Один з двох українських ієрархів - членів Священного синоду Російської православної церкви розповів ВВС про те, як вплине рішення про розрив відносин зі Вселенським патріархатом на звичайних українських вірян, чи очікує він загострення ситуації в Україні через появу тут нової церкви і чи є різниця, в церкві якого патріархату звучить молитва віруючої людини.


15 жовтня синод Російської православної церкви вирішив розірвати євхаристійне спілкування з Константинопольським патріархатом. Це сталося за чотири дні після того, як Константинополь заявив про ухвалене ним рішення дарувати ще не створеній українській православній церкві автокефалію (незалежність).

Крім того, Константинополь відновив канонічний статус глав двох неканонічних церков України і оголосив про повернення до лона світового православ'я мільйонів їхніх вірних, які досі вважалися розкольниками.

Після завершення роботи синоду, пізно увечері 15 жовтня, кореспонденти ВВС в Мінську зустрілися з одним з двох представників Української православної церкви Московського патріархату, які перебувають у нинішньому складі синоду Російської церкви - 47-річним митрополитом Запорізьким і Мелітопольським Лукою.

Він підтримав рішення синоду.

Навіть більше, розповідає митрополит, він пропонував розірвати відносини з Константинопольською церквою ще на минулому засіданні наприкінці вересня.

В Україні цей архієрей має неоднозначну репутацію: у січні цього року один із запорізьких священиків відмовився відспівувати трагічно загиблого дворічного хлопчика, пославшись на те, що той був хрещений в "розкольницькій" церкві Київського патріархату.

Митрополит Лука підтримав цього священика і для декого став одним із символів тупикової ситуації, в якій опинився діалог між представниками різних православних церков України.

"Політика може нашкодити"

ВВС:Засідання синоду закінчилося з практично чотиригодинною затримкою. Чому воно тривало так довго?


Митрополит Лука: Засідання синоду - це не політ літака чи поїздка поїзда. Коли обговорюється таке серйозне питання і документ займає шість повних сторінок тексту, кожне його слово потрібно обговорити, щоб потім ніхто не зміг причепитися.

Тому що ухвалена заява - доленосна. Своїми діями 11 жовтня Константинопольський патріархат себе фактично саморозпустив. Відмова від дотримання канонів матері-церкви є свідченням відпадіння від Христа. Для мене Константинопольського патріархату не існує. В історії він був, для мене з 11 жовтня цього патріархату немає.

ВВС:Незадовго до синоду повідомлялося, що проблеми Російської церкви в Україні обговорила Рада безпеки Росії на чолі з Володимиром Путіним. Ці формулювання не сподобалися багатьом в Україні.


М.Л.: Біда в тому, що [в ситуацію] втручаються люди, які абсолютно не розбираються в питаннях церковних. Був присутній патріарх на тому зібранні? Його там не було, він був тут [в Мінську]. Нікого від церкви там не було.

Я теж читав цю новину, і я не знаю, що вони там могли обговорювати. Може, вони як політики щось бачать. Але я як церковна людина не знаю, що може політика зробити. Тільки нашкодити.

ВВС: Чи обговорювали ви дії РПЦ у разі, якщо на засіданні синоду Константинопольського патріархату наприкінці листопада з'явиться томос про автокефалію для вже оформленої на той час української церкви?


М.Л.: Дивіться. З'являється папірець, виданий двірником будинку номер шість про те, що він вважає, умовно кажучи, місто N-ськ незалежною державою. Ви приймете цей папірець?

Я такого [Константинопольського] патріархату з 11 жовтня не знаю, і все, що там буде видаватися і вирішуватися, це вже є папірець двірнички тітки Маші, а не членів православної церкви. Вони відпали, їх немає вже в церкві.

ВВС: Чи можна зараз вважати, що УПЦ МП розірвала відносини з Константинополем?


М.Л.: Вся повнота Російської церкви, в тому числі УПЦ, розірвала євхаристійне спілкування з Константинополем.

"Екзархи - це злодії, бандити"

ВВС: Представники РПЦ і УПЦ МП неодноразово говорили про можливі погроми церков у результаті ухвалення рішення про автокефалію. Наскільки це ймовірно?

М.Л.: Перш за все, я хотів би висловити слова вдячності поліції, тому що дійсно біля храмів перебуває поліція, проводяться профілактичні заходи.

Але згадайте, що написав [міністр закордонних справ України] пан Клімкін через кілька годин після синоду в Константинополі.

Він заявив, що московським попам не місце в Україні.

(У колонці для видання "Українська правда" Павло Клімкін написав: "Московському патріархату взагалі нічого робити в Україні, тому що це канонічна територія Вселенського патріархату" - прим. ВВС).

Перша особа в Україні на світовій арені заявляє, що московським попам не місце в Україні, геть з України. Або заява Петра Порошенка на адресу вірних УПЦ: задумайтесь, мовляв, - це що?

ВВС: 14 жовтня Петро Порошенко заявив на адресу вірних УПЦ МП: "Я гарантую, що буде збережено право на свою дорогу до Бога кожного українця. Але я просив би задуматися і замислитися паству і вірних цієї конфесії", перед цим критикуючи Російську церкву.

М.Л .: Задуматися - це вам ні про що не говорить? Я вважаю, що це прихована погроза. Розумієте, коли людина такого рівня говорить: ти задумайся... У мене один знайомий своєму синові каже: "Вітя, задумайся", і той одразу відповідає: "Тату, я все зрозумів".

ВВС: Ви особисто відчуваєте для себе якусь загрозу?

М.Л.: Яко з нами Бог, то хто проти нас?

ВВС:Тобто ви не боїтеся?

М.Л.: Я боюся Бога. Найбільше в цій ситуації я боюся согрішити. Не бійтеся того, хто вб'є ваше тіло, бійтеся тих, хто вб'є вашу душу, говорить нам Христос.

ВВС: На тому самому заході 14 жовтня Петро Порошенко заявив, що патріарх Кирило молиться за "російське воїнство, яке вбиває українців". "Чи можуть храми, в яких звучать молитви за патріарха Кирила, який молиться за російське військо, називатися українськими?" - запитує він.

М.Л.: На богослужіннях ми молимося за владу та воїнство України. Я чітко знаю одне: я молюся за свою батьківщину, Україну. Мені ця ситуація нагадує 37-й рік, коли починають оголошувати когось поза законом, роблять дисидентами тощо. Це мені дуже боляче.

ВВС: Ви спілкувалися на тему ситуації в Україні з патріархом Кирилом? Чи давав він вам або УПЦ МП якісь настанови, поради про те, як краще вчинити, як себе поводити?

М.Л.: Патріарх у цьому плані дуже делікатна людина, він ніколи не нав'язує свою точку зору. Зараз ми прощалися, й він сказав: владико, ми за вас молимося, я за вас молюся, прошу і ваших молитов про мене. Але такого, що не бійтеся, ми вас захистимо - нічого такого немає.

ВВС: Ви у нього просили поради з приводу цієї ситуації?

М.Л.: Тут теж проявляється мудрість патріарха. Він у таких ситуаціях говорить: у вас є предстоятель. Він показує, хто у нас перша особа в Україні - блаженніший митрополит Онуфрій.

ВВС: А яка позиція з цього приводу у митрополита Онуфрія? Багато хто звернув увагу, що він навіть не був присутній у складі делегації УПЦ МП, яка їздила до Стамбула на переговори з патріархом з приводу української автокефалії.

М.Л.: Коли його обрали предстоятелем нашої церкви, про нього говорили, що це молитовник, ченець. Ви часто бачите його на якихось громадських заходах? Ні. Ви найчастіше бачите його в храмі.

Дехто, може, скаже, що він безхребетний, ще щось. Але він дає нам самостійність і показує свою повагу до нас. Це стиль його роботи, його стиль служіння.

ВВС: Ви підтримуєте рішення УПЦ МП не зустрічатися з екзархами (представниками) Вселенського патріархату, направленими в Україну? Адже з ними можна було почати діалог, напоумити, якщо ви вважаєте, що вони неправі.

М.Л.: Церква живе за канонами. Якщо я, єпископ, кудись їду, я повинен довести до відома місцевого архієрея, на територію якого я їду. Навіть якщо патріарх приїжджає на територію Запорізької єпархії, він нічого не має права робити на цій території. Це канон.

Ці два комівояжери увірвалися на територію блаженнійшого митрополита Онуфрія. Це злодії, бандити. Їх ніхто не кликав. Вони не поставили блаженнійшого до відома, увірвалися: "Привіт, ми у вас!"

ВВС: Тим не менше, прихильники автокефалії очікують, що в результаті видання томосу в Україні з'явиться нова церковна структура, яка буде канонічною. Чому в одній країні не можуть існувати дві церкви? Наприклад, в Естонії вони співіснують (з 1996 року у цій державі одночасно діють дві православні церкви, які перебувають у підпорядкуванні Константинополя й Москви - прим. ВВС).

М.Л .: Ви міркуєте як світська людина. У нас долар - це офіційна грошова одиниця? Ні, у нас держава Україна і гроші - гривні. Нехай у нас є обмінники, долари, євро, але в обігу тільки гривні. Одне місто - один єпископ. Це закон церкви.

ВВС: А Естонія?

М.Л.: А що Естонія? Там такий самий "беспредєл". Держава забрала всю власність Російської церкви собі, віддала цьому громадянину, якого прислав Константинополь, - навіть не естонцеві.

(Глава Естонської апостольської православної церкви митрополит Стефанос (Хараламбідіс) народився в Демократичній республіці Конго у родині кіпрських біженців - прим. ВВС).

І там люди не ходять [до храмів, які перебувають в юрисдикції Вселенського патріархату]. Я був у Таллінні і бачив, що робиться в наших храмах, - вони забиті - і що в храмах цього Стефаноса.

ВВС: Проте формально в одній країні існують дві юрисдикції. Тобто така ситуація все-таки допустима?

М.Л.: Ні. Естонія - це ще один приклад антиканонічної поведінки Константинополя.

ВВС: Подейкують, що якщо Російська церква втратить Україну, то вона втратить третину своїх парафій і третину свого фінансового достатку. Чи залежить РПЦ від УПЦ і навпаки?

М.Л.: Це смішно. Скільки заяв вже з цього приводу видано... Насправді жодної копійки з України не відправляється до Москви. Жодної копійки! Все, що треба, у нас вже спокійно роблять в Україні.

Але подивіться на Філарета, його так званих священиків. Ось моя панагія (знак, який носять на грудях православні архієреї - прим. ВВС) грецька. А вони ходять в московських панагіях. Вони там купують хрести.

"Я не політінформатор і не агітатор"

ВВС: Питання, можливо, обивательське, але якщо ми часто говоримо, що "на все воля Божа", то, може, і направлення в Україну екзархів, зняття анафеми з Філарета і можливе видання Константинополем "українського томосу" - це і є воля Божа?

М.Л.: Дуже небезпечно говорити "на все воля Божа, Бог є любов, Бог всіх любить". Ми розмиваємо рамки любові і рамки законів - рамки канонів.

Ставлення "на все воля Божа" веде до байдужості, тому не можна так говорити. Воля Божа ніколи не призведе до розриву. Господь творить - а все те, що руйнує, це вже не є воля Божа. Ми повинні розуміти, що є воля Божа, є воля диявольська і є воля людська. Хіба воля Божа була на те, що Адам згрішив? Ні. Бог дав людині вільний вибір.

ВВС: Як вплине рішення синоду РПЦ про розрив відносин з Константинополем на звичайного українського вірянина, скажімо, на бабусю, яка ходить до запорізького храму?

М.Л.: Бабуся, звичайно, не поїде до Константинополя, там співслужити ні з ким не буде. Але важливо, що бабуся знатиме, що дано юридичну і канонічну оцінку тим діям, які на її землі, в Запоріжжі, можуть призвести до непоправних наслідків. Вона буде знати, що її церква її захищає, адже її церква дотримується законів, канонів.

ВВС: У коментарях до рішень синоду РПЦ з боку офіційного Києва звучить думка про те, що Російська церква сама заганяє себе в глухий кут, сама себе ізолює від усього православ'я. Та й взагалі багато спостерігачів вважають, що російська держава намагається огородити себе від Заходу, і церква зараз йде по тій самій схемі.

М.Л.: Я прошу вас не зводити канонічний простір РПЦ - а це понад 17 країн світу, - до меж Російської Федерації.

Зараз фактично йде переділ світу, змінюються центри впливу в світі, світ стає багатополярним, розподіляється, хто проти кого дружить. І от коли Росія почала економічно розвиватися, комусь треба було її зачавити. Це приклад життя без Бога.

І точно так зараз поводиться громадянин Туреччини, який проживає у стамбульському районі Фанар [патріарх Варфоломій]. Адже подивіться, коли в Російській церкві виникає важка ситуація, Константинопольський патріарх одразу стає на бік її ворогів, як і сто років тому, коли Константинополь підтримав "обновленців", комуністів, радянську владу.

ВВС: Президент України Петро Порошенко заявив, що розчарований голосуванням українських представників на синоді РПЦ - тобто вашим і митрополита Онуфрія, - і додав, що вони, тобто ви, - не за об'єднання народу.

М.Л.: Щоб коментувати чиїсь дії, потрібно в них розбиратися. Це як кухар буде коментувати дії лікаря. Я ж не коментую дії президента згідно з 35-ю статтею Конституції [про відділення держави від церкви]. Я трохи дивуюся [коментареві Порошенка]...

Синод дав компетентну канонічну оцінку неканонічним незаконним діям Константинополя, більше нічого. Я - за законність.

ВВС: Тим не менше, по всій Україні висять білборди Петра Порошенка з гаслом "Віра, мова, армія", і експерти в Києві прогнозують, що у майбутній президентській кампанії нинішній глава держави активно використовуватиме тему автокефалії. Чи буде УПЦ і ви особисто якось протидіяти цьому? Можливо, агітувати за інших кандидатів?

М.Л.: У жодному разі. Я не маю права агітувати за будь-кого. Я не політінформатор і не агітатор. Я повинен говорити про Христа.

А якщо говорити про гасла Порошенко, то про яку віру він говорить [на цих білбордах]? Як гарант Конституції він президент мусульман, юдеїв, православних - усіх. Чи має він право говорити тільки про православну віру в його розумінні? Він президент багатоконфесійної світської країни і, говорячи про віру, він порушує 35-ту статтю Конституції.

ВВС: Прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявляє, що Росія захищатиме права українських православних політичними і дипломатичними способами в разі початку гонінь. Ви вважаєте цю заяву прийнятною?

М.Л.: Це йому треба ставити питання. Мене Господь захистить.

ВВС: Вам і вашим вірянам захист з боку Путіна потрібен?

М.Л.: Ні. Я тільки одного хочу - щоб мене Господь не залишив, і Він мене ніколи не кине.

"Вони відірвали себе і паству від Христа"

ВВС: Багатьох вірян турбує просте запитання: Богу важливо, до якої будівлі я ходжу свічку ставити?

М.Л.: Ми повинні розуміти: де є Бог? На Фанарі Бога вже немає. Фанар відмовився від Бога, відпав від церкви. Глава церкви для нас - не Фанар, а Христос. А Фанар сам вирішив стати главою церкви: "Знаєш, Господи, йди погуляй, а ми тут без тебе розберемося". І тому, якщо ти ходиш туди, де немає Бога, то це біда, бо твоя душа гине.

ВВС: Але Бог всюди чує?

М.Л.: Бачить і чує. Але він дає вільний вибір. Можна почути такий аргумент: "Я ходжу до церкви, і мені не важливо, який там патріархат, мені сюди ближче, і я йду до Бога". Це нерозуміння Бога. Там немає Бога, куди ти йдеш?

Якщо ти звертаєшся до Бога і робиш якісь обряди, то важливо, де ти це робиш. Якщо ти вирішив щось зробити, будь ласка, роби це правильно. Ти ж не йдеш до аптеки за ковбасою.

ВВС: Київський тижневик "Дзеркало тижня" в якості одного з найголовніших підсумків рішення Константинопольського синоду виділив фразу "більше ніяких невідспіваних хлопчиків" (На початку січня цього року запорізький священик УПЦ МП відмовився відспівувати трагічно загиблого дворічного хлопчика через те, що батьки охрестили його в церкві Київського патріархату, митрополит Лука підтримав цього священика. Цей випадок набув значного резонансу в Україні).Тут йдеться про пункт, який передбачає повернення до лона церкви прихильників Філарета і Макарія (глав невизнаних церков УПЦ КП і УАПЦ). Ви досі підтримуєте свою тодішню аргументацію?

М.Л.: Нічого не змінилося. Що зробив Константинополь? Він хоче визнати труп живим.

Давайте зберемо наукову спільноту, президент видасть указ, Верховна рада - закон, Академія наук напише, що цей стовп - живий. Він від цього стане живим? Ось що сталося.

ВВС: Але погодьтеся, той зимовий випадок з хлопчиком Женею став символічним. Він, здається, хитнув громадську думку в бік...

М.Л.: ...і багато людей прийшли до нас і заново охрестили своїх дітей. По всій Україні. Тільки по нашій області це понад 40 людей. І до сьогодні приходять і запитують. Люди розбиратися стали.

Цей папірець (рішення синоду Константинопольского патріархату) не дає права відспівувати всіх і вся. Це все одно безблагодатні люди. Це живі трупи, позбавлені божественної благодаті, однозначно.

ВВС: Хто?

М.Л.: Послідовники [предстоятелів невизнаних церков] Денисенка і Малетича. Тепер ще й Константинополь сюди приєднався. Якщо після 11 жовтня хтось буде хрещений в Константинопольській церкви, для мене це нехрещена людина.

ВВС: І її теж не можна відспівувати?

М.Л.: Так. Вони відірвали себе і всю свою паству від Христа. Відпали. Через свої людські амбіції.

ВВС: Один зі священиків УПЦ МП, з яким ми розмовляли на цю тему, сказав, що, якби він опинився в такій ситуації, він би відспівував хлопчика, бо в таких випадках любов вища за канони. Він би поставив собі питання: а що б на його місці зробив Христос?

М.Л.: Ви знаєте, що зробив би Христос? Він би оживив цього хлопчика, тому що він це міг.

Ми вже трошки вище зачепили цю тему: ми все пояснюємо любов'ю, повторюємо: "Бог є любов". Ми затерли цей термін і втратили розуміння любові. Але де жертовність?

Ми втрачаємо жертовність, ми втрачаємо Христа і думаємо, що зробив би Христос. Ти зроби те, що повинен зробити як священнослужитель. Він би відспівав? Так йому все одно. Цим би він зрадив Христа.

Вbc.com

Теги: