Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

39962
Sergii Bortnyk [профіль]

Важно, что "им вполне комфортно в такой неопределенности". А по поводу того, что в развитых странах это определенное поколение - это любопытно.

39961
Козак Мамай [профіль]

Біда від розуму.

39960
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

serhijs,
то есть, мы их называем сектантами, а они должны перед нами извиняться? У нас столько язычества, которое они видят непредвзято, а мы оправдываем мутными историями из прошлого, что в какой-то степени они имеют право на свое мнение.
Кроме того, немало православных тоже считают папу римского предтечей антихриста.

39959
Cactus [профіль]

Тому Східна церква, у випадку сприйняття латинського бачення "Принципату Петра" повинна буде визнати що в рамках Пентархії, першість по честі хоч і належить Вселенському патріарху Константинопольському, Антіохійський партіарх, однак володіє непомильністю у митаннях "віри і моралі".

А ніхто й не вимагає від Східної Церкви переймати латинське бачення. Католицька Церква бажала б тільки, щоб Православна Церква виразно погодилася б із тим баченням примату Петра і римського єпископа, яке мала Східна Церква до Великого Розколу.
До того ж антіохійський патріарх, який по праву також вважається наслідником Петровим, ніколи не претендував на те розуміння Петрового наслідництва, яке мала і має Римська Церква. Різниця між Римом і Антіохією полягає в тому, що тоді як Петро в Антіохії проповідував, він у Римі ще й помер, а тому міг залишити наслідника в розумінні продовжувача його вселенського сану єдності лише там - у Римі. Звідси й випливає, що антіохійський єпископ не може претендувати на той сан єдності, який має римський єпископ. Це підтверджується всім переданням Церкви та її історією - антіохійські патріархи не тільки ніколи не були суперниками римських, а й намагалися відігравати конструктивну роль у відносинах між Римом і Константинополем, зокрема підчас Великої Схизми.  

39958
Stromboli [профіль]


В цьому питанні важливим є як саме ствердженя так і мотивуюча частина.
Мотивуюча частина базується на факті спадкоємності єпископа Риму від апистола Петра ("Принцепса Апостолів"). Однак, спадкоємністю від апостола Петра володіють не лише єпископи Риму, але і єпископи Антіохії (Теополя).
Тому Східна церква, у випадку сприйняття латинського бачення "Принципату Петра" повинна буде визнати що в рамках Пентархії, першість по честі хоч і належить Вселенському патріарху Константинопольському, Антіохійський партіарх, однак володіє непомильністю у митаннях "віри і моралі".

 

39957
Афанасій [профіль]

Тим, успокойся. Лучше волнуйся, чтобы тебя за твое анархоправославие Христос не забанил на Страшному Суде. Для Гуеры, Аввакума про Суд не пишу, они в него не верят. 

39956
Tim [профіль]

Афанасій,
конечно никто. пока -никто. поскольку Админ Вам написал - "при повторных нарушениях".
будете писать свою фигню в том же духе,как и писали до этого -забанят.и ,прошу заметить,никто горько плакать по этому поводу не будет. да и Вас борцом за справедливость не посчитают.

39955
Cactus [профіль]

Дилетантська стаття, котрих краще не писати, бо автор не розбирається ні в католицькій теології, ані в історії Церкви, змішуючи все докупи й таким чином тільки підкріплюючи необ'єктивні й негативні уявлення, які існують поміж православними щодо Католицької Церкви. Ця ніколи не навчала, що папа має якусь "непогрішимість". Папи є такими ж грішниками, як і всі інші люди - вони можуть помилятися і помиляються, і це є очевидним. 

Тезис про непогрішимість папи був відхилений в середні століття Базельським і Констанцським соборами

По-перше, Констанцський Собор відбувся в першій чверті 15-го століття. А по-друге, ніі Констанцський, ані Базельський собор (останній радше "антисобор") не займалися питанням непомильності, тому що воно тоді просто нікого не цікавило. Воно загострилося в зв'язку з секулярними тенденціями у 19-му ст., коли виникла потреба згуртування Церкви навколо папи для протистояння тискові збоку національних держав. 

На соборі домінував італійський елемент, і курія твердо тримала в руках керівництво нарадами. (35% учасників були італійці, 17% – французи, що забезпечувало абсолютну більшість представників латинської ультрамонтанської ідеї, і члени курії зміцнили її в ще більшому ступені.)

Значна частина французького єпископату належала до противників догматизації, а тому не можна стверджувати, що ультрамонтанська ідея була "латинською". 

 Встановлений папою порядок обговорення робив неможливою будь-яку серйозну дискусію.

Насправді така дискусія і справді була щоб переконатися в цьому, досить почитати акти-діяння собору. 
На соборі при обговоренні схеми про церкви стався розкол. 

- не було жодного розколу Церкви. 
 Щоб уникнути скандалу і в надії, що таким чином рішення не стане вселенським, перед останнім голосуванням активна опозиція покинула Рим.

Ця теза не відповідає дійсності - єпископи-противники догматизації покинули Рим через німецько-французький конфлікт, та й не могли вони цим кроком вплинути на вселенськість собору, про яку вирішує пізніша рецепція. 
 непогрішність його думки у всіх областях віри і моральності, вченнях церкви і управлінні нею

Це чиста фантазія автора - непомильність папи обмежена вірою і моральним вченням, до того ж у конкретних, виняткових випадках. Непомильність папи зовсім не поширюється на управління Церквою. 

В результаті впливу догматизації непогрішності на внутрішнє життя церкви положення єпископів і їх ставлення до папи піддалося перетворенням під знаком папського абсолютизму. Вони остаточно втратили свою самостійність і стали ніби слугами папи.

Догматизація папської непомильності не мала жодного впливу внутрішнє життя Церкви чи положення єпископів, які в католицькій еклезіології є повноцінними пастирями своїх Церков - наслідниками апостолів із власною юрисдикцією. 

Пій IX остаточно підключив до сфери інтересів папства вище духовенство, до якого держава втратила інтерес. Він підкорив його папству і з успіхом розгромив національні ієрархій, організовані як незалежні від Риму одиниці. Це стало можливим завдяки тому, що догмат про папську непогрішимість в значній мірі розширив і дисциплінарну юрисдикцію папи, та й сам папа звільнився від тягаря світської влади.

100 % вигадано, без жодних обгрунтувань. Жодних незалежних від Риму одиниць в Католицькій Церкві не існувало і перед І Ватиканським собором. Були автономістські тенденції в окремих європейських країнах, пік яких прийшовся на 18-те століття. Догмат про непомильність нічого не додав до юрисдикційного примату папи, який до речі не викликав значних заперечень на соборі (окрім збоку східних ієрархів). 

39954
Афанасій [профіль]

Успокойтесь, меня никто не забанил.

39953
serhijs [профіль]

В такому випадку, нехай несекта адвентистів вибачиться перед папою Римским, якого вони дотепер вважають "антихристом", а також перед усіма католиками і православними, яких вважають і називають у своїх текстах "язичниками", можу навести скільки завгодно прикладів. Адвентисти забувають притчу про колоду у власному оці...

39952
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

Жизнь в Украине устроена проще, обильней и вовсе не для интеллигенции. Было есть и будет в ней все и хорошее и плохое. Как и всюду, по лицу всей земли где живут люди. И не надо идеализировать Украину, по только одному письму заезжего диакона. Что он мог увидеть в ней всего за один год?! Надо смотреть на нее трезвым, живым, сегодняшним взглядом. А не то начнется невроз в комментах. Да и уже начался...   Проблема этого мира в том, что глупцы и фанатики слишком уверены в себе, а умные люди полны сомнений… Бертран Рассел

39951
Jorji [профіль]

Цитата: ]народы, населяющие Ближний Восток, а также мусульмане разных стран ведут более нравственный образ жизни, чем европейцы-христиане. И это правда. В мусульманских странах не идет речи о гей-парадах[/quote
Зачем хоть ислам сюда приплел, наверное отец не в курсе по поводу "бача бериш" (безбородые мальчики для утех в исламских странах). Конечно о гей парадах речи у них  не идет, ведь педофелию и педарастию еще пророк Магомет узаконил, о законном многоженстве вообще молчу. Так что все у них законно, чинно, и даже более нравственно чем у христиан.

39950
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Tim,
как обещала. Из фб о.Александра  Авдюгина. https://www.facebook.com/aleksandr.avdyugin/timeline/story?
ut=63&wstart=0&wend=1383289199&hash=5780617250787424358&pagefilt
er=3&ustart=1
 
Дима, я не пойму, зачем ты расписываешься за всех и вся? Нет у нас европейского выбора и не будет в ближайшие поколения. "У нас" это у моих прихожан, как и у соседних тоже нет и не вижу я ничего общего с европейскими ценностями. Европа есть источник ересей, нестроений, болезней, нравственных и прочих моральных уродств,войн, агрессии, презрения и неуважения, и прочих гадостей к лицу нашего православного верующего никак не подходящего. Наличие на территории Европы православных Церквей ни есть "доказательство" присутствия там христианства. Что сделали, к примеру, православные Словакии и Чехии,когда их заставили снять нимбы с монет, где изображены равноапостольные Кирилл и Мефодий и убрать оттуда крест? Что сделали все протестанты, католики и православные,когда вместо креста на каретах скорой помощи появились снежинки? Так что, Димитрий, при всем уважение, аккуратней с местоимением "мы" обращайся, лучше "якай", честнее будет.

39949
Філософ [профіль]

незнаю чи Беллом Шептицький переписувався, но з українофобом Антонієм Храповицьким точно...

39948
Філософ [профіль]

Деколи жалію що Україні є свобода віросповідань...

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...