Почесний патріарх Філарет вирішив відновити Київський патріархат. Рішення ухвалили на так званому «помісному соборі УПЦ КП» 20 червня. Разом з тим скасували визнання Православної церкви України та заявили, що претендують на всі кошти, а також рухоме і нерухоме майно ліквідованої УПЦ КП включно з храмами і монастирями.

Синод ПЦУ у відповідь позбавив Філарета прав управління єпархією та підпорядкував собі всі парафії і монастирі, які перебували у складі Української православної церкви Київського патріархату. Філарета ж, з огляду на попередні заслуги, не виключили з єпископату, на відміну від його прибічників — патріарха Білгородського та Обоянського Іоасафа та єпископа Валуйського Петра.

Втім Філарет заявив, що рішення синоду ПЦУ його не стосуються, оскільки він є патріархом незалежної відновленої УПЦ КП.

Розбираємось, які наслідки можуть мати такі дії для української автокефалії та кому належить церковне майно.


Що буде з томосом?

Філарет аргументує своє бажання відділитись від ПЦУ тим, що томос не дає Українській православній церкві бажаної автокефалії, а робить її залежною від Константинополя. Залежність, зі слів патріарха, полягає в тому, що:

●   ПЦУ не має права варити миро, необхідне для процедури хрещення чи освячення храмів;

●   українська автокефальна церква має назву «Православна церква в Україні», на відміну від «Російської православної церкви», «Болгарської православної церкви», «Грецької православної церкви» і т. д., що нібито обмежує права УПЦ на міжнародному рівні;

●   всі складні питання, які виникнуть в ПЦУ, буде вирішувати Вселенський Патріарх.

Крім того, за словами патріарха Філарета, 3 листопада 2018 року президент Петро Порошенко підписав з патріархом Варфоломієм таємну угоду, в якій йдеться про передачу Вселенському патріархату декількох храмів та монастирів.

«Як журналісти розслідували, поки не будуть передані ці монастирі Вселенському патріархату, ПЦУ повинна платити внески Вселенському патріарху — з кожної парафії від 4 до 20 тисяч щомісячно», — заявив на брифінгу патріарх Філарет, пославшись на журналістів видання «Вєсті». Він уточнив, що йдеться про суму в доларах, щоправда, вже через декілька хвилин сказав про «28 мільйонів на місяць».

Існування будь-якої таємної угоди спростовує радник експрезидента Петра Порошенка Ростислав Павленко. В коментарі Громадському він розповів, що в довічне користування Константинополю передали лише один храм — Андріївську церкву (разом з усіма будівлями, що входять до комплексу). І це є фактично посольство Вселенського патріархату на канонічній території незалежної автокефальної православної церкви України. Так само не підтвердив він і існування будь-яких грошових внесків: «Немає жодних внесків. Якраз те, що українська церква є незалежною, також означає, що вона нікому не платить внесків — ні Москві, ні Константинополю, нікому іншому».

Загрози для томосу, за словами Павленка, також немає. ПЦУ «відновлення УПЦ КП» розколом не вважає, а називає добровільним виходом трьох єпископів, отже це суто внутрішній конфлікт незалежної церкви.

«Жодним чином це не стосується вселенського православ’я, жодним чином це не впливає на визнання ПЦУ іншими церквами. Це є внутрішньою справою Православної церкви України. Очевидно, що це сумний випадок, але він ніяких катастрофічних наслідків з собою не несе».

Отже, загрози для томосу немає, але як будемо ділити майно?


«Церковне рейдерство»

За відмову від участі в «соборі» 20 червня почесний патріарх Філарет звільнив намісника Свято-Феодосіївського монастиря в Києві архімандрита Макарія (Папіша). На його місце призначив колишнього насельника монастиря Андрія (Маруцака), якого перед тим висвятив у єпископи. Таким чином, на монастир претендують одночасно два намісники. Ми поспілкувались з обома.

Отець Макарій розповів, що до «собора» Філарета він скликав духовний собор з братією монастиря, на якому вирішили не відділятись від ПЦУ. Рішення ухвалили одноголосно, за винятком отця Андрія.

«Всі проголосували одноголосно «за», отець Андрій утримався. Після цього прийшов сюди з указом, що він назначений намісником монастиря. І, відповідно, вже з поліцією. Я не був поставлений до відома. Вони з поліцією пішли в бухгалтерію для того, щоб забрати документацію — статутні документи монастиря. Мене не було, але братія монастиря вирішила не дати їм цього зробити. Тому що те, що є в монастирі, належить монастирю. Почалася шарпанина, визвали слідчу групу, все описали», — розповів отець Макарій.

«Призначенець» Філарета отець Андрій заявив, що духовний собор у монастирі провели з порушеннями.

«Наскільки я пам’ятаю — там 12 підписів. На соборі було не 12 чоловік, я ж персонально там був. На соборі було тільки 9 чоловік, і при мені розписувались 8 чоловік, крім мене. Значить ці підписи чи пізніше з’явились, коли закрився протокол, чи вони є підробкою».

Окрім того, у соборі взяли участь не лише монахи, а й миряни, що, за словами отця Андрія, є порушенням протоколу, а от патріарха Філарета про проведення не сповістили. З огляду на все це, проведений собор, за словами отця Андрія, «є неправдивим».

Отець Андрій завітав у монастир із наказом про своє призначення не сам, а разом із бухгалтеркою монастиря та племінницею патріарха Філарета Оленою Денисенко.

Щоправда, призначений Епіфанієм намісник Макарій її пізніше звільнив за спробу винести статутні документи. Самого ж священнослужителя на наступний день ПЦУ відсторонила від богослужінь за «участь у заходах, спрямованих на розділення церкви».

Втім висвячений Філаретом в єпископи Андрій на заборону не зважає, оскільки вважає себе священнослужителем відновленої УПЦ КП, і проводить богослужіння у Володимирському соборі. Щоправда, монастир, в якому він прожив 15 років, довелось покинути.

Патріарх Філарет пізніше заявив, що ПЦУ захопила Свято-Феодосіївський монастир, і назвав це «церковним рейдерством». До монастиря ж ще кілька днів поспіль навідувався отець Андрій разом із поліцією — то забирати свої речі, то ділити магазин на подвір’ї біля храму.

Поки в монастир на Лаврській періодично заглядає поліція, у Володимирському соборі з’явилась приватна охорона. Як розповіли у прес-службі Філарета, остерігаються провокацій. На журналістів охоронці реагують агресивно.


Чиє майно?

Собори та синоди – це питання церковні, а от майно та храми, які намагаються ділити ПЦУ та «відновлена» УПЦ КП — речі цілком світські.

І належать вони не релігійним об’єднанням (якими є Православна церква України і раніше була УПЦ КП), а релігійним громадам.

«Це російська або, наприклад, канадська модель, коли є церква як структура, яка зареєстрована, і яка є власником абсолютно всього майна, включно з храмовим приміщенням. У нас американська модель — церква не має навіть реєстрації як такої. Отже, відповідно, усі матеріальні активи, ресурси, включно з храмовими приміщеннями, є не самої церкви, бо навіть вона не зареєстрована, а конкретних релігійних організацій», — пояснює директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш.

Релігійні організації можуть переходити з одного об’єднання в інше, наприклад, з Української автокефальної православної церкви до об’єднаної ПЦУ, не передаючи комусь права на своє майно.

«Кожен храм належить конкретній релігійній організації. Він не належить космосу, він не належить патріарху, митрополиту чи громадській організації, яка не має відношення до конкретної релігійної організації. Всі релігійні організації увійшли в помісну церкву відповідно — зі своєю власністю. Власністю розпоряджається в Україні кожна конкретна релігійна організація», — уточнює Юраш.

Таким чином, ні УПЦ КП, ні ПЦУ не можуть претендувати на приміщення храмів. Що стосується Київського патріархату, то він не може бути навіть релігійним об’єднанням, оскільки статут УПЦ КП ліквідували, а новий ніхто не реєстрував.

Начальник відділу моніторингу діяльності та реєстрації статутів релігійних організацій Міністерства культури пояснює:

«Для того, щоб відновити Київський патріархат, потрібно наново зареєструвати статут цього релігійного об’єднання, якщо вони планують його реєструвати. Наново зареєструвати статути тих релігійних організацій, які входять до складу цього релігійного об’єднання, і на підставі реєстрації сукупності цих релігійних організацій вже реєструвати центр цього релігійного об’єднання».


Почесний патріарх Філарет неодноразово заявляв, що УПЦ КП досі є юридичною особою. Ймовірно, йдеться про реєстрацію центру ліквідованого об’єднання УПЦ КП, який дійсно не зняли з реєстрації. Але, як пояснюють у Мінкульті, після Об’єднавчого собору цьому центру не може підпорядковуватись жодна релігійна громада.


До чого тут Порошенко?

П’ятий президент України Петро Порошенко свого часу став «двигуном» отримання томосу. Після чого активно використав створення об’єднаної церкви у своїй передвиборчій програмі. Порошенка звинувачували у «пришвидшенні» цього процесу задля підвищення власних рейтингів.

Тоді патріарх Філарет став одним із тих, з ким довелось домовлятись. Він навіть погрожував «зірвати» Об’єднавчий собор 15 грудня 2018 року, якби конкурент Епіфанія на посаду предстоятеля ПЦУ митрополит Михаїл не відкликав свою кандидатуру. Зрештою очолив новостворену Православну церкву України «ставленик» Філарета — Епіфаній, а для нього самого придумали нове звання — «почесний патріарх», щоправда, без патріархату.

Вже через півроку Філарет звинуватив Петра Порошенка у невиконанні «домовленостей», згідно з якими митрополит Епіфаній, нібито, мав представляти ПЦУ у православному світі, а Філарет — «керувати церквою в Україні». Чи дійсно існувала така угода — невідомо, та поки Порошенко був президентом, уваги для почесного патріарха не шкодував. Філарет брав участь у томос-турі, отримав від президента звання «Героя України», а також Адміністрація президента брала участь в організації масштабного святкування 90-річчя Патріарха. Після виборів про Філарета забули, почались розмови про розкол в ПЦУ, а отриманий томос перестає означати бажане об’єднання церков.


З чим лишився Філарет?

Почесний патріарх Філарет тепер прагне відновити Київський патріархат, який, за його словами, досі існує. Втім у Міністерстві культури статут відновленого УПЦ КП не реєстрували, а попередній припинив діяти після утворення ПЦУ. До «синоду», разом з Філаретом, входять ще четверо єпископів — виключені з єпископату ПЦУ росіяни патріарх Білгородський та Обоянський Іоасаф та єпископ Валуйський Петро, і хіротоновані Філаретом ієромонах Ілля та архімандрит Андрій. Сам же Філарет досі залишається членом єпископату Православної церкви України та має голос у синоді, хоча сам і не вважає себе його членом.

Нromadske.ua

Теги: