Філарет не прийшов на засідання Синоду, його місце залишалося вільним.

За участь "у діях, спрямованих на збурення протистояння у церковному середовищі, свідоме противлення соборним рішенням...", двох єпископів ПЦУ — Іоасафа (Шибаєва), митрополита Білгородського і Обоянського, та Петра (Москальова), єпископа Валуйського, вікарія Білгородської єпархії (Росія), виключили зі складу єпископату ПЦУ.

Митрополита і почесного патріарха Філарета позбавили канонічних прав і обов’язків, пов’язаних з управлінням єпархією м. Києва, хоча не виключили його зі складу єпископату ПЦУ, "беручи до уваги особливі заслуги [Філарета] в минулому". Синод підпорядкував предстоятелю ПЦУ митрополиту Епіфанію усі парафії та монастирі ПЦУ м. Києва, які раніше підпорядковувалися Філарету. П'ять архієреїв призначені вікаріями Київської єпархії, це Олександр (Решетняк), архієпископ Богуславський; Ізяслав (Карга), архієпископ Макарівський; Агапіт (Гуменюк), архієпископ Вишгородський; Лаврентій (Мигович), єпископ Васильківський; Володимир (Черпак), єпископ Фастівський.

Таким чином, на сьогодні митрополит Філарет формально є почесним патріархом-пенсіонером у складі ПЦУ, хоча сам він фактично напередодні пішов з ПЦУ, оскільки почав створювати паралельну ієрархію і єпархії УПЦ КП всупереч уже існуючим в ПЦУ.

Щодо "прийняття кліриками рукоположення у єпископський сан без обрання Священним Синодом Православної Церкви України" (йдеться про ієромонаха Іллі (Зеленського) та архімандрита Андрія (Маруцака), яких Філарет без рішення Синоду возводить у сан єпископів), то Синод відмежувався від цих дій, заявивши, що вони "є підставою для категоричної відмови у задоволенні їхніх можливих у майбутньому прохань бути прийнятими до складу єпископату Православної Церкви України".

Зібрання на чолі з Філаретом 20 червня, яке відновило УПЦ КП, Синод трактував як таке, що "не мало жодних повноважень". Синод вважає, що ніякі рішення, розпорядження чи інші документи, видані від імені УПЦ Київського Патріархату чи під іменем її статутних органів після юридичної реєстрації Київської митрополії УПЦ (ПЦУ) 30 січня 2019 р., не мають канонічної та юридичної сили та є від початку не дійсними і не підлягають виконанню.

У прес-релізі щодо підсумків засідання Синоду ПЦУ про ухвалені рішення говориться:

    "У зв’язку з невиконанням Почесним Патріархом Філаретом у відведений Священним Синодом місячний термін попереднього рішення Синоду щодо подання на реєстрацію документів Київської єпархії, враховуючи численні прохання парафій та монастирів м. Києва до Предстоятеля, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, щодо прийняття їх у безпосереднє підпорядкування, як це і належить за канонічними правилами – скасувати п. 4 Журналу №1 засідання Священного Синоду від 5 лютого 2019 р. та підпорядкувати Митрополиту Київському і всієї України, як їх безпосередньому єпархіальному архієрею, всі парафії та монастирі м. Києва, які до 15 грудня 2018 р. перебували у складі УПЦ Київського Патріархату і згідно рішення Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату (15 грудня 2018 р.) та Об’єднавчого Собору (15 грудня 2018 р.) є у складі Православної Церкви України.

    За активну участь у діях, спрямованих на збурення протистояння у церковному середовищі, свідоме противлення соборним рішенням, порушення 34 Апостольського правила, участь у здійсненні рукоположень в чужій єпархії всупереч Статуту і канонічним правилам – Преосвященного Іоасафа (Шибаєва), митрополита Білгородського і Обоянського, та Преосвященного Петра (Москальова), єпископа Валуйського, вікарія Білгородської єпархії, виключити з 24 червня 2019 р. зі складу єпископату Православної Церкви України.

    Заборонені у священнослужінні архімандрит Андрій (Маруцак) та ієромонах Ілля (Зеленський) можуть письмово протягом одного місяця звернутися до Священного Синоду через подання прохання на ім’я Предстоятеля, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, щодо розгляду їхніх справ.

    Визначити, що прийняття кліриками рукоположення у єпископський сан без обрання Священним Синодом Православної Церкви України є підставою для категоричної відмови у задоволенні їхніх можливих у майбутньому прохань бути прийнятими до складу єпископату Православної Церкви України.

    Визначити, що одноосібно скликане і проведене Почесним Патріархом Філаретом 20 червня 2019 р. у Володимирському соборі м. Києва зібрання запрошених ним осіб не мало жодних повноважень на ухвалення рішень, зокрема стосовно рішень Помісного Собору УПЦ Київського Патріархату (15 грудня 2018 р.), які відповідно до Статуту УПЦ КП відразу після підписання Президією Собору на чолі з Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом вступили в дію.

Враховуючи зазначене, але також беручи до уваги особливі заслуги в минулому перед Українською Православною Церквою, констатувати, що Почесний Патріарх Філарет залишається у складі єпископату Православної Церкви України, однак втратив канонічні права і обов’язки, пов’язані з управлінням єпархією.

Почесний Патріарх Філарет може через лист на ім’я Предстоятеля, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, звернутися до Священного Синоду щодо соборного розгляду свого майбутнього становища у Православній Церкві України.

    Засвідчити, що вся повнота УПЦ Київського Патріархату, як і вся повнота Української Автокефальної Православної Церкви згідно рішень своїх Помісних Соборів 15 грудня 2018 р. та Об’єднавчого Собору (15 грудня 2018 р.) об’єдналися у єдину Помісну Православну Церкву України, яка є єдиним історичним, канонічним та юридичним спадкоємцем і продовжувачем їхньої діяльності. Ніякі рішення, розпорядження чи інші документи, видані від імені Української Православної Церкви Київського Патріархату чи під іменем її статутних органів після юридичної реєстрації Київської Митрополії УПЦ (ПЦУ) 30 січня 2019 р. не мають канонічної та юридичної сили та є від початку не дійсними і не підлягають виконанню".

Також було ухвалено низку інших рішень. Утворено Синодальне управління недільних шкіл та катехізації, головою якого призначено архімандрита Макарія (Папіша), намісника Свято-Феодосіївського ставропігійного чоловічого монастиря м. Києва. Крім того, втілюючи в життя рішення Великого Собору Православної Церкви (Крит, 2016) щодо активної підтримки екологічних ініціатив та встановлення, встановлено у найближчий після 1 вересня недільний день як День молитви про захист навколишнього природного середовища.

Також було вирішено провести 27-28 липня 2019 р. загальноцерковні святкування 1031-ї річниці Хрещення Руси-України: 27 липня ввечері – Всенічне бдіння у Михайлівському Золотоверхому соборі м. Києва; 28 липня ранком – літургія у Малій (Теплій) Софії, хресний хід до пам’ятника св. рівноапостольному кн. Володимиру та молебень.

Було також заслухано повідомлення про візит глави ПЦУ митрополита Епіфанія до Вселенського Патріархату 10-12 червня 2019 р., а також внесено зміни до статусу і назви монастиря у Володимир-Волинській єпархії.

З журналами засідань Синоду можна ознайомитися на сайті ПЦУ.

Теги: