського Оскольда (Миколая у хрещенні) зі статусом незалежності в управлінні;
- 882 р. - віроломне вбивство Великого київського князя-християнина Оскольда (Миколая у хрещенні) новгородським воєводою Олегом і початок утисків Київської Митрополії;
- середина Х ст. - підтримка та відновлення християнських традицій на Русі-Україні Великою рівноапостольною княгинею київською Ольгою;
- 988-989 рр. - активізація процесів християнізації Русі-України на державному рівні Великим рівноапостольним князем київським Володимиром та відновлення повноцінної діяльності Київської Митрополії у складі Константинопольського патріархату зі збереженням статусу незалежності в управлінні;
- 1302-1401 рр. - заснування і діяльність Галицької (Литовської) Митрополії у складі Константинопольського патріархату і в межах Галицько-Волинського королівства (князівства) та Литовсько-Руської держави зі статусом незалежності в управлінні;
- 1401-1685 рр. - діяльність об'єднаної і цілісної Київської Митрополії в межах Литовсько-Руської держави та Гетьманської України;
- 1685-1686 рр. - перепідпорядкування Київської Митрополії від Константинопольського патріархату до Московського патріархату зі збереженням незалежності в управлінні;
- 1721-1918 рр. - втрата Київською Митрополією первинних привілеїв незалежності в управлінні і переведення її у статус рядової єпархії Російської Православної Церкви після підпорядкування Гетьманської України Московському царству (за царя-імператора Петра першого) та розподілу України між Московським царством та Польщею (в подальшому між Російською та Австро-Угорською імперіями) ;
- 1918-1921 рр. - встановлення автономного управління Української Православної Церкви у складі Російської Православної Церкви за часів державного відродження Української Народної Республіки;
- 1921-1990 рр. - впровадження українського екзархату у складі Російської Православної Церкви за часів створення і діяльності Української Радянської Соціалістичної Республіки і входження її до радянсько-комуністичної імперії Союзу Радянських Соціалістичних Республік;
- 1990 р. - відновлення первинного статусу Київської Митрополії, як Української Православної Церкви, з правами незалежності в управлінні, самокерованої з широкими правами автономії у складі Московського патріархату в новітній період відновлення державної незалежності України.
   3. Підтримати з метою наукового вивчення, висунуту професором, архімандритом Віктором (Бедь) наукову гіпотезу про те, що за апостольською спадковістю (від апостолів Андрія Первозваного та Павла), щодо первинного поширення християнства та виникнення перших єпархіальних інституцій Церкви Христової (зокрема, Скіфської єпархії на початку ІІІ ст.) на теренах України (Скіфії-Русі-України), християнізація України розпочалась не пізніше 50-70 рр. І ст. і на сьогодні сягає не менше 1940 років, а початок Церковного будівництва (заснування) Української Православної Церкви слід вважати таким, що розпочався не пізніше 240 р. ІІІ ст. та нараховує близько 1772 роки.
   Відповідно до цієї наукової гіпотези Українська Православна Церква може вважатись такою, що відноситься до числа найдавніших церковних інституцій поміж Помісних Православних Церков, а періодизація поширення християнства в Україні та Церковного будівництва повинні вестись у межах від 50-70 рр. І ст. до наших днів.
4. Відзначити історичну роль Великого князя київського Оскольда (Миколая у хрещенні), що по праву може вважатись одним із перших убієнних мучеників за віру Христову на Русі-Україні у процесі державного визнання християнської віри на давньоукраїнських землях, заснування у 862 році Київської Митрополії та, відповідно, - у структуруванні Української Православної Церкви. У цьому контексті основною науковою підставою виступає історичний факт інституційного оформлення у 862 році українського Православ'я у формі Київської Митрополії Константинопольського патріархату.
   Передумовою заснування Київської Митрополії у 862 році слід визнати військовий похід Великого князя київського Оскольда на Константинополь - столицю Візантійської імперії у 860 році. У результаті між Руссю-Україною та Візантією було підписано мирний договір, а князь Оскольд та частина політичної еліти і військової дружини Русі-України прийняли християнство. Після чого продовжили місіонерську християнську місію на землях Русі-України, до цього часу вже духовно окормлену подвижниками Скіфської єпархії.
   Про ці факти можна знайти згадки у вітчизняних історичних джерелах - «Повісті минулих літ», Іоакимівському, Никонівському, Густинському літописах, Київському Синопсисі; зарубіжних джерелах - Хронографі Георгія Амартола, Хроніці Симеона Логофета, Візантійській хроніці Франца Кюмона. Історичні згадки про військовий похід 860 р. можна знайти у працях Микити Пафлагонського, Лева Граматика, Георгія Ченця, Сократителя Симеонова, Гергія Кедрина, Гліки та ін.
   Про те, що давніми русичами-українцями на чолі з князем Оскольдом християнство було взято за державну релігію і засновано у 862 році на давньоукраїнських землях Київську Митрополію свідчать, зокрема, візантійські літописні джерела з посиланням на очевидця вище згаданих подій Константинопольського патріарха Фотія. Цю історичну версію підтримали також і російський академік Володимир Ламанський та професор Антон Карташов. Відповідно до візантійських джерел того часу, Київська Митрополія, заснована у 862 році, посідала 60 місце у реєстрі кафедр Константинопольського патріархату.
   5. Вважати науково доведеним історичний факт заснування Київської Митрополії в межах 862 року, за правління Великого князя київського Оскольда (з династії правлячої політичної еліти київських князів Кия) та патріаршества Святійшого Фотія, патріарха Константинопольського.
   6. Вважати титульну проблематику дослідження джерел (вітчизняних та закордонних) щодо поширення християнства (християнізації) в Скіфії-Русі-Україні й виникнення первинних церковних інституцій Української Православної Церкви та подальшого її розвитку, утвердження українського Православ'я однією з найбільш актуальних для вивчення у вітчизняних ВНЗ та науково-дослідних установах (духовних і світських) із залученням представників як вітчизняних наукових і освітніх кіл, так із-за кордону.
   Для подолання науково-дослідних суперечностей щодо вивчення проблематики процесів християнізації Скіфії-Русі-України залучити представників закордонних наукових кіл та Міжнародної академії богословських наук, створеної у вересні 2012 року з благословення Блаженнійшого Володимира (Сабодан), Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, оскільки питання християнізації давньої Скіфії-Русі-України та її духовно-історичних наслідків щодо подальшого впливу на християнізацію братніх народів-сусідів і держав виходять за рамки виключно внутрішнього українського дослідження. Більше того, враховуючи характер міжконфесійних відносин у цивілізаційному вимірі, та зокрема в межах України, ця проблематика потребує нагального науково-академічного розв'язання.
   7. Рекомендувати заслухані доповіді учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Заснування Київської Митрополії та християнізаційні впливи на Русі-Україні за часів Великого князя київського Оскольда: 1150 років» до друку у колективній монографії (відповідно до окресленої титульної проблематики конференції) та в окремому збірнику матеріалів конференції.
   8. Створити редакційну колегію з підготовки доповідей учасників конференції до друку в колективній монографії (відповідно до окресленої титульної проблематики конференції) та окремого збірника матеріалів конференції.
До складу редакційної колегії включити представників організаційного комітету конференції від таких освітніх та науково-дослідних закладів і установ: Міжнародна академія богословських наук, Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Карпатський університет імені Августина Волошина.
   9. Ухвалити рішення про необхідність створити комісію з підготовки матеріалів та їх подальшого подання на розгляд Блаженнійшого Володимира (Сабодан), Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви та Комісії з канонізації святих при Священному Синоді Української Православної Церкви щодо канонізації Великого київського князя-християнина Оскольда (Миколая у хрещенні) як убієнного мученика за віру Христову на Русі-Україні в другій половині ІХ ст., враховуючи його історичну роль та місце державницької і церковної подвижницької діяльності в процесах поширення і утвердження на державному рівні українського Православ'я та заснування Київської Митрополії у 862 році.
   10. Покласти відповідальність за поширення і виконання цієї резолюції на організаційний комітет Міжнародної науково-практичної конференції «Заснування Київської Митрополії та християнізаційні впливи на Русі-Україні за часів Великого князя київського Оскольда: 1150 років».

Резолюцію схвалено на підсумковому засіданні учасниками конференції
15 грудня 2012 р. в конференц-залі Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, м. Київ, Україна.