Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
Переглянула текст Звернення на іншому сайті і відзначила, що дана публікація суб"єктивна. Вона розкриває особисте розуміння журналістом Звернення Священного Синоду. Хочеться вибачити автору його упереджене ставлення;і спробуємо разом з"ясувати, яку стурбованість доносить УПЦ до суспільстваа? Що на державному рівні використовується питання релігії і конфесійного вибору громадян України у політичних маніпуляціях і зведенні рахунків між політичними опонентами. Що стали звичайним явищем образи, погрози і заклики до дискримінації щодо мільйонів вірян нашої Церкви.(Пригадую бурхливу реакцію на пости моїх спврозмовників з інших конфесій :)) Що жодного разу органами державної влади не було дано правової оцінки подібним ганебним для демократичного суспільства явищам. (Доречі, один із таких прикладів наведений мною в іншому в коментарі.) Досі немає прикладу, коли б сучасні політичні діячі понесли відповідальність за чисельні випадки розпалювання релігійної ворожнечі. Наявний стан речей змушує говорити про появу тривожних тенденцій у державно-церковних відносинах. А Новінський згадується у Зверненні як приклад того, що УПЦ, свідомо дистанціюючись від суті політичної дискусії, заявляє про абсолютну неприпустимість використання Української Православної Церкви в якості інструменту для політичної боротьби в нашій країні. Що суспільство так і не отримало жодного зрозумілого пояснення, на підставі чого Парламент України повинен його позбавити недоторканості.Читати треба уважніше - всім нам!
Мої вітання шановній спільноті. Я відвідала сторінкуі у Фейсбуці Олексія Муляренка, де голова Рівненської ОДА стверджує у своєму пості від 11 листопада: «Тим паче, що вся ця ситуація навколо релігійного питання у Рясниках Гощанського району штучно нагнітається з Москви. Окрім того, сьогодні Рівненський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову щодо мого Розпорядження про почергове богослужіння у Рясниках, тим самим визнавши мої дії законними.» Звинуваченням про «Присутність Москви» із уст влади вже не дивуюся, бо у нас вже весь народ став агентами Кремля. Цікавий такий момент! Офіційний і єдиний представник релігійної громади УПЦ села Рясники Катерина Іванюк категорично заперечує присутність будь-якого рішення суду по цьому питанню, оскільки «рішення суду ще не винесено, а перше слухання по вказаній справі відбудеться тільки 6 грудня 2016 року о 14:00». (Сайт Рівненської єпархії). Виявляється, Представник Президента в Рівненській обл. так звично обманює людей. А, може, він щось приховує і від Президента?
<!--[if gte mso 9]> <!--[if gte mso 10]> /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Обычная таблица"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin-top:0cm; mso-para-margin-right:0cm; mso-para-margin-bottom:10.0pt; mso-para-margin-left:0cm; line-height:115%; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin;}
Вера может быть во Христа. Доверие Христу, Его словам.
а может быть лубок, который сформировалсмя в раннем Средневековье в совершенно странном и чУждом для нас укладе жизни и образе мыслей.
причём тут Христос? или Вы на все 100% отождествляете Православие нынешнего московско(УПЦ-КП в том числе) с Истиной?
Истина в правосалвии конечно же есть - это благая весть о Христе, Сыне Божием, страдавшем нас ради, бывшем по плоти как человек будучи Богом по своей природе. Убитом и воскресшем. и ожидающем времени прити снова на Землю.
основная же масса всего остального теоретического материала - комментарии на первоначальную тему. Комментарии людей, которые сами пропускали "якоже можаху" вышеуказанную истину.
и чтобы за всей этой византийщиной и полуязыческой_полунепонятной мишурой увидеть Творца всячеких -нужно оооочень сильно постараться.
Церковь - это не храм, не церквушка деревянная. Ба -даже не Бог. Церковь -это собрание людей во имя Божие. И если они исповедуют (помнят теоретические изыски и стараются по ним жить, а не только декларировать ,кромогласно вслед за диаконом выкрикивая члены Символа веры на литургии) Христа Бога, то и Он , обещавший быть вместе с ними , там будет.
И когда человек в кпоисках Бога видит церковь из кучки самодовольных обособленных персонажей ....вобщем бежать надобно из такой церкви. потому что никакая Чаша их не смогла объединить -им самим это не нужно.
если у челвоека нету радости от богослужения, от собственной жизни - это в первую очередь вина тех, кто рядом с ним, с таким человеком. потому что рядом с таким приунывшим христианином настоящих то христиан и не оказалось. нету Экклезии.
а вот православных дофига. в этом Вы правы. Добро обязательно победит Зло. поставит на колени и отрубит голову. ну и прочие опусы, которые в той или иной форме проповедуются с амвонов или при исповеди советуются "кающимся".
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Влада Львова відселяє Російський культурний центр з будівлі при єпархії УПЦ