LB.ua пройшовся найгучнішими проблемами з культурною спадщиною в окупованому Криму і спробував зрозуміти, що до них призвело і як Україна може їх вирішити.

Херсонес Таврійський

Античне місто Херсонес Таврійський та його хора (сільськогосподарські території навкруги) є об’єктом зі Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – з червня 2013 року.

В 2017 році в пресі заговорили про ймовірну передачу Херсонесу Російській православній церкві: в РФ вважають, що Херсонес – сакральне місце для християнства, адже нібито саме там хрестився князь Володимир. Жодного підтвердження цьому факту немає, але це ще одна спроба побудувати міфологізовану історіографію Росії і загалом не перший фейк, на якому Росія будує свою політику. Володимир Путін навіть закликав зробити з Херсонесу “російську Мекку”.

Після зміни кількох директорів заповідника, “Херсонес” – з 11 грудня 2018 року, згідно з “офіційним” сайтом, – очолила Олена Морозова із Санкт-Петербурга, яка раніше працювала в Державній музейній агенції Ленінградської області, а потім – в пітерському “Водоканалі”.

“Нинішня директорка заповідника Морозова – протеже єпископа РПЦ Тихона (Шевкунова), – розповідає LB.ua історик Олексій Мотов, який обізнаний зі станом справ в Криму. – Морозова курує проект зі створення паломницького центру в музейно-оперному центрі, який планують збудувати на мисі Кришталевому*. Якщо вона це робить – і цей проект відбувається під егідою РПЦ, – то можна зрозуміти, що де факто весь “Херсонес” вже під РПЦ”.

“Монахи ніколи не почувались обмеженими в Херсонесі – відбудовували корпуси на античних руїнах, наприклад”, – додає він. Той факт, що “Херсонес” належить до списку ЮНЕСКО, на думку музейника, жодним чином на його стані не відображається: “До списку ЮНЕСКО внесли не лише місто Херсонес, але й його хору, на якій також відбувається будівництво. ЮНЕСКО не реагує”.

В документах до пам’ятки на сайті ЮНЕСКО йдеться, що в 2013 році в Херсонесі була зафіксована ерозія, навколо – ”нечутливі урбаністичні або інфраструктурні розробки”, а також “критичний стан збереження руїн міста Херсонес Таврійський, деякі з яких знаходяться в напівзруйнованому стані, або в стані, близькому до руйнування”.

В 2016 році до документу додали рекомендацію запросити до Херсонесу моніторінгову місію ЮНЕСКО, про необхідність якої в Україні почали говорити ще з 2015 року. В 2018 році ЮНЕСКО ухвалив рішення, яке дозволить такій місії нарешті відбутись.

*На Кришталевому мисі дійсно планується будівництво “багатофункціонального культурного центру”, де буде парк, музейний комплекс, театр опери та балету. Про необхідність такого проекту заявив Володимир Путін в березні 2018 року, бюджет будівництва складає 25 млрд рублів (10,1 млрд грн – прим.), підрядчик – компанія “Стройгазмонтаж” Аркадія Ротенберга, яка будує Керченський міст.

Бахчисараський палац

Головна болюча точка культурної спадщини Криму наразі – це “реставрація” Ханського палацу, великої мечеті та інших будівель, які належать до Бахчисарайського історико-культурного заповідника.

Про те, що окупаційна влада збирається “реставрувати” найголовнішу пам’ятку кримськотатарської культури, широкому загалу стало відомо в грудні 2016 року, коли Мінкульт повідомив про те, що над Ханським палацом будуть встановлювати навіс. Тоді наголошувалося, що фірма, яка займатиметься будівництвом, не має жодного стосунку до робіт з культурними пам’ятками.

“Реставрацією” Бахчисарайського палацу спочатку займались компанії “АТТА-Груп” та “Кірамет” – під виглядом протиаварійних робіт і без проведення попередньої експертизи. В рамках “реставрації”, наприклад, в той час з даху Великої Ханської мечеті зняли оригінальну покрівлю і замінили її на іспанський новоріб.

Пізніше в 2018 році “реставраційні роботи” продовжила інша компанія – “Меандр”, яка має багато контрактів на роботи в Криму: за даними Центру журналістських розслідувань, на суму близько двох мільярдів рублів (30 млн доларів).

Заступниця міністра культури Тамара Мазур в 2016 році заявила, що Мінкульт повідомив і окупаційну владу, і ЮНЕСКО про неприйнятність подібних робіт (в 2013 році Бахчисарайський заповідник номінували на внесення до списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і наразі він – у попередньому списку).

В 2017 році Мінкультури знову звернулось до ЮНЕСКО і до РФ з приводу руйнувань, які спричинили будівельні роботи в Ханському палаці та Великій мечеті (Біюк Хан Джамі). “Під час знімання черепиці та старовинних дубових балок з мечеті були пошкоджені розписи XVIII століття, – йдеться у повідомленні Мінкульту. – Крім того, фасадом будівлі пішли тріщини та обвалилась штукатурка через застосування під час миття техніки, яка застосовує струмінь води під великим тиском”.

Але це не єдині пошкодження пам’ятки.

“Комплекс Ханського палацу почав сповзати в річку Чурук-Су, – розповідає Олексій Мотов. – Мечеть розкрили перед зимою 2017-2018 року, і коли навесні туди прийшла комісія, то побачила всередині величезний шар з бруду і води. Частина води пішла вниз – розшарувався ґрунтовий пиріг і Ханський почав зповзати. Крім того, з’явились тріщини з адміністративному корпусі”.

Наявність тріщин в адміністративному корпусі Бахчисараського заповідника підтверджує Ельміра Аблялімова, колишня його директорка, яка зараз живе в Києві.

“Вони зняли черепицю та покрівлю мечеті, дерев’яну конструкцію, де були застосовані дуже складні будівельні вузли – це дивовижні конструкції, які так довго проіснували і простояли б ще стільки ж, – розповідає пані Ельміра. – Дійсно, покрівля потребувала реставрації, але не вся, також треба було зберегти методику, технологію і будівельні матеріали, які застосовувались при оригінальному будівництві. Перед початком робіт не провели досліджень ані ґрунтів, ані фундаменту, ані будівель – згори поклали армований бетон замість дерев’яного сейсмопоясу, потім – звичайні композитні клеєні дерев’яні конструкції і нову заводську черепицю. Звісно, в мечеті відразу луснули вітражі у вікнах, а стінами пішли мікротріщини. Одна велика тріщина з’явилась на стику між мечеттю та адміністративним корпусом”.

Колишня директорка підтверджує, що за період, коли будівля мечеті стояла відкритою, вона набрала багато вологи. “Мої джерела кажуть, що всередині досі дуже вогко. Підтвердити розшарування ґрунту я не можу, але я знаю, що вони зараз намагаються знайти якесь рішення”, – додає вона.

Основна проблема з Бахчисарайським палацом – повна інформація про проект “реставрації” відсутня. “Ми не володіємо інформацією про те, що відбувається, які рішення будуть приймати далі і що будуть робити потім”, – каже пані Ельміра.

“Ханський палац – центр політичного життя для кримських татар. В 1917 році там відбувся перший курултай кримськотатарського народу. Другий курултай – після тривалої депортації – також відбувся в цьому палаці. Останній курултай (перед окупацією) там був, коли делегати давали присягу. Для нас це дуже важливий об’єкт. Так, ми розуміємо, що він не зберіг оригінального вигляду (після першої анексії Криму 1783 року Російська імперія вже перебудовувала Ханський палац – прим.), але він все одно має величезне символічне значення. А в результаті цієї “реставрації” ми можемо отримати погану пародію на Ханський палац”, – підсумовує Ельміра Аблялімова.

Археологічні розкопки

З 2015 року в Криму начебто розпочалась “золота ера археології”. Видання Крим.Реалії цитує голову кримського “Держкомітету з питань культурної спадщини” В’ячеслава Зарубіна, який розповів, що в 2015 році вони отримали 85 повідомлень про видачу відкритих листів – дозволів на проведення археологічних робіт. За той рік на території півострова було знайдено більше 5 тис артефактів...

Продовження див. тут

Теги: