11 лютого на офіційний сторінці Меморіального центру Голокосту Бабин Яр з’явилася інформація про «публічний заклик про перейменування станції метро “Дорогожичі” на “Бабин Яр”». Повідомляють, що з пропозицією звернулися до міського голови — Віталія Кличка, а фінансування витрат візьме на себе Благодійний фонд. Перейменування аргументують тим, що станція метро «Дорогожичі» знаходиться на історичній території урочища Бабин Яр. 

У соціальних мережах відразу піднялася бурхлива дискусія з приводу доречності нової назви та проблеми пам’яті. Your Art запитав кураторку Дани Брежнєвої, художницю Алевтини Кахідзе, мистецтвознавицю Євгенію Моляр та художників Тіберія Сільваші та Вову Воротньова, що вони думають про можливу нову назву метро.

Дана Брежнєва, кураторка:


«Мені особисто, як киянці в третьому поколінні, дуже болять видозміни, які глобально відбуваються в Києві. На жаль, перейменування вулиць, назв міст та знакових місць не обмежились декомунізацією, пішовши далі. Станція "Почайна", вулиця Джона Маккейна, Іоанна Павла ІІ, Патріарха Мстислава Скрипника та багато інших змін роблять місто невпізнаваним.

Перейменування станції "Дорогожичі" на "Бабин Яр" звісно, приверне увагу гостей столиці і іноземців до місцевості і новоствореного музею, проте пересічним киянам воно буде наступним внеском у відчуження в них звичного положення справ в місті. Додам, що фрази на кшталт "Зустрінемось на пероні Бабиного Яру" нададуть зневажливого відтінку, осереднять трагічні події, що там відбувалися».

Вова Воротньов, художник:

«Я проти ініціативи перейменування "Дорогожичі" в "Бабин Яр".

Меморіальний комплекс виник не вчора і не позавчора. Станція метро відкрилася у 2000 році з іншою назвою — назвою історичної місцевості. Чому не назвали тоді? Можливо, вважали, що топонім і означник трагедії "Бабин Яр" не потребує розширення свого семантичного поля.

Як на мене, це схоже більше на профанацію, ніж на вшанування пам'яті».

Алевтина Кахідзе, художниця:

«Аби дати відповідь, треба приїхати на станцію метро “Дорогожичі” і уявити, що станцію об’являють “Бабин яр” і ти виходиш з потягу... Треба примірити це. Для мене особисто місцевість Дорогожичів вже стала частиною трагедії в Бабину Яру. Без назви станції метро. Бабин Яр мені “відкрила” гостя з Німеччини. Їхала до нас і знала про нього. А я ні. Досі пам’ятаю той сором».

Євгенія Моляр, мистецтвознавиця:

«Я вважаю, що за комеморацію мають відповідати меморіали та музеї, а метро має іншу функцію — транспортну.

"За" ніяких не маю.

У нас формується досить примітивне ставлення до топонімів. Усі все намагаються перейменовувати (чи декомунізація, чи комеморалізація) — відповідь одна — перейменувати. Як на мене, важливо працювати з існуючим контекстом».

Тіберій Сільваші, художник:

«Последоваттельный асоциативный ряд — война, растрелы, земля, яр, дальше подземелье, метро и название — закольцовывает эту эмоционально дугу. Тут механизм памяти срабатывает по-другому. Для меня, вот так, сразу — в негативную сторону».

Supportyourart.com

Теги: