15 грудня на Об'єднавчому соборі Україна отримала Єдину помісну незалежну церкву. Її предстоятелем став представник УПЦ Київського патріархату Епіфаній. УПЦ Московського патріархату майже повним складом собор проігнорувала. Участь в ньому взяли тільки два її митрополити: Вінницький і Барський Симеон та Переяслав-Хмельницький і Вишневській Олександр (Драбинко). У голосуванні за предстоятеля нової церкви Симеон поступився Епіфанію 8 голосами. За це УПЦ МП позбавила обох митрополитів сану, а нову помісну церкву назвала розкольницькою. Того ж дня, 17 грудня, Драбинка та Симеона прийняв у свою юрисдикцію Вселенський патріархат. Парафіяни Спасо-Преображенського кафедрального собору Вінниці, де служить Симеон, його рішення підтримали та погодилися разом з ним перейти до Православної церкви України. Тепер залишилося вирішити, що робити з новим митрополитом Вінницької єпархії Варсонофієм, якого на вакантне після відлучення Симеона місце призначила УПЦ МП. Сьогодні, 18 грудня, він прибув до Вінниці, щоб почати службу. Як митрополити ділитимуть храм, чому священики УПЦ МП в останній момент відмовилися брати участь у соборі, хто погрожував чистками проукраїнській частині духовенства — про це theБабелю розповів митрополит Православної церкви України Симеон.

Що буде з церквою Московського патріархату?

Після того, як пройдемо всі етапи визнання Церкви: надання Томосу, підтримка інших православних церков і коли будуть прийняті закони, в Україні буде одна українська церква — Православна церква України. Церкви, з назвою «Українська православна церква Московського патріархату» вже не буде. Вона мусить змінити назву. Не може кожен мати свою церкву — є тільки церква Христова.

Не всі священики сприймають таку звістку і взагалі ідею автокефалії позитивно. Деякі зі священиків, які служили в нашому кафедральному соборі, зібрали свої речі і залишили храм. Вже в неділю, коли я правив службу, вони не прийшли. Мені дуже прикро, що так сталось, і священики, які були зі мною, тепер пішли. І навіть ті, хто мене підтримував весь час, засумнівались. Вони питали: «Від нашої церкви мали ж прийти на Об’єднавчий Собор 10 владик, а прийшли тільки ви?» Ми прийшли двоє, але з нас двох лише я є правлячим архієреєм, який керує єпархією, бо митрополит Олександр (Драбинко) — вікарний архієрей [помічник Митрополита Київського].

Що було в неділю, після собору, під час вашої першої служби?

У неділю на службу прийшли різні священики — і з міста, і з районів. І в кінці я розповів про Собор у Києві, про свою участь, і про те, як все було. І майже всі віряни і священики, які були у храмі, мене підтримали, а деякі з парафіян навіть зааплодували. Собор відрізняється тим, що сюди їдуть з різних районів міста і тут моляться не тільки постійні прихожани.

Скільки парафій вас підтримали?

Зараз неможливо сказати. Сьогодні вже прибув владика Варсонофій, якого призначив Московський патріархат. Він вже у Вінниці. Взагалі, надіялися, що я займу перше місце. Але як я його міг зайняти, коли наша братія Московського патріархату не прийшла. Я казав Онуфрію, що нас — 87 архієреїв, ми йдемо на собор, і нас більшість. Ми вибираємо вас повноцінним головою єдиної православної церкви. Я казав це перед усіма на авральному соборі в Лаврі. Онуфрій сказав: «Ні, ми не підемо. Ми свою церкву кидаємо під танк». От таке було рішення, під яким я єдиний з 83 не підписався.

Чому не прийшли на собор інші представники УПЦ МП?

Мені дивно, бо деякі ще ввечері перед собором говорили, що будуть, обіцяли це і президенту, і екзархам, але 15 грудня раптово опинилися за кордоном або захворіли. Але треба розуміти: не страх перед неканонічністю їх відштовхнув — вони злякалися за свій трон, за своє місце. Як то буде? А головне, що церква —консервативна структура. За ці роки, за Онуфрія, ми жодного разу не збиралися ні на нараду, ні на собори. Не було зібрань архієреїв, на яких можна було б висловити свою думку. І Крим вже почався, і війна, а зібрань не було. Скільки я просив зібратись, мені відповідали: «А для чого?»

Скільки було тих, хто обіцяв прийти?

Все йшло через президента та екзархів. Напередодні собору було відомо про 12 архієреїв, які мали прийти. Але й тут стався обман.

Ви були у дружніх стосунках з Варсонофієм. Ви говорили з ним останнім часом?

Я з усіма архієреями підтримував стосунки. А Варсонофій — ще й наш земляк. Ми його запрошували на наші святкування. Він часто бував у нас, і його бачили священики, тому його і призначили сюди — щоб було простіше. Але зараз ми не розмовляли. Я думаю, прийде час, і ми будемо спілкуватися.

Щодо інших, я отримав дуже гарні вітання від інших владик. Наприклад: «Іудо, тебе чекає гілляка». Хочу одне сказати: стільки зла, жовчі і ненависті я ще ніколи не бачив з боку архієреїв, священиків і вірян Московського патріархату. Любов'ю там не пахне, а де немає любові — там немає Бога.

Що цікаво, мене поливають брудом свої. А ті, хто колись належав до КП або до УАПЦ, після собору прислали мені підтримку і казали, що моляться за нас. Навіть Епіфаній мені зателефонував і сказав: «Сьогодні ми всі служили і молились за вас. Як ви там?» Це для мене визначний момент в житті. Я відкрив очі і побачив, хто був біля мене, яке значення я для них мав усі ці роки.

Владика Варсонофій сказав мені, що може служити у будь-якому храмі у Вінниці, бо він митрополит Вінницький. Я запитав, чи буде він служити тут — у вашому Спасо-Преображенському соборі. Він не сказав «так», але сказав, що може.

Є Православна церква України, до якої я [тепер] належу. І є Московський патріархат, до якого я належав [раніше]. Учора Синод змістив мене з посади [митрополита Вінницького і Барського] і призначив владику Варсонофія. Він тепер керує Вінницькою єпархією УПЦ МП. Владика Варсонофій може служити у будь-якому храмі своєї єпархії та в тих єпархіях, де його благословлять архієреї, які їх очолюють. У Вінницькій області це владика Агапіт [який керує Могилів-Подільською єпархією УПЦ МП]. У храмах, які перейдуть у юрисдикцію нової церкви, вони не зможуть служити.

Наша церква відкрита [до спілкування]. Ми [не кажемо] того, що з їхньої сторони звучить: «розкольники», «не канонічні», «припинення євхаристійного спілкування». Але вони з нами не будуть служити. Через їхне небажання ми [з владикою Варсонофієм] не можемо служити разом [у Спасо-Преображенському соборі]. Не я не хочу — вони не хочуть.

Я у наших людей вже просив прощення за те, що двадцять років займався зомбуванням: [казав про УПЦ КП, що її прихожани —] «розкольники», «не хрещені, не вінчані». Людям важко. Ми ж їм говорили одне. А тепер їм треба сприйняти все зовсім по-іншому. Тим паче [московська церква] продовжує страшити [своїх прихожан]: тільки ви врятуєтесь, а вони йдуть у пекло, «русское православие самое спасительное», «спасіння тільки у нас». Це сектантський підхід.

Не може назватися церквою Христовою та, де немає любові. Я не зрадив Христа. Я не зрадив церкву. Своєю присутністю [на соборі] ми виконали велику місію — в Україні вже немає православних, які би називалися розкольниками або неканонічними. Сьогодні за канонами ми всі канонічні, і всі правильні.

Як ви будете розбудовувати церкву? Чи будете вмовляти священиків, судитися за храми? Чи нехай влада виділяє нові ділянки під церкви?

Верховна рада прийме закон про перейменування УПЦ МП і вона буде мати нову назву. В Україні буде лише одна Українська православна церква. І вже не можна буде лукавити, як ми це робили 22 роки, що ми не Московська церква, і називали себе УПЦ. Нехай [священики МП] вирішують самі, в яку церкву їм іти. Скільки їх буде — я не знаю. З тими храмами, які у власності держави, буде простіше. Із новозбудованими все залежитиме від громади. Як вона вирішить, так і буде. Якщо буде половина, може бути почергове служіння. Якщо за буде меншість, доведеться шукати нове приміщення.

Ви розраховували на власну перемогу на соборі?

Ні. Як я міг розраховувати, якщо не було наших архієреїв. Для мене було дивом, що Епіфаній переміг мене лише на 8 голосів (36 проти 28). У мене ніколи не було зіркової хвороби, хоча постійно казали: «Симеон — людина президента». Але я не його людина.

Чи могла церква Московського патріархату якось фінансово заохочувати своїх архієреїв, щоб вони не прийшли на собор і не підтримали створення ПЦУ? Ви чули про щось подібне?

Про собор не можу сказати, бо не знаю. А от чотири роки тому [під час президентських виборів 2014 року] така ситуація була. Посада, єпархія і гроші — це обіцяли тим, хто віддавав голоси за певних осіб.

Московський патріархат якось повідомив вас про позбавлення сану?

Ні. Ніяк не повідомив.

Але документ від Вселенського патріарха, який зберіг за вами єпархії, ви отримали ще до собору.


Так, ми 14 числа написали своє звернення [до патріарха] і тоді ж отримали таку відповідь від нього. Справа в тому, що ми ще до собору отримали інформацію, що в нашу церкву [Московський патріархат] подзвонили з Москви і сказали, що має пройти чистка всіх «націоналістів», як нас називають. Блаженніший [митрополит Онуфрій] сказав, що він про таке не знає, але ми розуміли, що навіть без участі у Соборі можемо потрапити під той ціп, що розтеребить квасолю і викине її зі стручка.

Якою мовою будете служити?

Зараз священики і я сам не навчені служити українською. Раніше батюшки просили: «Я піду в українську церкву, але не змушуйте служити українською».

Священний Синод прийняв рішення, що громада вирішує, якою мовою проходить служба. Спершу ми маємо нормально перекласти українською богослужіння, Святе Письмо. Щоб у всіх був один варіант, а не різні, як зараз. Я не бачу в цьому питанні проблем. Головне — щоб була згода всіх, бо як буде шарпання, то воно розділятиме людей.

Тhebabel.com.ua

Теги: