Підставою зробити невеликий зріз з розповідей реальних відвідувачів Лаври послужила нещодавня відверто фейкова стаття під назвою “Після відвідин Почаївської Лаври прочани вирішили перейти до Київського патріархату”, яку опублікували на багатьох інформаційний ресурсах. В ній розповідається про те, що в Почаївській Лаврі особливо прискіпливо ставляться до мешканців Західної України, вимагаючи від них ледь не родослівну.
До слова, особа, яка поширила даний фейк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook, так і не змогла підтвердити всього того, про що було викладено в цьому “повідомленні”. Однак недоброзичливі до УПЦ ЗМІ встигли “передрукувати” цю “новину”, вкотре звинувативши Почаївську Лаврі в антидержавній позиції. Деякі навіть вимагали передати монастир в користування УПЦ КП.
Журналісти порталу “Про Церкву” зібрали в соціальній мережі Facebook відгуки духовенства та вірян УПЦ, які нещодавно відвідали Почаївську Лавру. І ось, що з цього вийшло (авторський правопис збережено).
Алексей Мирный: “В Почаївську Лавру переважно україномовні українці й їдуть. З Житомирщини також. Я був двічі. Нічого крамольного я навіть пригадати не можу”.
вихоть юрий: “Я також завжди розмовляю українською в Лаврі , і проблем ніколи небуло.Навіть більше , побачив на свічному в Успенському соборі фото одного із храмів Волині. Приємно стало”.
Евгений Срибный: “Одного разу сповідався у Почаєві, з монахом спілкувались українською, все було дуже добре”.
Олег Точинський: “Позавчора мав можливість відвідати Почаївську Лавру. Мушу сказати, що поїздка була корокотривалою, раптовою і, так би мовити, у справах. Зі мною їхала моя знайома…
Так от. Я був одягнений, як в нас кажуть, “по гражданці”. Знайома у платті з полами трохи вище колін. Заїхавши на лаврську парковку, ми вийшли і одразу пішли взяти їй “фартука”, який потрібно, згідно монастирського дрес-коду, пов’язати так, аби він прикривав коліна. На вході стояли охоронці(чи були вони козаки чині, не скажу, бо на шевроні писало просто “охорона”), з якими ми люб’язно, УКРАЇНСЬКОЮ, поспілкувались і взяли того “фартушка”.
Далі наш шлях пролягав на територію Лаври. Зпоміж окремих справ, ми відвідали Успенський собор, в якому як раз тривала вечірня, та іконну лавку. Знайома одразу ж наголосила на тому, що хотіла би подати записку за здоров’я своїх близьких, та і в мене була така потреба. Зліва від входу в Соборі сидів монах, який приймав записки. Ми підішли туди і почали писати. Не знаю, якою мовою писала записки моя супутниця, я ж писав УКРАЇНСЬКОЮ! Коли ми склали записки і підішли їх подавати, монах УКРАЇНСЬКОЮ запитав: “Православні? Хрещені?”, я відповів:”Так”. Запитав: “Звідки”, я відповів: “З Луцька”.
Я подавав на сорокауст і заплатив згідно “прайсу”, який висів навпроти записного столу – 40 грн.. Моя супутниця написала кілька імен на проскомідію, – з неї взяли, знову таки згідно “прайсу”, по гривні за ім’я.
Далі ми пішли в іконну лавку, де абсолютно спокійно і УКРАЇНСЬКОЮ поспілкувались з продавчинями (кажу про лавку, яка знаходиться біля паломницького готелю) і придбали те, щ нам було потрібно. Вийшовши з монастиря на парковку, ми повернули “фартука”, перекинулись з охоронцями кількома словами про погоду, перехрестились і поїхали.
Висновки робіть самі.
П.С. Хто не “в темі”, – все почалось ось ТУТ“.
Михаил Кулакевич: “Недавно був в Лаврі з вихователями дитсадка. Мене здивувало те, що навіть охоронці не видали “фартушки” тим в кого була вище колін спідниця, а ми самі не підходили за ними”.
Lenochka Storm: “Вирушили до паломницької поїздки з духівником та його приходом. Враження позитивні. Охорона ввічлива, у церковних лавках також. Хотілось би спростувати міф про те, що в Почаєві негативно ставляться до української. У лавках нам відповідали українською, а у відповідь на нашу українську негативного ставлення не відчули. Коли подається записка, дійсно питають, чи усі хрещені та православні. Однак, як православна людина, не вбачаю тут нічого протиприродного, оскільки Церква поважає свободу вибору, а на проскомідії пминаються вірні Її члени. “Розмальовок про Новоросію”, про які писали деякі ЗМІ, у церковних крамницях не бачила. Потрапили в неділю, тож мали змогу побачити два весілля. Нормальні такі весілля – нікого у кокошниках та косоворотках не побачила, на території вільно працювали оператори. Атмосфера гарна. Думається, негативні відгуки штучно перебільшені окремими релігійними силами та толенратними до них ЗМІ”.
Іван Поліщук: “На записному столі послушання несуть архім.Єлевферій старший по зап.столу родом Тернопільської обл. ієродиякон Порфірій родом із Почаєва, ієродиякон Софроній родом з Миколаївської чи то Херсонської області, монах Сильвестр із Черкас. Цих 4 чоловіка кожен день на службах приймають записки. Молдаван серед них нема”.
Олександр Климук: “Вчора був в почаєві, возив паломників. Реально хотів перевірити чутки про Почаїв, наповнений рускім міром , а не паломниками.
Народу дуже не мало, хоча будень. При подачі записки запитують лише чи хрещений і чи православний. Інших запитань нема, як і інших тарифів для представників західних областей. Практично все, що писали в ЗМІ чи ФБ останнім часом про Почаїв – деза”.
Теги:
dutchak1 написал: