Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

42077
Вепр [профіль]

Ці всі балачки нікому не цікаві. Є рішення - треба виконувати. відмінять значить вернуть назад.

42076
NEO [профіль]

Кроме того последние решения синода не приносят мира в укринское общество а наоборот разделяют его.

Не приносят они мира и в УПЦ и также разделяют ее.

42075
NEO [профіль]

Есть информация о спец засобах прослушивания синода Москвой. А это уже работа для спец служб Сбу.

42074
NEO [профіль]

Вепр,

Уважаемый вспомните как синод сам нарушал дисциплину снимая с поста митрополита Владимира, и что это за хула на Святого Духа в которой обвинили митрополита Драбинко Олександра. С таким грехом не  только не служат в рангах епископа но и в церковь не ходят. Значит решение синода были ошибочны и это подтвердил Блаженнийший, отменив эти решения. Так что уважаемый синод ошибается да еще как.

Синодом руководит Московская Патриархия, что есть грубым нарушением устава УПЦ.

 

42073
Архім. Віктор (Бедь) [профіль]

Дана ситуація не має ніякого непорозуміння чи протистояння. Стосовно управління справами в УПЦ Священний Синод Української Православної Церкви має право приймати будь-які рішення, і це не може викликати заперечення.
Стосовно УУБА-КаУ, то суть справи наступна:
1. У 2001 році мною, як фізичною особою, з благословення Блаженнійшого Митрополита Володимира, було свторено вищий навчальний заклад "Українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія", ректором якого я був призначений згідно рішення засновника.
2.  30 січня 2002 року Блаженнійший  Митрополит Володимир благословив перший набір студентів за спеціальністю "Богослов'я" для підготовки богословських кадрів для УПЦ та поставив завдання подолати законодавчу дискримінацію щодо невизнання державою дипломів духовних шкіл.
3. 29 грудня 2003 року Священний Синод Української Православної Церкви  (журнал № 33)  ВИЗНАВ (а не створив) УБА  вищим духовним навчальним закладом УПЦ під назвою Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія. При цьому Священний Синод УПЦ не призначав мене ректором УУБА (такого рішення ніколи не приймалось Синодом), оскільки засновником визнаної УБА виступав  особисто я, як фізична особа, і на той час (зокрема станом на  29.12.2003 р.)  вже посідав посаду ректора академії. Натомісь, на підставі рішення Священного Синоду УПЦ від 29.12.2003 р. про визнаннч діючої УБА  вищим духовним навчальним закладом, Блаженнійший Митрополит Володимир видав свій Указ від 29 грудня 2003 року за № 1313/1  про призначення мене ректорам визнаної УУБА і від УПЦ (а фактично про визнання уже раніше призначеного ректора засновником).
4. На базі УБА (яку було переіменовано в КаУ), з благословення Блаженнійшого Митрополита Володимира, було створено духовно-навчально-науковий комплекс УПЦ та МОН України "Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія - Карпатський університет імені Августина Волошина", що забезпечило видачу майбутнім богословам двох дипломів: державного та церковнога зразків. Базою для розвитку даного компелксу виступала в минулому  і виступає на сьогодні матеріально-технічна база Карпатського університету (первинна назва Українська богословська академія). Наразі Ужгородська українська богословська академія, як структурний підрозділ КаУ, а не релігійна організація УПЦ,  і надалі буде залишатись у складі університету, ректором яких я залишаюсь і надалі. Бо в частині управління УУБА-КаУ Священний Синод УПЦ статуними документами КаУ  не наділявся жодними повноваженями.
5. Про СТВОРЕННЯ Ужгородської академії Священний Синод УПЦ ніколи рішення не приймав (бодай мені про нього не відомо).
6. Щодо створення та розвитку Ужгородської академії, як релігійної організації та структурного підрозділу  УПЦ, з окремою юридичною особою,  матеріально-технічною базою, штатним розписом і т.п., то тут Священний Синод УПЦ має всі права розвивати такий проект, та призначати і звільняти будь-яку особу на посаді ректора.  І з даного питання жодних заперечеь не може бути. І у мене з даного питання не виниколо і не може бути будь-яких питань.
6. Із свого Боку, я тільки дякую Господу Богу за те, що з 2001 року  по даний час, я мав честь працювати під керівництвом Блаженнійшого Митрополита Київського Володимира на благо Української Православної Церкви, українського народу і Української держави (яку  особисто, як народний депута України 1-го скликання, разом із іншими народними депутатами, проголосив 24 серпня 1991 року). При цьому я і надалі, як архімандрит, науковець і громадський діяч маю намір працювати саме в цьому напрямку, який мені благословив мій духовний батько Блаженнійший Володимир (Сабодан), Митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Православної Церкви.

42072
Вепр [профіль]

Це в принципі просто рішається. Один дзвінок з Київської Митрополії в Салоніки і архімандрит Віктор терміново від"їжджає на місце нового постійного служіння. В Церкві має бути дисципліна незалежно від політичниїх переконань (якщо такі звичайно допустимі у духовенства)

42071
ganz [профіль]

Адже в реальності "історична Русь" не має жодного стосунку до Москви - в період "історичної Русі" Москви ще не було на світі. В тому і є головна проблема патріаршої історіософії і нинішньої істерики в РПЦ щодо можливої втрати України - те, що "історична Русь" цілком і повністю належить Києву і Україні.

 

  Наблюдая нынешнее поведение Московии по отношению к Руси-Украине мы наблюдаем поведение Византии по отношению к средневековой Руси. Крёстная мамаша Руси, как и Московия теперь, через церковь властвовала над душами русинов, посредством поставляемых ею митрополитов (первосвященник константинопольский был по совместительству и "патриархом всея Руси"), через родственные связи князей с императорами, часть которых была скорее инкорпорирована в "византийский мир" нежели в руський.

  После смерти "Греческой империи" сердце Византии трансплантировали Московии, сердце прижилось, правда всю мудрость эллинов вместить до сих пор не смогла, только необходимое для жизнедеятельности империи - цезарепапизм. Со временем главный поп Московии через зов сердца вспомнил что он "патриарх всея Руси", а цезарь, что он царь Руський. Московия это Глеб Чугункин Андруша Багалюбав с сердцем мёртвой империи. Что удивляет, так это то, почему Московия объявив себя Третим Римом не объявила московитов великоромеями, а перебилась скромно-провинциальным наименованием великоросы.

  Теперешние события в Донецких украинах - продолжение старой истории: пришлые андруши с местными глебчугункиными при пособничестве кочубеев из госорганов и иуд из церкви уничтожают Русь. Так уничтожали Киев, так уничтожали Новгород.

 

42070
Ваня [профіль]

Цитата: Oleksa
A 4to e64e mogyt rasskazat 4ekisti Pytin s Gyndiaevim - stra6no sebe predstavit...

 

Это точно. Денисенко, Путин, Гундяев могли бы много рассказать. Как говорится, бывших чекистов не бывает!

42069
Oleksa [профіль]

NEO,
+100. V protivnom  sly4ae vse 4to proisxodit v podvalax Slavianska, Donezka, Lyganska... bydet proisxodit v podvalax Kieva, Xarkova, Odessi...

42068
Oleksa [профіль]

Ваня,
A 4to e64e mogyt rasskazat 4ekisti Pytin s Gyndiaevim - stra6no sebe predstavit...

42067
NEO [профіль]

Кремль хочет сделать с Церковью то, что Янукович сделал с Украиной.

Автокефалия УПЦ - это защита от корумпированого русского мира, это путь к обединению украинского народа, это привывка от сепаратизма, а значит и от войны, а значит это залог мира и жизни детей и народа.

42066
Ваня [профіль]

"Поскольку в уставе было записано, что предстоятель избирается пожизненно, то для того, чтобы его заменить, надо, чтобы он отправился на тот свет", - отметил патриарх УПЦ КП Филарет, допустив вероятность того, что Владимира специально доводили до смерти.

 

Филарет, конечно, знает, что говорит. Патриарх Владимир (Романюк) тоже избирался пожизненно, и он таки отправился на тот свет при невыясненных обстоятельствах. А вместо него стал Филарет - этот старый чекист мог бы еще многое порассказать.

42065
o. Oleh [профіль]

Monk Ioann,
що ви закінчували і де вас тримають?

42064
Дутка Іван [профіль]

Цитата: Monk Ioann
Можно даже песком крестить (если допустим находишься в пустыне и рядом нет воды)

Ви що, з дуба впали?

42063
Onufriy [профіль]

Цитата: Monk Ioann
меня явно с кем-то перепутали
 
Все може бути, п.Курмояров, - політправославних російськосвітників легко переплутати.
Цитата: Monk Ioann
Церковь сама решит какой статус ей выбрать - автономию или автокефалию

Не те слово! Церква вирішить, - а не кар'єрні православні єретики.
Церква у нас християнська вселенська. У ній поширюють "російськосвітову" доктрину, яка не містить нічого, крім російського філетизму. Єресь не зустрічає жодної протидії у РФ: вона "влаштовує" і еліту і публіку. 

Оскільки РПЦ вже стала на грань розколу, то ми не маємо вибору - ставити питання про автокефалію чи ні. Сьогодні це питання не адміністративне, а віросповідне

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...