Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
а что такое любая уния? не тоже ли самое? когда документируют одно,а по факту происходит другое. все коллективно радуются,а потом проходит время и становится видно,что реального общения как не было так и нет. Диалоги подобного рода были очень популярны в РПЦ в советский период. они давали возможность таким вот нехитрым путём (из чернигова в киев через ужгород) както повлиять на политику власти по отношению к церкви. верил и реально кто в действенность этого диалога на том самом богословском уровне -я не знаю..вопрос трудный. может быть отот митр. +Никодим. были ритуалы(извыестны вотографии 60х годов,где те или иные иерархи и с буддистами хоровод водили,не говоря уж о сослужении католикам.),но прошло всегото 30 лет и ...
а поговорить то можно. чего бы и не поговорить? это ж не мешки ворочать (в конце то концов). ![]()
Пане Кактус, ліберальні папи на римському престолі сидять починаючи з Івана XXIII, тобто з часу ІІ Ватиканського Собору. І я чомусь переконаний, що цього разу оберуть суперліберального.
Якщо моя думка в чомусь збігається з думкю католиків-традиціоналістів, і суперечить лжекатоликам суперекуменістам, то я в цьому не винен. Це нормально. Якщо у вас Папа не людина, а титул, і Папа - це не папа, то хто вам дохтор?
Дивно, Кактусе, що ви болісно реагуєте на мою думку (що папа повинен тільки померти), хоча це не моя думка, а католички, як видно з моєї статті, і зовсім не лефевристки. Хоча, думка мирян для небожителів в Католицизмі це "пусте місце", словами Енсіата.
О.Толстой видає лефевризм за справжній католицизм, а тому він систематично налаштовує свою Церкву проти екуменічного діалогу, зокрема його фантазіями про майбутнього "ліберального папу". Напевно, в своїй душі о. Толстой і сам є лефевристом під православною личиною. Щойно я прочитав одну статтю на одному лефевристському сайті, де папа Бенедикт критикується за те, що покинув Петровий престол - аргументи лефевристів там такі ж, як і в о. Толстого, тобто вони грунтуються на неправильному уявленні про папу як "бога".
Насправді жодний "ліберальний папа" в Католицькій Церкві не є можливим, бо папа діє в рамках вчення Церкви, він стоїть під Святим Письмом і Переданням Церкви, а не навпаки. Тому якби якийсь папа забажав кардинально змінити щось у віровченні чи моральному вченні Церкви, то він перестав би бути папою, адже тоді він перевищив би свої повноваження і вже не був би не те що папою, а навіть католиком.
Епископ сегодня приходит на кафедру не с командой богословов, философов и проповедников, но, (всем видимый и очевидный смех курам!) с командой своих личных бухгалтеров, кассиров, дельцов, банкиров, юристов. Ну, как дальше быть? Как жить?
Кировоград, Александрия, Умань, Северодонецк, Бердянск, в прошлом громкие Сумы… не много ли?
Зачем я обо всем этом говорю? Да затем, что со стороны общества, нарастает неприязнь в отношении церкви и ее иерархов. Церковь, вместо соборной делается епископской с группой помощников финансистов. Складывается парадоксальная ситуация: с кафедры звучит не слово Божие, предлагается не новый ключ к пониманию Евангелия в современном мире, но, то и дело, одно за другим устраиваются громкие мятежные заседания в епархиях по переделу, перераспределу имущества и финансов, снятия неугодных и постановка своих.
Что очень ярко показал себя афганский мятеж в киевской церкви. Афганцы это не горстка запуганных попов, или несмысленных баб легко запугиваемых но ребята прошедшие войну и с ними невозможно говорить языком благословения-диктата. И отлучить их от церкви невозможно в принципе, так как это будет позор церкви на все СНГ – отлучить от причастия защитников отечества!
Ключ к разрешению конфликта прост - епископам надо поумерить свои личные финансовые притязания.Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Какую разрешительную молитву читать в чине исповеди?
Andriy Tolstoy,
не всё так просто- полистайте трёхтомник Алмазова для любопытства. а почти всё то,что нам (Вам,как служащему) привычно- появилось из Большого требника Петра Могилы. и отнюдь не от хорошей жизни.
Пы.Сы. в некоторых храмах,по слухам, когда поп венчает молодожёнов, то произносит "Господи Боже наш,славою и честию венчаю я". хотя в оригинале написано -"венчай я", что в корне противоположно сказанному.
это к слову о том,что и как у нас применяется.
а нынешнее чинопоследование исповеди (как и маслособорования) -весьма новое. даже не 1го тысячелетия...
(да и...ото,что сейчас называется исповедью-в древних монастырях называлось откровением помыслов. которое должны были совершать регулярно все монахи старцу. отнюдь не имеющему сан.)