Ієрарх, який був присутнім на зустрічі [Патріархів] Варфоломія та Кирила на Фанарі, надсилає чітке повідомлення усім, хто перешкоджають рішенню щодо надання автокефалії Церкві України

Джерело: газета “Етнос” за 9-те вересня, 2018 року, с. 66-67

“Мати-Церква засвідчила, що піклується про припинення суперечок та подолання розколів, і ні в якому випадку не бажає появи нових”, зазначає у своїй розмові газеті “Етнос тіс Кіріакіс” (Έθνος της Κυριακής) митрополит Гальський Емануїл, надсилаючи недвозначне повідомлення всім, хто протидіє наміру Вселенського Престолу надати автокефалію Україні. Митрополит Емануїл, який також був присутнім на зустрічі двох глав Церков минулої п’ятниці на Фанарі, вважається одним із найбільш довірених та близьких однодумців Вселенського Патріарха Варфоломія. 

Варіанти розвитку подій


Даючи своє бачення розвиткові подій стосовно розколу двох Церков, [митрополит Емануїл] запевняє, що “залишився оптимістично налаштованим, вірячи в те, що в Церкві усе скеровується благодаттю Святого Духу”. В той же час, він відзначає, що “Церква не є міжнаціональним організмом, який діє в політичних чи геополітичних інтересах. Бог веде та спрямовує Предстоятелів Святих Православних Церков і, я переконаний, Він не залишить Свою Церкву, щоби вона знову не потрапила в нові труднощі”.

“Етнос” (Марина Зіозіу) : Ваше Високопреосвященство, Ви були присутнім на зустрічі Вселенського та Московського Патріархів, що відбулася минулої п’ятниці на Фанарі. Як стало відомо, панівною темою обговорення був намір Вселенського Престолу надати автокефалію Україні. Чому Московська Патріархія всіляко перешкоджає такому наміру?


Митрополит Емануїл: Зустріч відбулася на прохання Його Блаженства Патріарха Московського, на що з радістю відгукнувся Вселенський Патріарх Варфоломій. Це була зустріч, що мала відбутися більше двох років тому, маючи на увазі зустріч двох Предстоятелів Церков після січня 2016 року. Варто зазначити, що Святий і Великий Собор, що відбувався на Криті в червні 2016 року, минув без участі Московського Патріарха, а також ще трьох Церков, проте без вагомих на те виправдань.

Звісно, Ви ж розумієте, моя присутність на зустрічі поруч з Його Всесвятістю Патріархом [Константинопольським] не дає мені змоги розкрити зміст розмови. Однак, можу Вас запевнити, що зустріч минула в братській та щирій атмосфері. Обговорені теми стосувалися відносин не тільки двох Церков, тобто Матері-Церкви Константинополя та Московської Патріархії, а також інших тем всеправославного характеру та значення.

Стосовно Вашого питання щодо ролі Московського Патріархату в намірі Вселенського надати автокефалію Україні, маю зауважити таке: згідно з рішенням Святого та Священного Собору Вселенської Патріархії від 20-го квітня стало відомо про намір Матері-Церкви Константинополя задовольнити прохання українського народу щодо автокефалії. Від моменту ж, коли розпочався процес і порядок поінформування інших Автокефальних Православних Церков щодо проголошення автокефалії в Україні, спостерігаються зміни [настрою] в Московській Патріархії.

Як відомо, для Вселенського Патріарха Київ ніколи не переставав бути поза Його турботою й опікою. Навіть після надання права рукопокладати Київських митрополитів, що перейшло до Патріарха Московського після відомого Патріаршого Акту Дионісія IV у 1686 році, Вселенський Патріарх зберігає право поминатися першим, перед Патріархом Московським, Митрополитом Київським. Така посилання на Божественній Літургії кожен раз утверджує залежність Митрополита Київського від Вселенського Патріарха, якого він вважає своїм екзархом.

Навіть коли через різні історичні труднощі та політичну обстановку спілкування не було завжди легким, це не означає, що це питання [України] перестало переймати Вселенського Патріарха. Саме з цієї причини, питання України згадується і в Патріаршому Томосі про Автокефалію Церкви Польщі у 1924 році.

“Етнос” (Марина Зіозіу): Згідно з інформацією в церковних колах, Вселенський Патріарх Варфоломій, для того, щоби пом’якшити реакцію Московської Патріархії, повідомив Патріарха Кирила, що автокефалія не торкнеться російськомовного православного населення України. Чи це правда?


Митрополит Емануїл: Вселенський Патріарх оголосив про своє рішення щодо автокефалії в Україні, яка з одного боку, вказує на її зв’язок із Вселенською Патріархією, з іншого, це процес, що передбачає застосування тонкого уміння – мудрості й розсудливості, які саме й вирізняють Вселенський Престол. Я хотів би нагадати, що Мати-Церква не є вибірковою у наданні автокефалії і її бажанням є відшукати найкраще можливе розв’язання тривалої церковної проблеми автокефалії на благо всього православного українського народу.

“Етнос” (Марина Зіозіу): Відомо, що Вселенська Патріархія не ухвалює рішення стосовно геостратегічних та політичних питань. Однак, багато людей запитують себе, порівнюючи православне населення двох країн (Росії та України), чи подібний крок [Константинополя] не порушить стосунків Фанару з однією з найбільших Православних Патріархій?


Митрополит Емануїл: Вселенська Патріархія, як Матір-Церква новітніх Патріархатів та Автокефальних Церков, не діяла з міркувань своїх власних інтересів чи політичного тиску. Її єдиним піклуванням є збереження гармонійних стосунків та євхаристичної єдности всіх Помісних Православних Церков, і вона виконує цю опіку протягом століть, як координаційний центр Вселенського Православ’я. Вселенський Патріархат сприяє вирішенню проблем, а не порушує стосунків між братніми Православними Церквами.

“Етнос” (Марина Зіозіу): Митрополит Волоколамський Іларіон, голова відділу Церковних Зв’язків Московської Патріархії, заявив про новий розкол в Україні, що загрожуватиме єдності Православ’я, якщо врешті автокефалію буде надано. В Україні й так існують уже три православні Церкви, в той же час відкритим залишається й питання Криму, де сьогодні діє особливий режим, і який de facto контролюється Російською Федерацією. Чи можливі подібні сценарії розвитку подій [з розколом]?


Митрополит Емануїл: Я би не хотів у жодному разі коментувати будь-які заяви щодо так званого розколу, оскільки мир та єдність є постійною турботою Церкви. Вселенський Патріархат не погрожує та не перебуває під загрозою. Мати-Церква засвідчила, що піклується про припинення суперечок та подолання розколів і в жодному разі не бажає появі нових. Як зазначається в посланні Святого та Великого Собору Православної Церкви 2016-го року: “Олію [оливкову] духовного досвіду необхідно використовувати для зцілення ран, а не для розпалювання вогню воєнних конфліктів”.

“Етнос” (Марина Зіозіу): Багато хто стверджує, що якщо все ж таки буде надано автокефалію, Московський Патріархат припинить спілкування з Матір’ю-Церквою і за його прикладом підуть й інші Православні Церкви, що належать до сфери його впливу. Як діятиме в такому випадкові Вселенська Патріархія і які “рани” це може завдати Православ’ю?


Митрополит Емануїл: Як людина і як православний християнин, я надаю перевагу залишатися оптимістом і вірю, що в Церкві все відбувається та здійснюється по Благодаті Святого Духа. Церква не є міжнаціональним організмом, який діє в політичних чи геополітичних інтересах. Бог веде та спрямовує Предстоятелів Святих Православних Церков і, я переконаний, Він не залишить Свою Церкву, щоби вона знову не потрапила в нові труднощі.

 “Етнос” (Марина Зіозіу): Як ви вважаєте, коли завершиться процедура з надання автокефалії Православній Церкві України?


Митрополит Емануїл: Процес надання автокефалії, як і зазначив Його Всесвятість, це виняткове право Патріарха [Вселенського], що має на меті відповідальність “впорядковувати речі згідно з церковним і правовим порядком”. Початок вже покладено. Що ж стосується розвитку та успіху подій в Україні, ми це побачимо в ході їх розвитку. Однак, Вселенська Патріархія не бажає відкладати вирішення українського питання на другий план, як було сказано Його Святістю на Архієрейському Соборі Вселенського Престолу – це питання є першочерговим.

“Етнос” (Марина Зіозіу): Що очікує Фанар від такої внутрішньо-державної зміни України та православного населення цього регіону в цілому? Яка буде нова церковна дійсність і кого це буде стосуватися?


Митрополит Емануїл: На цей момент окрім Української Православної Церкви (Московського Патріархату), існують також Київський Патріархат та “Українська Автокефальна Православна Церква”. Вселенський Патріархат бажає знайти вирішення болючому українському питанню та загоїти нарешті тривалий розкол. Саме тому він продовжить рухатися поступовими й виваженими кроками, покладаючись на план вирішення цього питання та надання автокефалії. 

“Етнос” (Марина Зіозіу): Церковний розкол 1054-го року поміж Східною Православною та Західною Римо-Католицькою Церквами мав в основі різні християнські традиції, однак також між ними постала догматична, літургічна та правова прірви. Чи існують нині такі ж розбіжності між православним населенням України?


Митрополит Емануїл: Жодні порівняння не можна проводити між розколом 1054-го року та нинішнім станом речей. Реалії тієї епохи були зовсім іншими. Сьогодні, слава Богу, ми живемо в час спілкування та інформації, і будь-які проблеми можна ретельно обговорити з любов’ю та вірою в Бога. Будь-які проблеми вирішуються, і ми ніколи не дійдемо до крайніх станів повного відчуження та розділення. Не забуваймо, Православна Церква не є конфедерацією Православних Церков, однак представляє собою Єдину, Святу, Соборну й Апостольську Церкву, що живе більше двох тисяч років і, як боголюдський організм, яким керує Господь наш Ісус Христос, є єдиним шляхом надії та спасіння.

Сerkvarium.org

Теги: