Центри реінтеграції та адаптації, що утримуються місцевими церквами, є у всіх куточках України. Вже довгий час вони дають добрі плоди, утім такого рівня визнання як сьогодні, служіння, мабуть, ще не мало. Ефективність євангельського підходу до реабілітації залежних людей визнають і підтримують такі державні інституції як Кримінально-виконавча служба України та Національна поліція.

Про це вкотре засвідчила  XVIII конференція Асоціації християнських центрів реабілітації (АХЦР), що пройшла 3-6 вересня на базі відпочинку «Чайка» у с. Кароліно-Бугаз на Одещині.

Департамент соціального служіння УЦХВЄ, який є одним зі співзасновників Асоціації, виступив організатором цьогорічної конференції. До речі, із двохсот центрів, що входять до складу АХЦР, половина працюють саме на базі нашого братерства, решта – на базі різних євангельських церков та об’єднань.

«Сьогодні на стаціонарі центрів реінтеграції та адаптації, що входять до складу АХЦР, знаходиться більш як 4 тисячі людей, – розповідає віцепрезидент Асоціації, доктор богослов’я В’ячеслав Когут. –  Підрахуйте, якщо середня виправна колонія в Україні вміщає півтисячі засуджених, то виходить силами церков утримується вісім таких колоній. Уявляєте, яка це економія для держави?!»

За його словами, сьогодні кримінально-виправна служба, поліція, чудово розуміють цінність соціальної роботи церкви. Адже християнські центри дають притулок та душевну і духовну підтримку  алко- і наркозалежним, тим, хто вийшов із місць позбавлення волі, безхатченкам. Це підвищує безпеку на вулицях, оскільки в центри потрапляють люди, які потенційно мали б щось красти, обманювати, продавати або купувати наркотики і т.п.

На пробацію – замість колонії


Спеціальними гостями на цій конференції були представники Міністерства юстиції: Ігор Андрушко, заступник директора Державної установи «Центр пробації» та Олександр Гужва, начальник сектору соціально-виховної та психологічної роботи серед засуджених.

«Ігор Васильович провів усі дні конференції разом з нами, –  розповідає В’ячеслав Когут. –  Він ознайомив служителів із трьома видами пробації. В широкому розумінні – це покарання за злочин без позбавлення волі»

Взяти на пробацію можуть, наприклад, дівчинку-підлітка з кризової сім’ї, яка вкрала сусідського велосипеда або за інші подібні злочини. За словами В’ячеслава, більшість із центрів Асоціації уже готові включитися у цей процес і розпочати пробацію на базі церков. Тобто почати душеопікунську та психологічну роботу з людьми, які вчинили злочин  неумисно або під тиском обставин,  та щиро розкаються у скоєному.

Олександр Гужва розповів служителям про в’язничну систему та особливості психологічно-соціальної роботи з людьми, що відбувають покарання. Крім того, учасники конференції говорили про служіння профілактики серед дітей та молоді, про особливості праці з бездомними, інші ланки соціального служіння. Приділили увагу і духовному стану служителів, які знаходять на таких конференціях  оновлення та підбадьорення.

Програма «Шлях засудженого»


Своєрідне ноу-хау, яке у вітчизняних в’язницях пропонує впровадити Українська міжконфесійна християнська місія «Духовна та благодійна опіка в місцях позбавлення волі»,  – програма «Шлях засудженого». Це своєрідний путівник по  Євангелію від Марка. Курс, що триває вісім тижнів, допомагає людині переосмислити своє життя і наприкінці пропонує зробити вибір –  або присвятити себе на служіння Ісусу Христу, або повернутися на свої старі шляхи.

Ця програма запроваджена Міжнародною асоціаціє тюремного служіння (МАТС), яка має свій голос в ООН. Сьогодні охоплює десятки країн світу. За статисткою із 10 млн. засуджених у світі 500 тис. уже пройшли або проходять дану програму. Місія делегувала В’ячеслава Когута взяти участь у національному телепроекті  «Нові Лідери», аби презентувати програму «Шлях засудженого».

«Спеціалісти підрахували, щоб щось змінити у певному суспільстві, потрібно, щоб 20% цього суспільства  (ми говоримо про тюремну систему) були захопленні однією ідеєю.  Тоді виникає ефект так званої «соціальної епідемії», яка згодом здатна змінити усю систему,  –  розповідає В’ячеслав. – Сьогодні ця програма охоплює понад  200 тис. людей. Тобто нам треба, щоб на неї потрапило 2 млн в’язнів і тоді, віримо, що уся світова тюремна система, почне стрімко змінюватися на краще».

За словами служителя програму «Шлях засудженого» можна з легкістю адаптувати під інші соціальні служіння, наприклад,  для центрів реінтеграції, для профілактичних занять із школярами та для роботи з кризовими сім’ями.

Поліцейський  капелан:  патруль і шапка Діда Мороза


Серед гостей та спікерів конференції були начальник патрульної поліції Донецької області Михайло Вершинін та начальник патрульної поліції Луганської області Віктор Левченко. Також невелика делегація із м. Маріуполя (Донеччина), у тому числі керівник штабу ГФ «Капеланський патруль», першопроходець поліцейських капеланів в Україні Ярослав Малько. Маріупольська патрульна поліція стала свого роду пілотним проектом для служіння в Україні.

«Капелан, коли він приходить у поліцію, має три основних завдання, – розповідає Ярослав Малько. – Перше, це робота із особовим складом, допомога поліцейським, які переживають свої внутрішні кризи і виклики. Друге – виїзд  на виклики (це може бути домашнє насилля, побутові конфлікти чи ін.) Ми приїжджаємо туди, щоб, по можливості, допомогти: поговорити з людьми, врозумити, показати інший бік вирішення конфлікту… І третє, що ми робимо, це – будуємо мости між суспільством і патрульною поліцією».

Цікаву акцію провели капелани у тому ж Маріуполі на Різдвяно-новорічні свята. Капелан  разом з поліцейськими вирішили привітати кризові сім’ї зі святами. Уявіть ситуацію, коли за вікном зупинилася поліцейська машина і звучить дзвінок у двері, всі в такій родині, як правило напружуються. Коли ж на порозі дому з’являється капелан та поліцейські у шапках дідів морозів, з посмішками та привітаннями, атмосфера одразу змінюється.

***

У цьому році конференція АХЦР  зібрала понад  400 делегатів центрів реабілітації. Служителі брали участь у тренінгах, молитовних зібраннях, обмінювалися досвідом  і звичайно ж відпочивали тілом та душею.

Сhve.org.ua

Теги: