«Коли ми об’єднаємось, тоді і звернемося до Константинополя з проханням про патріархат»

Українській помісній церкві - три місяці. Час достатній для того, аби зробити перші оцінки і підбити перші підсумки.


Попри те, що патріарх Філарет не був особисто присутнім на січневих урочистостях у Стамбулі, його роль у здобутті автокефалії складно переоцінити. Саме від нього залежало, чи самоліквідується створена ним одна з найбільших православних церков у світі - УПЦ КП. А це було однією із вимог Константинополя для надання Томосу новій церкві. При цьому Філарету вдалось пролобіювати свого ставленика, митрополита Епіфанія, у предстоятелі нової церкви. Патріарх зміг переконати більшість учасників Об’єднавчого собору в тому, що слід підтримати саме Епіфанія.


Це перше велике інтерв’ю Святійшого Філарета після отримання Томосу. Тепер 90-річний ієрарх має звання «почесного патріарха», але від цього його вплив та значення у новій церкві не похитнулись. У розмові з «Главкомом» його Святість уперше детально розповідає про конфлікт, який закипав напередодні Об’єднавчого собору, пояснює, чому його не запросили до Стамбула на вручення Томосу, а також визнає: держава сприяє становленню Православної церкви України і це абсолютно нормально.

Ваша святосте, які емоції ви відчували, коли Україна отримала Томос?

Звичайно, ми радіємо, що Українська православна церква нарешті отримала Томос про автокефалію від Вселенського патріарха Варфоломія. Ми до нього звертались не один раз з цим питанням. Зверталися на тій підставі, на якій у 1924 році автокефалію отримала польська церква, яка була частиною Київської митрополії. Тоді Вселенський патріарх це обґрунтував тим, що у 1686 році Київська митрополія була приєднана до Московського патріархату незаконно. А значить Польща є канонічною територією Константинопольського патріархату. Ми пішли тим же шляхом. Але 25 років він не наважувався надати Томос. А коли Господь створив умови інші, Вселенський патріарх попри те, що Москва була категорично проти, таки надав нам автокефалію. Хоча спочатку і заявив, що ми є частина його патріархату. Саме тому Собор, який проходив у Софії Київській 15 грудня був не Собором Української православної церкви, а Собором Київської митрополії в складі Константинопольського патріархату. На тому Соборі головував не представник української церкви, а представник Константинопольського патріархату. На Соборі були присутні архієреї Константинопольського патріархату з правом голосу. Тільки після цього собору Вселенський патріарх дав Томос про автокефалію. А значить з 6 січня, коли це відбулося, ми вже законна, тобто канонічна автокефальна церква.

Продовження див. тут

Теги: