На телеканалі «Прямий» у недільному ефірі ток-шоу «18+» гості студії — о.Іван Сидор, речник ПЦУ; Ростислав Павленко, директор Інституту стратегічних досліджень; митрополит Переяслав-Хмельницький Олександр (Драбинко); народний депутат Віктор Єленський; старший науковий співробітник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Верещака; прот. Георгій Коваленко, ректор Відкритого православного університету — обговорили тему: «Томос: шлях до Церкви».


Томос для України видано. Що далі? Ведучі та запрошені експерти разом з’ясовували, що значив акт 1686 року, коли Київську митрополію підкупом передали у керування Московській патріархії; як відбуваються переходи громад до ПЦУ; якими є юридичні норми поведінки священства в ситуації переходи громади; чи можна подати на священика до суду за порушення прав парафіян; як так сталося, що Томос прийнято, але досі не розроблено документів, за якими мають законно відбуватися переходи парафій до ПЦУ; чи став процес переходів стихійним чи масовим; три українські лаври: кому належить територія, мощі, ікони і все майно; як за законом має відбуватися перейменування УПЦ; чи можна говорити про те, що Томос сприяє зміцненню православ’я в Україні?

Прот. Георгій Коваленко

Ми маємо кількість, її треба перевести в якість. Ми маємо здобуток — Томос і автокефалію Української православної церкви — і маємо мету: єдність всіх православних в Україні. Ці речі пов’язані. Ми зараз можемо розвивати свою Церкву, незалежно від чиїхось вказівок.

***

Нам важливо зберігати наш колорит і здобути не тільки єдність православних в Україні і не тільки підвищити власний авторитет чи розвинути власну структуру. Нам треба ще відчути справжню єдність українців різних конфесій  релігій, коли всі ми будемо говорити, що ми діти єдиного Бога і ми є громадянами єдиної країни. В цьому сенсі я б не розглядав міжконфесійні і міжрелігійні стосунки в боротьбі за вплив чи як ворожнечу. Навпаки, нам треба навчитися мирно жити і поважати як вибір, так і зміну вибору.

***

Фабрика міфів, як і фабрика тролів, працює. З міфами треба боротися просвітою. Єдиний спосіб — це розвивати просвітницьку, освітню діяльність і для духовенства, і для вірних. Це дуже важливе завдання, яке стоїть перед Православною Церквою України — продемонструвати якісно іншу історію. Навіть коли громада ділиться, ми як християни маємо шукати не тільки свого, а й того, що буде спільним благом і для іншого.

О.Іван Сидор

Всі наші проблеми були з того, що всі ми розділялися постійно. Почнемо з періоду Русі, коли розділилися, сварилися брати і, не маючи єдності, завжди терпіли поразку. В наш час ми маємо можливість єднатися. І ми це успішно робимо. На прикладі Церкви ми показали, що ми можемо бути єдині. А якщо ми єдині, то ми є непереможні.

Віктор Єленський

Якщо у вас є можливість, ви або переходите в ПЦУ, або зі своїми одновірцями створюєте ініціативну групу, звертаєтеся до співпарафіян, говорите про те, що хочете перейти ПЦУ. Збираються збори. Вам це дозволяє закон «Про свободу совісті та релігійні організації», де йдеться, що збори скликаються на вимогу членів громади. Не обов’язково, щоб це був священик.

Коли великій групі віруючих перешкоджають у здійсненні релігійних обрядів, таїнств, їхньому праву на вільний вияв релігійних почуттів, вони можуть звернутися в поліцію.

Ростислав Павленко

Громада має право зібратися і вирішити це питання (переходу — ред.). Закон «Про свободу совісті і релігійні організації» дає достатньо підстав і механізмів для цього. Релігійна громада визначається тим, хто сам себе відносить до цієї громади, статути дають достатньо широке тлумачення… Далі сама громада може визначити, хто належить до неї, а хто — ні. Не священик, а громада має це визначати.

Митрополит Олександр (Драбинко)

Повинен бути випрацюваний алгоритм, як поводитися, зокрема, правоохоронним органам у випадках ексцесів біля церков або у церквах, як правильно чинити згідно закону. У моєму спілкуванні із багатьма священиками та мирянами вони до сьогоднішнього дня не знають і не розуміють, як це робити. В цьому причина того, що в нас сьогодні достатньо низька кількість парафій, котрі приєднуються до ПЦУ. Вони не розуміють, як це робити.

Також, на жаль, ми на сьогодні не маємо загального статуту і органу, який би реєстрував зміни і доповнення до статутів або видавав нові статути. На сьогодні цього немає.

***

Дивіться повне відео програми.

Оrthodoxy.org.ua

Теги: