Остання катехеза єпископів під час СДМ відбулася у п’ятницю 29 липня. У костелі св. Ядвіги єпископ-помічник Кам’янець-подільскої дієцезії Радослав Змітрович OMI завершив цикл катехез на тему милосердя. Після неї єпископ-ординарій Кам’янець-Подільський Леон Дубравський OFM очолив Службу Божу з єпископами.

Тема катехези - уривок Євангелії, коли Ісус ототожнює себе з голодними, нагими, ув’язненими, хворими, подорожуючими... «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили» (Мт 25, 31 і далі). Єпископ Радослав почав свою катехезу коментуючи, що коли чуємо ці слова Євангелія «наша перша думка є тою, що ми мусимо допомагати іншим. Насправді ми є тими найменшими братами Ісуса, які потребують допомоги, яких Бог любить». Ця любов Божа до нас означає зцілення наших ран у відносинах з іншими: «Бог хоче доторкатися до твоєї самотності, хоче, що ти міг/могла мати відносини».

Перша умова щоби бути милосердним до інших це є самому досвідчити милосердя від Бога. Коли відчуваємо Боже милосердя, у нас виникає прагнення бути милосердними до інших: «Це може бути просий жест, усмішка... Матір Тереза з Калькути на початку її діяльності просто стояла поряд з людьми, які вмирали, аби вони не померли в самотності. Це було єдине, що вона тоді могла робити».

Єпископ Змітрович також нагадав, що бути милосердним це не значить мати добрі наміри і багато чогось чинити: «На початку існування Згромадження Матері Терези деякі монахині просили її скоротити ранкову молитву, аби більше допомагати людям, а вона просто їм відповила: «Ви нічого не розумієте. Ранкова молитва буде тривати годину», бо тільки той, хто досвідчує любов, може давати іншим любов. Вони, наприклад, не мають пральної машини, аби бути ближче до бідних, як Ісус, Який ототожнював себе з бідними», - сказав єпископ.

На думку Владики спочатку потрібно «зламати наше его», і він навів конкретний приклад з життя святого Франциска Асізького: «Святий Франциск відчув любов Бога у своєму серці, але не знав чи це була реальність, чи тільки ілюзія. Аби він переконався, Бог дав йому прокажену людину в дорозі, щоб він обійняв її. На початку Франциск боявся цього, і це нормально, але потім він його обійняв – "увійшов" у відносини з ним. Знаємо, що Франциск після цього став святим, не знаю ким би був без цього прокаженного». І тоді Владика додав, що «Бог дає нам такі випробування, щоби зламати наше его», і звертав увагу молоді на те, що «фарисеї будували свою релігійність на своєму его. Правду по себе, чи я насправді милосердний, дізнаюсь придивляючись чи насправді відкриваюсь до ближього».

Єпископ Радослав закінчив свою катехезу улюбленою молитвою св. Фаустини Ковальської про дар бути милосердною: «Дивує що та, яка досвідчувала милосердя Боже, просила про дар бути милосердною».


Потім був час на запитання до єпископа:


1. Як пробачати людину, яка померла від власної залежності?
Я наведу приклад однієї сестри монахині. На її очах зарізали її батьків. Пройшов час і вона думала, що вже пробачила. Але одного дня привезли пораненного чоловіка до лікарні, де вона служила. Вона впізнала його, що це був один із нападників, які вбили її батьків. Усі негативні емоції і відчуття повернулись в одну мить, і вона зрозуміла, що ще не пробачила йому. Вона почала молитися до Бога, аби Він дав їй дар пробачення. Тоді вона ніби почула в серці слова: «зроби те, що можеш». Вона підійшла до чоловіка й зробила, що могла - простягнула йому руку. З того моменту вона відчувала спокій у серці, немов до неї прийшло зцілення. Тільки Бог пробачає. Пробачення це є Божа здатність.

Не важливо чи людина жива, чи померла, бо ми віруємо в сопричастя святих. Ми, до речі, не тільки можемо пробачати померлу людину, але й також просити вибачення у померлого, якщо з часом усвідомлюємо, що колись зробили прикрість якійсь людині».

2. Що робити, коли намагаєшся робити якнайкраще і «виходить - як завжди»?
Це є одна з найсумніших фраз, які можна почути в Україні. Папа нас спитав (під час церемонії привітання у Кракові), чи ми віруємо, що можемо змінити стан речей. Треба просити у Господа благодаті, які нам потрібні. Якщо щось не вдалося і це було через мою провину, то ця ситуація допомагає мені бути більш покірним. Якщо не вдалося через провину іншої особи, то ця ситуація допомагає мені бути милосердним.

Для України немає нічого важливішого, ніж ваше власне досвідчення Ісуса Воскреслого, Він може все змінити. Фраза «хотілося як краще, а вийшло - як завжди» покузує язичницьку ментальність, бо для Ісуса немає нічого неможливого, все може бути інакше.

3. Інколи ти хочеш робити добро іншій людини, а вона користується цим. Що тоді робити?
Це показує, що наша здібність робити добро є обмеженою, бо Бог любить завжди. Він любив Пилата, любив Кайяфу, любив Юду, і знаємо, як вони йому відповіли.

Фарисеї вміли робити добро, але лише тим, хто їм робив добро, а Бог хоче тебе обдарувати своєю природою, аби ти міг так само любити. Бог хоче зробити тебе вільною людиною, бо вільна людина є та, яка робить не те, що хочеться, а те, що хоче. А що ми хочемо? Кожний з нас прагне любити. І для цього Бог дає нам свою природу.

4. Інколи є люди, які просять гроші на випивку. Що робити тоді?

Ставлення до грошеї є дуже важливим. Гроші нам потрібні. Але гроші можуть панувати над нами. Заради грошей робляться війни, торгівля людьми... Заради грошей люди є готовими на все. Як робити, аби гроші служили мені, мій родині, замість того, щоби я служив грошам? Перед усім, треба давати, кому - вже не є так важливо.

Перший вимір милостині це є покладатися на Бога, відчувати, що я залежний від нього, ризикувати, як та вдова в храмі, якв дала все, що мала. Другий вимір милостині є допомогою для конкретної особи. А кому давати? Роби як підкаже серце. Я пам’ятаю одного священика з Італії, який приїхав у гості в Україну. Підійшов до нього немов студент із Африки та просив гроші на квиток назад до Африки: 500 долларів. Той священик відразу дав йому суму. Я та інші священики здивувалися і спитали його чому він дав гроші, не знаючи людину, чи його історія є правдою, чи ні. На це той священик відповив: «Якщо те, що він розповідав було правда, то це був сам Ісус, а якщо це була брехня - то нічого страшного» (у відповідь на це молодь голосно і довго плескала).

6. Що означає відкритися на ближного, особливо, коли насправді не хочеш?
Треба бути собою, правда, бути автентичним, але бути собою це не лише керуватися емоціями. Є відчуття, але важливі не мої відчуття, а мої рішення.

Наприклад, я довгий час відчував антипатію до одного співбрата в одній з облатських спільнот де я жив. Я сам не знав чому, але так було. Я просив пробачення у нього за те, що я не міг його прийняти. Ситуація стала трохи краще, але з часом довелось ще раз просити пробачення. Після другого разу я отримав визволення, моє серце стало вільним і після цього це був найкращий час у спільноті за все моє чернечне життя.

7. Чи може католицьке духовенство йти у політику?
У Католицькій Церкві є правило, що духовенство не може йти в політику. Але, що головне, якщо хтось із вас хотів би піти в политику? Найголовніше для України - це особисті відносини з Богом кожного з вас і також мати постійний контакт з людьми, з бідними, бо інакше втрачаєш контакт з реальністю. Мати просто бажання піти в политику не вистачає, треба мати Бога в серці і мати контакт з людьми. І треба молитися, щоби у майбутьному ми мали такого президента.

8. Що робити, коли хтось має залежність. Багато разів просиш людину від цього відмовитись, молишься за неї, але без результатів. Що тоді їй сказати?
Інколи не можемо робити багато чого, навіть якщо молимося. Не варто говорити: «не роби то», або «це є погано», бо він знає, що це є погано. Євангеліє про блудного сина нам показує, що блудний син почав роздумувати тоді, коли він дійшов до дна. Важливо зрозуміти, чому він так робить, зрозуміти причину, бо хто живе зараз живе в щасливій сім’ї? Тут також потрібна допомога спеціалістів.

Кmc.in.ua

Теги: