Володимир Маглена народився у Стаханові (тепер Кадіївка) — маленькому містечку на Луганщині. У 90-х зайнявся бізнесом — відкрив кілька торгових точок на ринку. На початку нульових із різницею в рік померли його батьки, від горя та розпачу врятувала церква. Ще за десять років він став дияконом, а потім священником Української православної церкви Московського патріархату. Коли розпочалася війна на Донбасі, друга Володимира, католика, вбили проросійські бойовики. Сам він вирішив їхати до маленького села Веселе, недалеко від фронту. Там почав служити та налагодив добрі стосунки з місцевими жителями. Через Facebook Маглена зібрав гроші та збудував у селі нову невелику церкву. У 2019 році Православна церква України отримала автокефалію. Маглена одразу вирішив перейти з УПЦ (МП) до ПЦУ — мешканцям села це, мʼяко кажучи, не сподобалося. Поки він був у Києві, з церкви зірвали замок, а парафію віддали новому «московському» священникові. Односельці навіть намагалися вигнати Маглену з села, знущалися з доньки, влаштовували протести, але через два роки заспокоїлися і зараз за звичкою називають його священником. Ще до війни Маглена хотів бути блогером та вів соціальні мережі. Тепер він сповідує людей у месенджерах та транслює богослужіння онлайн. Головний редактор «Бабеля» Євген Спірін та фотограф Сергій Моргунов зустрілися з Магленою у його селі.

Далі див. тут

Теги: