Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
ну вот в соседней ветке в очередной раз идёт дискуссия о самонаименовании униатов греко-католиками, католиками восточного обряда или там...православными с сопричастии с римом.. говорить то долго можно.
но (как говорил Паниковский) поедьте по православным Церквям и спросите: как и кем там воспринимают униатов? не будет ли у Вас дежавю? ![]()
некто в пальто вот аргумент выдвигает: "а вот Екатерина 2я называла православную веру "греко-католической"."
если человек просто иронизирует- такое я по крайней мере могу понять. но если он в самом деле считает,что в в российской литературе 16-19вв под словосочетанием "греко -кат(ф)олическая" подразумевались униаты ----это констатация факта. грусного факта. и таких фактов очень много.
много не потому,что униатов много. а потому что будьте вы кем хотите -ни себя ни других просто обманывать не нужно. как сопричастия с восточными церквями у униатов никогда не было,так и православными (в том,как этот термин употребляется в настоящее время именно православными) вы никогда не были.
потому дежавю..... хотя это полностью Ваше право так считать. уния на нынешних украинских землях сама держалась только за счёт влияния и силы гос.власти. поменялась гос.власть -униатов загнали туда, откуда они появились -в Львовскую область. де факто территорию Польши,католического государства. снова власть поменялась -снова начались какието процессы.
я совершенно не вспоминаю того,о чём любит повторять митр.Иларион Алфеев про три епархии на Зап.Украине. я как раз говорю о том,что с самоопределением этой общности у этой самой общности определённые проблемы. не по нац. или гос.признаку. а в церковном смысле.
и если таких же мыслей,как у меня,придерживаются тысячи людей,любящих как свою Церковь так и её историю - то басни архиеп.Святослава о киевской купели униатизма и прочих его мыслях вызывают лишь смех и непонимание.
это либо обман "по Геббельсу" (чем чаше будем говорить полную пургу,тем больше народа в неё поверит.....опыты нашего патр.Кирилла по внедрению русскагамира показали,что народ на эту псевдотеорию не ведётся. это не 16й век,когда на одного умеющего читать попа приходилась тысяча тёмненьких крестьян,которым лехко навешать лапши) либо (при наличии огромного количества докторов и магистров разных гум наук и прочих заслуг среди грекокатоликов) самообман.
Який мир може бути між конкуруючими фірмами? Вартувало лиш одному з підмосковських попів примирливо зауважити про нормалізацію стосунків на Заході, як відразу ж інший піп його осмикнув - на Сході, мовляв, війна. Так що нема жодного миру, і здобутків нема.
Ющенко переміг бо його підтримав якийсь батюшка з Хоружівки? Маячня, та й годі.
Приєднання Філарета до Константинополя - то найімовірніший варіант? Цікаво, чи шановний інтерв"юований взагалі читає Інтернет. Зокрема, останній чат з Зарею. Невже після його заяв хтось ще сумнівається, що Філарета винесуть ногами вперед в його патріаршому куколі?
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Експерт: православні значно менше підтримують свою Церкву, ніж греко-католики свою
До того ж я вже вказав на те, що унія в Галичині була прийнята православними без конфліктів - ніхто в православних храмів не забирав, вони самі фактично одностайно прийняли унію. Це відбулося тому, що Львівська єпархія "дозріла" до унії - після підпорядкування Київської митрополії Московському Патріархатові в 1686 р. питання конфесії підданих Речі Посполитої стало для тутешніх православних питанням державної лояльності, бо ця держава постійно перебувала в конфліктах із православною Росією. А тому православний єпископ Шумлянський, який користувався велмким авторитетом у клиру єпархії, бачив невідворотність унії і поступово готував до неї свій клир. Отож, перехід на унію Львівської єпархії відбувся мирно, на відміну від інших єпархій, котрі як правило розколювалися на прихильників і противників унії. А тому Ви не зможете назвати ні одного храму колишної величезної Львівської єпархії - отже, майже цілої Галичини, який уніати забрали б у православних - із тієї причини, що православних після переходу на унію в Галичині не було - вони "трансформувалися" в греко-католиків. Як ми знаємо із історії відродження УГКЦ, парафії як правило змінюють конфесію разом із священиком. Тому що православний львівський єпископ Шумлянський при його переході на унію був одностайно підтриманий клиром своєї єпархії, після переходу на унію не було жодної православної опозиції. А тому всі претензії православних на древні храми Галичини є юридично необгрунтованими. Адже православні Галичини після унії нікуди не поділися - теперішні греко-католики є їхніми нащадками і правоприємниками.