Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
В УПЦ всё же проводится своё внутренне расследование случившегося или будут приниматься решения на основании "компетентного мнения" внешних товарищей?
Ось, пане Кактус, плід духовного провідництва духовної потуги Ватикану ![]()
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Богословські «відкриття» Патріарха Філарета
как говорил наш универский препод "ну вот не могу я понять чего же ты не понимаешь!"
я минимум трижды говорил о том, что до Ансельма эту вставку внесли именно в Римский символ. не споря с тем, что заааааадолго до Ансельма это учение было внесено местами по епархиям римского патриархата. и именно этот факт (факты))) наглядно демонстрирует,что учение это было там сям несколько сот лет муссируемо,плавно охватывало римскую церковь. плавно и постепенно! снова напоминаю - я не трогаю времена блаженного Августина. а говорил и говорю о времени от Карла Великого. ото самый (упоминаемый Кураевым) девятый век.
но ещё в 10м веке папа Лев побоялся данную вставку ввести в Символ. хотя сам с нею полностью соглашался. и не он один. но данная идея всё набирала обороты и уже в начале 11го века мы встречаем данную вставку не гдето в записках периферийного аббатства --а именно провозглашённым от лица римского первосвященника. что,как говорится, символизировало.
вот самое основное ----это учение бродило минимум лет четыреста. и утвердилось не просто (если по другому Вам не понятно) в качесте местечкового учения! а как общецерковного учения!
с соттветсвующими (время от времени) дискуссиями с греками.
но, в свою очередь ,- это произошло до рождения Ансельма.
а то,что оно было местечковым ещё со времён Карла великого ...да если быть точным -и до него -так ведь мы же условились не обсуждать события ранее 9го века.
может быть латынь Вы лучше воспринимаете чем мой кривой русский? но увы, я не владею латынью . и ,к сожалению, не могу более доступно состыковать эти факты. о которых мы говорим уже три дня
или надо взять листок бумаги,нарисовать две параллельные вертикальные линии. на левой отобразить годы жизни ансельма,а на правой,в том же временном масштабе - все те соборы и даты, которые уже Вы (когда я Вам об этом говорил -Вы отчегото о них забыли) мне показываете. напомню -начиная от Карла Великого заканчивая 1274м годом.
Ансельм действительно там учавствовал. да да да. и ещё раз да))))
но речь то не в этом.
не был он чемто вроде Каппадокийцев, до которых в учении о Троице было както всё образно и мутно. а потом всё выразили твёрдо чётко и коротко. Василий , пара Григориев и Амфилохий - это было явлением.
Ансельм в теоретическом плане вовсе не был таким явлением. очень даже может быть,что тот же Фома Аквинат сделал в этом плане гораздо больше.