У новій програмі Ultima Cena на каналі «Ісландія» говорили про спільне та відмінне в різних християнських конфесіях, про інституційні перешкоди та «єдність у різноманітті». Гість програми — ректор Відкритого православного університету прот. Георгій Коваленко.


На хвилі об'єднавчих процесів в Україні співрозмовники з'ясовували можливість об'єднання всіх християн. «Про екуменізм, єдність християн (і не тільки) говорили у студії з Kirill Karachentsev напередодні інтронізації Предстоятеля Православної Церкви України, на якій має бути присутнім предстоятель Української греко-католицької Церкви», — написав у себе на ФБ-сторінці отець-ректор (на інтронізації були присутні: делегація Вселенського Патріархату, делегації з УПЦ Канади, УПЦ в Америке, представники зі святої гори Афон. А з інтронізацією нового Предстоятеля ПЦУ привітали представники різних релігійних конфесій — муфтій духовного управління мусульман України "Умма" шейх Саїд Ісмагілов, єпископ Одесько-сімферопольської римо-католицької церкви Броніслав Бернадський — ред.)

 

Прот. Георгій Коваленко

Про об’єднання християн

Спочатку потрібно розібратися в термінах. Якщо ми говоримо про єдність, то чи є вона і що ми вкладаємо в це слово? Якщо це тільки організаційна єдність, це один бік. Але сьогодні ми розуміємо, що у єдності може бути багато вимірів. Церква може бути автокефальною, незалежною і при цьому бути в єдності з іншими православними церквами і частиною великої Православної церкви, яка навіть у «Символі віри» каже: «Вірую у єдину…» Можна перекладати «одну», а можна перекладати — «яка має єдність». Саме факт сповідування цього говорить, що єдність в Церкві є завжди і є невід’ємною складовою.

***

Всім відоме слово «екуменізм». Дехто вважає його страшним і проблемним. А дехто говорить про нього як про певний формат діалогу і формат єдності християн.

Щодо перекладу слова «екуменізм». Ми говоримо «Вселенський Патріарх». А якщо грецькою, то він «екуменічний патріарх». А в якому сенсі він екуменічний, що таке екуменізм і як ці слова співіснують? Тут варто розуміти, що ойкумена — це відомий світ часів Середньовіччя, це територія колишньої Візантійської імперії, обжита територія.

***

У всіх глобальних процесів є і релігійна складова. В цьому сенсі екуменізм — це рух за те, щоб християни пізнавали один одного, співіснували і співвизнавали один одного.

І питання організаційної єдності, щоб був один начальник, не стоїть на порядку денному екуменічного діалогу. Бо всі розуміють, що структури є сталі і в принципі не вони є об’єктом.

І якщо говорити про єдність християн, то справжнім фундаментом єдності має бути Сам Христос. Бо вони християни. І тут наша єдність виявляється в тому, чи впізнаємо ми один в одному християнина.

Єдність, яка не знищує унікальність

Але є і те, що нас відрізняє. І не завжди те, що нас відрізняє, нас роз’єднує. Тому ми багато говоримо про ту єдність, яка не знищує унікальність. Україна — приклад такого плюрального релігійного ландшафту, де на сьогодні існують дві православні юрисдикції, є православні і греко-католики, є потужна католицька церква, є потужний протестантський рух. Всі ці рухи, церкви мають історію століть, деякі вийшли з одного кореня.

***

Хто розкольник? Той, хто відокремлюється чи іншого відсікає?

Тут варто знайти формати, які б не знищували, не перекреслювали традицій. Євангеліє закликає молитися за ворогів, благословляти, а не проклинати, говорить, що «по тому дізнаються, що ви Мої учні, якщо любите один одного». Перед таємною вечерею Христос говорить про єдність: «Ви маєте бути, як Я з Отцем». Тобто ви маєте демонструвати, як Я і Отець одне.

***

Українсько-польський контекст: що таке уніатство, чому взагалі є ця риторика

Унія — це союз. Є два терміни: «унійність» — позитивний термін і термін «уніатство», який має негативну конотацію. Якщо ми подивимося на історію греко-католицької церкви, то частково вона була включена в процес полонізації України, намагання включити Україну в контекст Польської держави, яка здебільшого була католицькою. І ці намагання прямої полонізації не виходили. Але тут був церковний чинник — зв’язок з Римом, але в контексті українсько-польських відносин. І той формат уніатства, який був тоді, давно подоланий греко-католицькою церквою.

Я б визначив унійність як об’єднання довкола свого природного центру, а уніатство як єдність частини цілого з іншим і ворожим центром.

І на сьогодні греко-католики показують модель унійності, що вони можуть бути в єдності з католиками, зі світом і навіть з православними.

Уніатськість на сьогоднішній день, як не дивно, демонструє Московський Патріархат.

***

Медіапростір має об’єднувати християн

Це простір, де ми можемо разом свідчити. Бо якщо ми будемо людям нерелігійним або не дуже релігійним постійно розповідати, що не так у когось і чим ми від когось відрізняємося, то у людей виникає когнітивний дисонанс: ваш Бог сказав вам, що ви маєте бути в єдності і любити один одного. Тож покажіть нам, як ви любите один одного, а то й руки один одному не подаєте.

***

В релігійному просторі нам ще вчитися і вчитися, як ставитися до того, що людина змінює свою конфесію, релігію…

Навіть якщо ми розділяємося з якихось своїх переконань — не можемо служити разом, молитися разом, — ми маємо все одно засвідчити християнське ставлення, не використовуючи нехристиянських методів щодо носіїв іншої релігії чи ідентичності. Це дуже сучасно. Бо ми сьогодні єдиний світ, одна ойкумена, людство планети Земля. І про цей вимір теж треба пам’ятати.

Повне відео дивіться тут.

За матеріалами ФБ-сторінки прот. Георгія Коваленка

Оrthodoxy.org.ua


Теги: