Лист-звернення УАР


Інформаційний простір України збурила новина про те, що Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів розробляє законопроєкт про діяльність деструктивних релігійних організацій. Про це заявила голова комітету Галина Третьякова, повідомляє hromadske.

Такі заяви офіційних представників влади викликають занепокоєння фахівців-релігієзнавців. Особливо гостро на це реагують представники релігій меншин, небезпідставно переймаючись критеріальними підходами щодо визначення «шкідливих сект» та тим негативним суспільним резонансом, підозрілим чи й ворожим ставленням, що сіятиметься в публічній сфері через негативні конотації самого терміну «тоталітарна секта». Впродовж десятиліть українські релігієзнавці докладали значних зусиль, аби вилучити з уживання в публічній сфері цей термін, використання якого є некоректним в світській поліконфесійній державі, та, фактично, є виявом «мови ворожнечі» й спонукою до розбрату за конфесійною ознакою. Хочемо нагадати, що такі «ініціативи» вже з’являлися в історії незалежної України. І всякий раз їх вдавалося вгамовувати, оскільки закони, які спрямовані на обмеження прав і свобод громадян ведуть до тоталітаризації країни, відмови від демократичних процесів і входження в європейський цивілізаційний світ.

Спокуса контролювати духовний світ громадян, централізовано визначати в що і як їм вірити, авторитарно встановлювати яка віра є правильною, а яка -«шкідливою», – притаманна саме посттоталітарним суспільствам, що тяжіють до моноідеологічного диктату, коли будь-яка світоглядна альтернатива панівній ідеології таврувалась шкідливою та деструктивною. Обмежувати прагнуть там, де демократичні процедури та правова система є слабкими, а представники влади є недосвідченими у справі гарантій свобод і прав людини. Подібне калькування термінології пропонованого законопроєкту із російського дискурсу, викликає подив, і може розцінюватись як свідоме чи несвідоме наслідування практик країни-агресора, що окупувала Крим та частини територій Луганської й Донецької областей. Саме на окупованих російськими військами та найманцями територіях запроваджуються ганебні практики репресій щодо інакомислячих зокрема й під прикриттям релігійної чи конфесійної належності до «неправильних».

Безумовно, суспільство має встановити запобіжники зловживанням меркантильних чи свавільних осіб, які прагнуть отримати приватний зиск чи задоволення хворобливих амбіцій, підпорядкувавши собі волю і майно інших. Однак такі запобіжники повинні ґрунтуватись на понятті завданої шкоди і розглядатись як причина можливої кримінальної чи адміністративної відповідальності окремих осіб чи групи осіб, що вчинили злочин (шахрайство, заволодіння чужим майном, незаконне позбавлення волі, використання рабської праці, злочини проти особи зокрема й неповнолітніх тощо) чи правопорушення. Існує Кримінальний кодекс та ціла низка Законів України, покликаних регулювати порядок кримінальних проваджень, незалежно від їх природи. При цьому тавро «тоталітарна секта» є приводом для розпалювання міжконфесійної ворожнечі у полірелігійній світській державі, спонукою для інформаційного цькування тощо. Подібна риторика в законодавчих ініціативах здатна призводити до реальної конфронтації у міжконфесійних відносинах, до розбурхування ексклюзивістських та асоціальних настроїв серед представників конфесійних меншин.

Заклики з боку деяких «інтелектуалів» до «здорового релігійного клімату» як одного з аргументів прийняття таких заборонних законів свідчать про прагнення поставити під сумнів доцільність самого факту існування релігійної свободи в Україні продовж 30 років.

Сподіваємось, що здоровий глузд допоможе представникам влади збагнути, що у світської держави немає законних підстав вирішувати «правильність» чи «неправильність» конфесійного віровчення, визначати, яка релігійна організація є «сектою» (відгалуженням). В українському законодавстві досі абсолютно виправдано використовується одне поняття – релігійна організація, яким покривається все багатоманіття релігійних структур.

Тому застерігаємо: майбутній законопроект про «тоталітарні секти» небезпечний тим, що провокує недовіру та ненависть за релігійною/конфесійною ознакою в поліконфесійній спільноті, ініціюючи тим самим «пошук відьм/ворогів» там, де слід підтримувати взаємоповагу й взаємопорозуміння. Це загрожує порушенням відносно спокійної релігійної ситуації в Україні. Подібні законодавчі ініціативи, замість утвердження ідей міжконфесійної солідарності, діалогу між релігіями, здатні увергнути Україну в пучину хаосу.

Ure-online.info

Теги: