Гість програми "Лівий берег" з Сонею Кошкіною — Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет розповів про майбутній Всеправославний Собор на Криті та взаємини з УПЦ МП.


Всеправославний Собор на Криті

У червні 2016 року на Криті відбудеться 8-й Собор, на якому зберуться представники найбільших православних церков. Очікувалося, що на цьому Соборі може бути розв’язано питання Київського Патріархату, визнання його як таким, що є канонічною церквою. Однак, на підготовчій зустрічі у Женеві було прийнято рішення зняти це питання з повістки дня, і його не включили у порядок денний Собору.

— Жоден Собор не готувався так довго, як цей. Але ми раді, що нарешті він нібито буде скликаний в червні. Питання, які будуть там розглядатися, не є актуальними. Актуальним питанням є автокефалія. Це виправити неможливо тому, що вже дійшли згоди по питаннях, які будуть обговорювати на Соборі. Яке значення буде мати цей Собор? Він буде мати значення, що всі Православні Церкви є єдиними та одностайними. Це і є головною метою цього Всеправославного Собору, що православ’я не роз’єднане, а єдине. Друге питання, яке не буде розглядатися, але воно витікає із цього самого скликання – це роль Вселенського Патріарха. Варфоломій буде чи інший Патріарх. Це означає, що він має першість не тільки по честі, а ще й має деякі переваги перед іншими.

Не Москва скликає, а скликає Вселенський Патріарх. Він головує на цих Соборах. І це уже дає якусь перевагу Вселенському Патріарху. Оце не має значення, а питання, які там будуть розглядатися. Ну, наприклад, про шлюб, про піст, про ставлення до сучасного світу. По-перше, всі ці питання уже вирішені і ми в цьому живемо. Просто буде зафіксовано те, що в дійсності відбувається. Тому великого значення самі ці питання для церкви не мають, і вони не принесуть ніякої зміни,
— каже Філарет.

Визнання УПЦ КП

У протоколі Женевської зустрічі записано, що Московський Патріархат, Українська Православна Церква Московського Патріархату – єдина канонічна церква в Україні.

— Справа в тому, що питання автокефалії не буде поставлено на майбутньому Соборі. Не тому, що в цьому зацікавлена Українська Церква, є ще й інші церкви. Наприклад, Македонська теж проголосила свою автокефалію і теж має конфліктну ситуацію зі своєю Церквою Сербською. Чорногорська Церква теж в такому положенні.

Щодо питання автокефалії нема єдиної думки, і тому через те, що її нема, це питання на Собор не виноситься. Якщо його винесуть на Собор, воно може викликати розбіжності і не буде тоді єдності. А Собор скликається для того, щоб засвідчити єдність православ’я,
— пояснює Патріарх.

— Нема одностайного рішення по цьому питанню. Є різні думки. Одні думають, що автокефалію може надати "церква-мати". Москва думає, що вона – "церква-мати". А Константинополь думає, що Константинопольський Патріархат є "церквою-матір’ю" тому, що ця церква не визнає законним, канонічним приєднання Київської митрополії до Московського Патріархату.

Чого боїться Московський Патріархат

— Константинопольський Вселенський Патріарх не хоче сваритись з Московським Патріархом. Тому, що для нього важливо зафіксувати єдність, а сварка – це вже не єдність. І тому обираються теми для майбутнього Собору такі, де нема розбіжностей.

Але Українська Церква має дуже велике значення тому, що зараз Москва претендує на першість серед Православних Церков. Вона сьогодні на 5-му місці, а хоче бути першою,
— зазначив Патріарх Київський.

— Чому вона першою хоче бути? Тому, що вона найбільша. І, як найбільша – найвпливовіша. А найвпливовіша й найбільша вона завдяки Українській Церкві тому, що Українська Церква складає майже половину Московського Патріархату. Якщо Українська Церква відокремлюється від Московського Патріархату, то тоді Московський Патріархат стає слабкішим і поруч з ним стає майже така ж Церква Українська. І Москва вже не зможе впливати на світове православ’я так, як вона впливає зараз.

Українська Церква для Московського Патріархату має не тільки церковне значення, а й політичне. Тому, що якби не було Київського Патріархату, то сьогодні в Україні панував би Путін,
— каже він.

Перша особа в Церкві

У 1992 році на одному урочистому обіді, де були представники російської влади, один з них дякував Патріарху Олексію Другому Рідігеру за те, що йому вдалося зберегти єдність всіх Православних Церков колишнього СРСР, чого не вдалося зберегти російській владі. Філарету тоді не вистачило голосів і першою особою у Церкві став Олексій.

— Я на Соборі говорив про це, що я міг стати, але я покладався на волю Божу. І молився, щоб на мені була воля Божа, а не моє бажання. Якби я ставив за мету стати Патріархом Московським — я б став. За цим не жалкую тому, що я хочу служити Богові і виконувати Його волю, а не свою. І тому, що думаю про вічне життя, а не про тимчасове, а якщо не по волі Божій — я не хотів бути Московським Патріархом. Богу було угодно, щоб я не став Московським Патріархом.

Межа між церквою і політикою

— Перша особа, тобто Патріарх і церква в цілому, в політику не повинна втручатись. Але вона не може не впливати на політику. Вона не має права втручатись і вона не втручається. Але вона впливає, тому, що вона виховує народ у тому чи іншому дусі. Церква може впливати морально. Коли починаються вибори, то кандидати в народні депутати дуже часто відвідують церкву, зустрічаються з церковними діячами і просять підтримки. Це впливає на прихожан, але наша Церква підтримує не одну якусь політичну партію, а підтримує ті партії, які підтримують Українську Державу. А ті партії, які не підтримують Українську Державу, наша Церква не підтримує.

Я от для прикладу наведу — комуністів ми не підтримували і не благословляли. "Партія регіонів" — якщо в партії були депутати, які підтримували українську державу, а там були такі, то Церква підтримувала їх,
— говорить Філарет.

— Якби не було Київського Патріархату, то Путін був би в Україні. А чому? Тому що Київський Патріархат стоїть на державницьких позиціях і ця державницька позиція полягає у тому, що він підтримує нашу армію, підтримує владу, яка стоїть на державницьких позиціях незалежної України. Янукович, коли не став підтримувати українську державу, ми виступили проти і ми підтримали Майдан.

Як УПЦ МП називає агресію Росії в Україні

— Українська Православна Церква Московського Патріархату залежить від Московського Патріархату. Священики Московського Патріархату підпорядковані єпископам. А єпископи підпорядковані предстоятелю Української Церкви, а предстоятель підпорядкований Московському Патріарху. Він є постійним членом російського синоду і тому тут повна політична залежність Української Православної Церкви не тільки від української влади, а й залежність від російської влади.

Тому керівництво Української Православної Церкви Московського Патріархату не називає втручання Росії у Крим та Донбас агресією, а повторює слова Москви, що це — громадянська війна. Що це українці з українцями воюють, що Росія не причетна до цього. Але керівництво Української Церкви Московського Патріархату не визнає участі у цій війні Росії. Тому що політично залежні від Московської патріархії,
— наголосив Патріарх.

— Для того, щоб досягти єднання всього православ’я в Україні, ми вважаємо, що не треба розпалювати ворожнечу. І заради цього, щоб не розпалювати ворожнечу, ми не застосовуємо сили по відношенню до Московської парафії. Хоча могли б застосувати.

Пропозиція захопити Лавру

— Після Майдану нам пропонували захопити Лавру, і сили Майдану були на нашому боці, але ми категорично відмовились від того. Тому що нам не потрібні будинки та віруючі. А самі споруди нам не потрібні, нам потрібні люди. А для того треба, щоб вони добровільно прийшли. Віруючі Московського патріархату, побачивши на цій неоголошеній війні, яку займає позицію Московський патріархат і яку позицію займає Київський патріархат, побачили в Київському патріархаті патріотичну позицію, а в позиції Московського патріархату – не патріотичну. І тому переходять. І цей перехід відбувається безболісно, в тих містах обласних, районних, де є декілька храмів, то просто із Московського храму віруючі переходять у Київський храм спокійно.

Москва не дозволить об’єднання, буде приєднання. І воно вже розпочалось. Кількість парафій ще не говорить про кількість віруючих,
— каже священослужитель.

— Московський патріархат вважає, що в нього 12 тисяч зареєстрованих статутів. У Київському патріархаті парафій біля 5 тисяч. Може, зараз навіть більше п’яти тисяч. А кількість віруючих, згідно з соціологічним опитуванням, у Київському патріархаті — 40% населення України, а в Московському — 20% на ці 12 тисяч парафій. От візьмемо Хрещення. За підрахунком поліції, на Хрещення воду брали приблизно 120 тисяч людей у Володимирському соборі. Але ж ці 120 тисяч не відвідують кожної неділі собор. В неділю відвідують церкву приблизно 5 тисяч, а не 120. Але ж 120 тисяч прийшли до нас, значить вони асоціюють себе з Київським патріархатом. Тому я вважаю, що ці соцопитування правдоподібні.

Київський патріархат всі сили кинув на захист своєї держави, свого народу. Не тільки своєї церкви, а в цілому української держави,
— додав він.

Більше — дивіться у програмі.

24tv.ua

Теги: