Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

35177
Cactus [профіль]

Богдан Яроцкий,
1. Візьмемо напр. наведений Вами приклад - "непогрішимість папи" - якщо взяти сам термін, не знаючи що саме він має на увазі, то можна просто неправильно уявити собі, про що йдеться. Католицька Церква ніколи не стверджувала, що папа не може грішити, адже він така ж людина, які всі. Вона тільки вважає, що за певних умов папа як наслідник св. Петра може автентично висловлювати віру Церкви, котру ця завжди сповідувала. В історії Церкви особлива роль римського престолу для віровчення цілого християнства проявилася підчас боротьби проти великих єресей, у якій Рим майже завжди був твердинею Православ'я.
2. Латинський експансіонізм не має права на існування відносно Східних Церков, бо це суперечить екуменічним домовленостям. А тому православні мають у цих дуже добрий інструмент, яким потрібно послуговуватися для боротьби з цим експансіонізмом - треба звертатися до Риму із конкретними скаргами на відповідних латинських єпископів, бо насправді Рим не зацікавлений у конфліктах із Православною Церквою, а сам експансіонізм дуже часто відбувається на місцях самочинно, бо багато римо-католицьких єпископів не мають належної екуменічної освіти й настанови. Але, як сказано, з цим явищем потрібно і можна боротися, і робити це в наш вік інтернету не так уже й важко - треба доводити вияви прозелітизму до відома екуменічної громадськості. 
3. Європа все більше втрачає свою віру, а тому їй потрібний приток свіжих сил із православного Сходу, також східна духовність і непідробна віра Східних Церков. 
4. Головним чинником екуменічного процесу є діяння Святого Духа, який розбуджує і посилює в Церквах Сходу і Заходу бажання віднайти первісну єдність. Звичайно, це не справа одного дня чи навіть кількох років, але це незворотній процес, який охоплює спочатку ієрархію і клир, які вже за своїми освітніми передумовами більше сприймають екуменізм, та поступово поширюється на мирянство всіх Церков. Божественна благодать завжди врешті-решт долає людську неспроможність. 

35176
Andriy Tolstoy [профіль]

Цитата: Stromboli
Коли князь Володимир хрестив киян то ні він ні вони поняття не мали що вони "православні". 

 

Ну так, вони думали, що вони тепер греко-католики, а Папа Іван Павло II.

35175
Богдан Яроцкий [профіль]

Andriy Tolstoy,
А я й не змішував. Я погоджуюсь, що Він приходив не як земний цар, що християнство не може бути ідеологією. Але якщо я не християнізуючи власну сім'ю, почну християнізувати Всесвіт, то, погодьтесь, я буду мрійником і не більше того. Так ось: стиль християнизації моєї сім'ї і Вашої буде неоднаковим, через те, що і умови, і досвід, і інші параметри буття у нас різні, так само об'єктино відрізняється  і стиль християнизації різних народів. Стиль християнизації православних українців (на рівні принаймні фольклору) це Св'ята Русь, а греко-католики - європейські провінціали. Залучитися до їхнього стилю православні можуть лише за однієї умови - забувши про свою руську перворідність. Дехто з них, в основному з інтелигентів (не виключаючи і церковних), таку здібність демонструють, але їх занадто мало. Цьому найоб'єктивніше свідчення - "суржик", мова переважної більшості східних українців, яка на відміну від літературної, зберігає вірність церковнослов'янсьій мові. А церковнослов'янська мова - це й є головний символ "русского мира".   

35174
Богдан Яроцкий [профіль]

Якщо "непорозуміннями" можуть бути "розв'язані", то це, напевно, все ж таки не "догматичні непорозуміння". Догмати формулюються раціонально, але не варто переоцінювати значення самих формулювань. Набагато важливіше інтуїтивне сприйняття народом. Так, можна замінити термін "непогрішимість (Папи)", але доки існує латинський експансіонізм, формальним вираженням котрого є цей католицький догмат, ніхто докторам-богословам не повірить. Можливо, пан доктор хоче сказати, що католики готові відмовитися від експансіонізму, заявляючи про близьке об'єднання? Тоді він утопіст. Немає ніяких ознак, що Європа, яка завжда стояала на позиціях власної "непогрішимості", здатна від цього відмовитися. Пан доктор схожий на того німця з "Дневника писателя" Достоєвського, який сподівається переконати руського за допомогою підробленого векселя, не розуміючи, що руський і справжній вексель порве, не роздумуючи.

35172
Andriy Tolstoy [профіль]

Цитата: Богдан Яроцкий
Так, "Христос прийшов не як земний цар", але ж і не як марсіанин. Протистояння руського і українського світу - це не лише ідеологічне протистояння. Це різні стилі буття, зокрема й вірування.

 

Єврейські націоналісти сподівалися, що Христос розпочне повстання проти римських окупантів і поширить владу ізраїльтян на увесь світ. Саме так вони уявляли Месію. Тому і не прийняли вбогого, неполітичного Христа. Коли Церква починає будувати російський, український, польський, американський чи якісь інші світи, вона перестає бути Церквою. Церква це не музей етнографії, чи навіть іконопису. Церква - це динамічна сила, дана Богом, щоб вести людей до спасіння від рабства гріха. Тому Церква повинна противитися, як дияволу, тим, хто хоче перетворити її на свій політичний інструмент.

 

Ті, хто сьогодні зіштовхують лбами український і російський народ, не хочуть добра цим народам. Немає української і російської віри. Є віра Православна, а є інославні віри. Духовний водорозділ відбувається саме тут. Для мене, наприклад, православний росіянин чи грузин ближче по духу, ніж українець будист чи уніат. А в культурі і мові, звичайно ближче українець. Тому напевно варто не змішувати речі духовні і речі культурні. Бо те, що у нас звикли називати духовністю, є найчастіше культурою, або ще чимось. Духовність це не вишиті рушники,  і навіть не кутя з колядками, вибачте на слові.

35171
anybody [профіль]

Diman:
Если круг интересов дальше собственного брюха не простирается - все химера, все иллюзия.

Благодарю Диман. Открыли очи. Приходиться думать про утробу. А еще про брюха ближайших дармоедов. Помню когда я получал скромное жалование, а мысли мои были наполнены высокими метафизическими убеждениями, моя практичная теща творила истинные дела милосердия заботясь о своем возвышеном зяте. Наверное в пространстве моего маленького мира есть много объектов ненавязчиво привнесенных меркантильными умами и загребающими руками. Люди подобные моей теще очень часто выполняют Павловы напутствия ничего о них никогда не слышав. Isn't it, my dear friend? - по галицайскому обычаю.

35170
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Вот как мне нравятся люди, которые от ветру головы своея определяют, кто имеет отношение к Церкви, а кто нет! no 

35169
Ваня [профіль]

Сходили бы лучше на Литургию да помолились бы за нэньку Украину.

Так нет: нам на Церковь наплевать, но поучаствовать хотим, да поучить как надо русский мир строить (или не строить). Вот расколы и происходят тогда, когда в церковные дела встряют все, кому не лень, кому нет дела до Церкви, кто не имеет к Ней ни малейшего отношения.

35168
Богдан Яроцкий [профіль]

Так, "Христос прийшов не як земний цар", але ж і не як марсіанин. Протистояння руського і українського світу - це не лише ідеологічне протистояння. Це різні стилі буття, зокрема й вірування.

35167
o. Oleh [профіль]

Увага! У вас немає прав для перегляду прихованого тексту.

Автор цього "шедевру" міг би хоч трохи поцікавитися історією Католицької Церкви, тоді б не писав такі бздури. 
або такі   
Увага! У вас немає прав для перегляду прихованого тексту.

35166
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

закрыть рот и оставить без аргументов - разные вещи. не путай их, плиз. я высказываться никому не запрещаю.

35165
Tim [профіль]

Татьяна, УПЦ КП,
та ты ж сама любому стремишся рот закрыть smile швондером -так швондером.
счастливо оставаться lol

35164
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

мы с Диманом стебаемся, а у тебя крыша едет.
одно занятие у человека: бегать и всем рот затыкать. потому что на него внимания не обращают иначе.
тебе б в отделе очистки работать. швондером. 

35163
Tim [профіль]

Татьяна, УПЦ КП,
так солнышко на улице. красота. зашёл почту поглядеть. а у вас тут -фашик-сама дура..ну и всётакое же.
а пОпы бы свои подорвали от мониторов -всего бы этого вообще не было.
а настроение у меня очень даже!!! love bully
(как ты меня не понимала,так и не понимаешь)

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...