Під час моєї хіротонії, коли було покладення рук, Кардинал Любомир сказав коротко, але дуже важливе для мене побажання: «спаси душу».


Два слова, в яких є дуже глибокий зміст. Два слова, які є величезним завданням для кожного єпископа. Так служити людям, щоби спасти також і свою душу. Дуже вдячний я Кардиналу Любомиру за ці слова, і впевнений, що він буде з неба допомагати мені та всім єпископам Католицької Церкви України, щоби колись заслужити на вічну радість разом з Кардиналом Гузаром в домі Небесного Отця.


А під час обіду він також додав мені відваги, говорячи:  «Яне, не бійся». І ці слова також пам’ятаю, і я йому дуже вдячний. І прошу, щоби він підтримував мене та всіх єпископів України на шляху до повної єдності та досягнення миру в нашій державі.


Кардинал Любомир Гузар, будучи величезним авторитетом в Україні та за її межами, дуже глибоко переживав війну, знаючи про загрози для незалежності України, які могли виникнути з цієї агресії. Кожного дня він просив Бога та заохочував людей небайдужих, щоби усім серцем відстоювати незалежність нашої держави та християнський дух у народі. Якби він не мав хвороби, то був би з бійцами на Донбасі, щоби підтримувати їх дух та вимолювати захист від агресора.


Вірю, що зараз кардинал Гузар, не маючи вже ніяких обмежень, буде нам допомагати ще сильніше і буде своєю молитвою обороняти Україну та у Бога Отця випрошувати єдність Церкви, за яку він так завжди молився та всім серцем цієї єдності прагнув.


Вдячний за кожне слово і за благословіння, які я отримав від владики Любомира.


Вічне спочивання дай Кардиналу Любомиру, Господи, а світло віковічне нехай йому світить.

Кmc.in.ua

Теги: