Гості програми «Ваша Свобода»: Сергій Здіорук, провідний науковий співробітник відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень; Олексій Смірнов, релігієзнавець; Роман Цимбалюк, кореспондент УНІАН у Москві.

У Росії ніяк не заспокоюються з приводу змін, які відбуваються в релігійному житті України, зі змінами, які відбуваються у світовому православ’ї. «Спекуляції і політиканство» – саме такі слова напередодні у своєму виступі використав президент Росії Володимир Путін, говорячи про релігійні процеси України. ​Очевидно, він мав на увазі створення автокефальної православної церкви України. При цьому Путін висловив упевненість, що Росія має право реагувати і захищати права людей на свободу віросповідання в іншій державі.


– Пане Цимбалюк, ви розмовляли з прес-секретарем Путіна Дмитром Пєсковим щодо того, що мав на увазі російський президент під «захистом прав віруючих». Як будуть захищати? Як в Алеппо?


Роман Цимбалюк:  Учорашній виступ нікого не залишив байдужим до цієї ситуації. Я запитав, як він міг би пояснити слова президента Росії, і чи «захищатимуть» росіяни віруючих в Україні так само, як вони «захистили» на Донбасі та в окупованому Криму? Відповідь була дуже змістовна. Він сказав, що це залежатиме від України. Там був такий пасаж, що в Криму, «на території Росії все гаразд».

Ця тема постійно мусується. І це не вперше президент Росії нам погрожує. Наприкінці минулого року той самий Пєсков казав, що будемо «захищати», коли йшлося про надання томосу, але без залучення зброї, а «політично-демократичним шляхом». Як Росія діє, ми всі останніх 4 роки спостерігаємо на власні очі.

І патріарх Кирило, і президент Росії, і чиновники меншого рангу всі один за одним повторюють тезу, що «знущаються» над священиками РПЦ в Україні, «захоплюють храми» і таке інше.

Путін не вперше казав, що може бути кров через це. Наприкінці минулого року сказав, що буде «пєрєдєл собствєнності». Якщо цього у нас не відбувається, а вони про це говорять, тим самим готують громадську думку Росії до того, що у нас знову почнуть вже «не снігурів їсти», а в даному випадку російських священиків.

Віталій Портников: Пане Смірнов, Путін працював в КДБ СРСР, де фактично стежили за священиками, не давали нормально розвиватися церкві, і він занепокоєний релігійною ситуацією в Україні, говорить про втручання держави у церковні справи… Дивна ситуація.


Олексій Смірнов: Ситуація українська, яка зараз є в церковній сфері, вже вийшла далеко за межі внутрішнього чисто питання українського... Делегація Константинопольського патріархату зустрічається з представниками інших церков в присутності послів інших держав. Мова там йде, звичайно, про українське питання і про те, чи визнати, чи не визнати ПЦУ.

Щодо ситуації з переходами з однієї церкви в іншу. Те, що досі ці конфлікти не закінчилися якимось кровопролиттям – це завдяки великому терпінню громад УПЦ (МП) насправді, які не реагують на провокації з боку прихильників ПЦУ. Щоб уникнути конфліктних ситуацій, повинні реагувати правоохоронні органи України. Є суди. До речі, 80% переходів, про які кажуть, будуть оскаржені в судах. Згідно статуту УПЦ (МП), збори збирає саме настоятель і це повинні бути збори релігійної громади, а не територіальної. Більшість переходів відбувалося до ухвалення відповідного закону. Є велика ймовірність, що ці переходи будуть просто скасовані.

– Пане Здіорук, я просто думаю, що, може, неправильно зробив, що запросив на цю програму релігієзнавців. Тому що, коли Путін погрожує, треба військових експертів запрошувати, чесно кажучи...


Сергій Здіорук: Коли Путін «вогнем і мечем» з’єднував РПЦ з так званою закордонною православною російською церквою, які прокляли одне одного ще за патріарха Тихона після Жовтневого перевороту 1917 року, то вважалося, що це все «благовєрно, благолєпно, бєзсуєтно, по православному». І це все канонічно.

Коли ж у сусідній державі постала законна церква, абсолютна визнана Вселенським патріархатом, то тут ґвалт до неможливості, що це ніби «втручаються» у церковні справи.

З точки зору нацбезпеки, якщо у нас існувала так звана УПМ (МП), і вона була ідеологічним відділом ЦК тільки не КПРС, а РПЦ, і до цієї пори робить свою чорну справу і не тільки в справі агітації чи поширення якихось імперських викривлених.

Вони надавали монастирі для переховування бойовиків, включаючи Гіркіна-Стрєлкова (російський полковник Ігор Гіркін (Стрєлков), який у Криму захоплював будівлю Верховної Ради АРК, а потім воював проти України на Донбасі – ред.), надавали монастирі і храми для переховування зброї, їхні священики благословляли і благословляють вбивство наших воїнів.

Не тільки є кричуще порушення прав на тимчасово окупованих територіях ОРДЛО протестантів, свідків Єгови, баптистів і таке інше, а навіть до українських православних тоді ще Київського патріархату, а тепер ПЦУ, навіть до греко-католиків, навіть до римо-католиків. Тенденція порушення прав є кричущою.

Московські провокації вчиняються абсолютно свідомо. Я нещодавно повернувся із Запоріжжя і області й мушу сказати, що там є бойовики «під крилом» Московського патріархату, які збираються буквально моментально на заклик тамтешніх владик і роблять безчинства.

Ухвалені Україною закони повністю відповідають європейським стандартам щодо забезпечення прав віруючих. Доля цих законів така. Вони працюватимуть. Ці закони якраз спрощують, допомагають громадянам і узаконюють переходи при чому на супер демократичній основі.Ці закони дозволяють не тільки перехід з Московського патріархату до ПЦУ, а якщо хтось задумає перейти з ПЦУ у Московський патріархат, забезпечуємо повне право. Захоче перейти в баптисти – та будь ласка! Ми нарешті цивілізовано влаштували законодавче поле, щоб воно забезпечило всіх, а не тільки тих, хто «під крилом» у чинної влади тієї чи іншої.

Щодо перейменувань, то там буде ще той ґвалт! Але їх нічого не спасе. Тому що міжнародне право, церковне канонічне право на нашому боці, всі законодавчі процедури дотримані.

Radiosvoboda.org

Теги: