Дональд Ферберн – доктор богослов’я, професор раннього християнства Семінарії Гордон-Конвел (CША) нещодавно дав лекцію студентам НПУ ім. Драгоманова в межах курсу “Систематичне богослов’я”. Громадський простір, продовжуючи рубрику “Простір Миру”, розпитав у пана Дональда про його міркування на тему конфліктів та миру.

Г.П. Дональде, Ви зараз перебуваєте в Україні, де триває війна, і таких військових конфліктів чимало є по світу, на Вашу думку, яке коріння цієї агресії і конфліктів всередині нас?


Дональд: Моя особиста думка така, що часто такі конфлікти виникають на основі релігійного імперіалізму. Я думаю, що часто західні лідери не до кінця розуміють релігійну мотивацію народів Сходу. Я думаю, на Ближньому Сході і також в Росії є експансія релігійно мотивованої спільноти. І коли західні лідери думають як відповісти на ці виклики на Сході, в Росії, вони не беруть до уваги якраз оцю релігійну мотивацію. Я впевнений, що це дуже погіршує ситуацію на Ближньому Сході і в стосунках з Росією.

Г.П. Чи могли б Ви більше розкрити психологічний аспект нашої природи? Ви як християнин, науковець і просто людина, яка Ваша думка – чому ми не можемо жити в мирі? Що нас турбує ізсередини? 


Дональд: Найсильніші мотивації в людині – це релігійні. І всі люди – грішні. У руках грішних людей релігійна мотивація стає найбільш деструктивною, найгіршою. Це якраз частина того, що відбувається. Я не експерт в цьому питанні, але це лише моя думка.

Г.П. Які уроки на філософському рівні ми можемо взяти із війни, конфліктів, страждань? Що ми маємо зрозуміти про себе як суспільство з усіх цих конфліктів? 


Дональд: Я думаю, що нам важливо усвідомити, що те, як Бог має справу зі злом, як Він реагує на нього, відрізняється від того, як ми на це реагуємо. Але ми можемо бути впевнені в тому, що Він переможе зло в кінцевому результаті. Я не знаю, як це відбудеться, я не знаю, наскільки Він буде використовувати для цього нашу людську владу (и), але ми можемо бути впевненими, що це відбудеться. Зараз, я думаю, наша основна задача, хоч вона й складна, але полягає в тому, щоб  якимось чином поєднати в собі і відчуття справедливості, і відчуття любові до інших. Але я не можу вам відповісти, як людина має показати справедливість і любов в Сирії, це мають сказати вони.

Г.П. Тоді як ми можемо трансформувати оцю “грішну” природу, агресивну природу в енергію любові? 


Дональд: Тут ми маємо покладатися на Духа Святого. Святий Павло пише: аби бути вільними, ми маємо бути “рабами правильного Господаря”. Він пише тільки про два можливих рабства – або людина раб своєї гріховної природи, або раб Христа. І коли ми дійсно стаємо рабами Христа, ми тоді покладаємось на роботу Святого Духа в нашому серці. І якщо ми дозволяємо Духу Святому працювати у нашому серці, тоді не ми перемагаємо гріховну природу, а Бог в нас перемагає гріховну природу.

Г.П. Чи маєте Ви, як релігійна людина, певний меседж до суспільства? Що зараз буде актуальним почути?


Дональд: Я думаю, найважливіше, що потрібно усвідомити, це те, що Західний світ – не наш спаситель. Мені, звісно, приємно, що Україна шукає більш тісних стосунків із Заходом. І я шкодую, що Захід не зробив більше, щоб допомогти Україні, надіюсь, що це зміниться. Але Україна має засвоїти урок, що наш спаситель – це не Захід, а Бог.

Запитувала: Любов Єремічева
Переклад: Тарас Дятлик


Рrostir.ua

Теги: