Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

3782
Basil [профіль]

Интересные рассуждения, в первую очередь - с точки зрения культурного восприятия ислама. Правда, непонятно, почему автор допускает ошибки, говоря о вероучении мусульман.

Вот, например:
"В ісламі є одна суттєва відмінність, що виділяє його з-посеред інших релігій – спасіння в день Страшного суду залежить на стільки від віри людини, скільки від її вчинків".

Это не совсем так. Как сунниты, так и шииты считают, что в Ад не попадет ни один единобожник. Грешник - это тоже "мумин", верующий, и "кафиром" (неверующим) от становится, отрицая тот или иной грех в принципе как грех.

Второй пример:

Іншою важливою особливістю є те, що проводити молитву може кожен, хто добре знає Коран

Условий для выбора человека имамом ("предстоятелем" коллективной молитвы) намного больше, чем просто "знание Корана". Конечно, в ситуативном случае (например, когда человек в гостях, то имам - просто хозяин дома) есть и другие варианты, но формулировка автора однозначно некорректна.

Возможно, авто заметит, что статья - культурологического типа. Однако не следует забывать, что ислам - религия текстов, религия закона, и все формулировки там - очень серьезный вопрос, который нельзя игнорировать в любых исследованиях.

3781
Sergii Bortnyk [профіль]

Цікаво. На жаль в цій сфері я дуже мало знаю, більше знайомий з російським контекстом.

3780
Аввакум Петров [профіль]

Невежеством как раз отличались украинские попы, патр.Филарету пришлось исправлять от ересей и забруждений катехизис Лаврентия Зизания-Тустановского, , святых отцов не печатали как раз на Украине в те времена. В Москве же наоборот - в середине 17 века при патриархе Иосифе одних только Ефрема Сирина и Златоуста издавали 8 раз. Весь тираж раскупался за три недели.
А новообрядчество все основано на клевете, насилии и нетепримости. Новообрядчество - это тупая апология обрядоверия, ведь практически никто из глаголемых "православных" не может дать элементарное богословское объяснение своих "обрядов".

Братчику для ознакомления с московским богословием список литературы:
Преп.Иосиф Волоколамский " Просветитель".
Преп. Зиновий Отенский "Истины показание".
Свящ. Иван Наседка " О почитании икон".
Свящ. Ермолай " О св.Троице".

3779
Братчик [профіль]

Автор, доречі етнічний вєлікорос, рефлексує, намагаючись узгодити свою віру в мєссіанське призначення РФ і "не зовсім приємну" дійсність і минуле кровожерливої рос. імперії. Симпатію може викликати лише його патріотизм, тобто любов до Батьківщини. Але тут виникає казус - реальна Батьківщина це дійсна РФ і можливо Україна з напівтатарсько-мусульманським Кримом і націоналісичним Заходом. І його зносить в світ фантазій-ідей про Батьківщиу-Св. Русь. Тут варто згадати чим подібні філософствування закінчились у Вселенському Патріархаті. Там теж самозакоханно любили "філософствувати" про вселенську місію єлінізму, імперії, їхнього патріархату. Єлін - значить православний, елінізм - це православья, бо це національна релігія і т. ін. Якщо збоку дивитись на це - від цього дуже смердить. Доречі зараз ці філософствування звузились до меж фанарського кварталу. В Америку чи в Болгарію вже не їдуть "філософствувать", хватає розуму. А у велікоросов мабуть не хватає, їдуть в Львів, Рівенську, Тернопільську область філософствувати. Автору непогано булоб для різноманітності, між штудіюванням "філософів" - славянофілів та Гундяєва інколи почитувати що думають про аналогічні ідеї наприклад в Антіохійському патріархаті, митр. Георгія Ходра наприклад почитать. Бо таке враження, що люди зовсім в світ фантазій пересилились, це вже на патологію трохи схоже...

3778
adminos [профіль]

Уважаемый читатель, давайте будем взаимовежливыми. Судя по вашей реакции, вы невнимательно читали статью (или вообще не читали).

3777
Могилко [профіль]

По Салтыкову-Щедриу пишут московские борзописцы: "Критика объяснялась не совсем беспочвенными подозрениями"... О Поместности украинской Церкви в Москве говорят с каким-то радостым воодушевлением, как о любимой болячке, но заметно при этом перекосив рыло в сторону... Это почти цитата из Щедрина. Статья написана вот с таким вот перекошенным рылом...

3776
Могилко [профіль]

Какой самовлюбленный бред... Вот таких вот сумасшедших, живущих культом Рима, мы и цураемся. Где здесь Христос? Нету. Токмо Россия.

3775
ПУТЯ [профіль]

1. Если вопрос об объединении ставится в скобки из-за проблемы трудоустойства епископов, то этот факт наталкивает на мысль о том, что объединеия нам не видать вообще.
2. Я думаю, что это не проблема (трудоустройство епископов). Ведь сейчас же они как-то трудоустроены? Вот и пусть так будет как есть. Так же и благочинные районов. А большое количество епископов в одной области это не так уж и плохо. Поближе к народу будут. Как в древней церкви.

3774
kistka [профіль]

В гімназії Лесі Укаїнки, що на Лютеранській в Києві і словом не обмовились про можливість проведення подібного факультативу у цьому році.

3773
ПУТЯ [профіль]

Забули написати про анафему митрополитові Ростовському Арсенію (Мациєвичу) за непослух Катерині ІІ. Він теж був українцем.

3772
Oleh Hirnyk [профіль]

Чотири кулемети та Коран...
Що допоможе нам,
Безбожникам, беззбройним, безпонтовим,
З народження згвалтованим законом,
По кримінально переписаним статтям?
На вірність присягти семи смертям,
Повірити перчуттю,
В Чечню прорватись на Війну
Крізь небезпечний Дагестан.
І вижити, і йти через кордони,
Щоб нелегально пронести ковток свободи,
Чотири кулемети та Коран.
(Дм. Корчинський, Філософія смути)

3771
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Епископат УПЦ МП по сравнению, скажем, с 1995 годом увеличился с 32 до 43 человек, причем речь идет только о главах епархий, не считая викарных епископов. Заметим, что в Украине всего 24 области. В свою очередь, только в Киевском Патриархате ныне насчитывается 40 правящих и викарных архиереев, а есть еще Украинская Автокефальная Православная Церковь и несколько более мелких объединений. При таком раскладе "трудоустроить" потенциальных "покаявшихся" епископов и митрополитов будет очень затруднительно
И, тем не менее, эта проблема наслаивается на тот факт, что нивы побелели, а жнецов нет... Вот ведь парадокс...

3770
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

ХРАМ ПОСТРОИТЬ! Если в Одессе запретят построить храм греко католикам, это создаст оспасный мотив, для дальнейшего раскола Украины по религиозному принципу. Думать надо не об одной Одессе. Это тема скорее для политиков чем для нас, попов. Попы как малые дети не песочнице, бранятся сварятся, песочком друг другу межжу глазки сыплют. От них, замшелых в своих частнособственнических интересах, толку не спросишь. Им только дай побраниться, поотлучать, поанафематствовать. Но, для политиков очень ответственный момент, речь идет не сколько о настоящем, сколько о будущем нашего украинского общества. Если запретить строить в Одессе, тогда, то там, то сям станут запрещать строить свои храмы и молитвенные дома(а большинство ведь против!) по другим регионам Украины: согласно своей вере! Тогда мы потеряем Львов, ИваноФранковск, Тернополь Ровно окончательно. Мы, православные, там, тогда вообще ничего не построим. Да, и нарушение Конституции явное. Это все надо учитывать. Погода на Украине, политический климат, соответствует 21 веку, а не царской самодержавной России...

3769
Братчик [профіль]

Аввакум Петров:
[/quote
]Вот умора! Автор статьи рассуждает по лекалам 19 века. Уже давно выяснено, что не было никакой "модернизации" московского православия украинским, а было 300 летне пленение православного богословия латинством, привнесенным могилянкой

--- Ну це і так зрозуміло, що старообрядці "давно" зьясували що що їхнє старообрядське богослівья і є в їх розумінні - православним...
А насправді на Україні переважала схоластика, в Московії - старообрядництво (обрядовєріє як результат безграмотності). А твори отців Церкви взагалі практично не читались, бо не були переведені. Це почали робити пізніше св. Паїсій Величковський, св. Ігнатій Брянчанінов та інш.

3768
Oleh Hirnyk [профіль]

Вот умора! Аввакум Петров рассуждает по лекалам 19 века: "Уже давно выяснено, что не было никакой "модернизации" московского православия украинским, а было 300 летне пленение православного богословия латинством, привнесенным могилянкой. Не было и московского "невежества" и украинской "учености". А была коллизия двух богословий: святоотеческого и схоластического".

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...