Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

3751
СТАВРОС [профіль]

Ув. Админос!
Мне кажется, в том, что я искренне жалею автора статьи [...], нет "перехода на личности"...
И позвольте выразить свое недоумение- анонимки всегда воспринимались как-то брезгливо, и в публикации на уважаемом сайте логично было б назвать вещи своими именами- [...] И КДАиС.
Тем более здесь к хамству (в прямом смысле этого слова) привычны)))

adminos: уважаемый СТАВРОС, подпишитесь хотя бы в профиле своей настоящей фамилией и именем и тогда уже пофамильно жалейте в комментариях авторов публикаций. А пока что ваши реплики не выглядят уважительными ни к авторам, ни к сайту. Тем более, Вы ошибаетесь, связывая автора статьи исключительно с КДАиС.

3749
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Я не думаю, что главной проблемой России был коммунизм. Проблема России - менталитет людей. Россия всегда была страной с проблемами, которой трудно было управлять. Каким бы ни было правительство. Коррупция тоже была всегда. Русские очень эгоистичны. Даже сегодня в этой стране есть рабы. У русских проблемы со свободой в голове.
Это к вопросу о ценностях Русского мира и особой ментальности его насельников, которая сама по себе есть духовная реальность и орудие Бога, которую хотят насадить от края до края...

3747
СТАВРОС [профіль]

Что скажешь- бедненький [...] ...

adminos: просьба не переходить на личности

3746
Дмитро Кузьменко [профіль]

Цікава стаття. Свідчення, що православна теологія в Україні таки існує, хоч окремих книг поки не знайти. Варто уже було б щось і видати :)

3745
АРХМ АВВАКУМ [профіль]

«Бог не человек, чтобы Ему лгать, и не сын человеческий, чтоб Ему изменяться. Он ли скажет и не сделает? Будет говорить и не исполнит? Вот, благословлять начал я, ибо Он благословил, и я не могу изменить сего. Не видно бедствия в Иакове, и не заметно несчастья в Израиле; Господь, Бог его, с ним, и трубный царский звук у него» Числ.23:18-21.
Вопрос такой существует: чем отличается путч от революции? И ответ тут же следует: революция это удавшийся путч, а путч, это неудавшаяся революция… Так уж исторически вышло, что святитель Григорий Палама выиграл спор с Варлаамом Калабрийским, его учение было реабилитировано. А, раз так, то видимо была в те времена такова воля Божия.
Паламизм, это как любые теологические концептуально умозрительные теории, чем и хороши для наших диспутов, что их нельзя ни физически, ни юридически, ни подтвердить, ни опровергнуть. Это все в мире идей, как игра в шахматы.
Вот, в отношении томизма, неоплатонизма у меня не хватает «вумственности», здесь мне надобно подчитать литературы, а то я до купы не сведу все эти понятия. А читать голова от бурьяна амброзии очень болит.
Одно хочется добавить – польза от учения Фессалонитского святителя все же определенно есть, особенно применимо к нашему модерному времени с его глобальными миром. Его полумедитативные практики в отношении Иисусовой молитвы, которые он в свою очередь позаимствовал у афонских монахов, являются тем МОСТОМ, который в будущем может соединить христиански тлеющую, дотлевающую Европу, с медитатиным буддийским востоком. Что из того получится не нам знать, но мистический синтез, с новыми богословскими спорами, движениями и прозрениями, мне кажется, не за горами… архм Аввакум из Кременчуга

3744
Дмитро Кузьменко [профіль]

Нарешті я зрозумів за що ж так критикують Яннараса, і в чому його залежність від Гайдеггера. А то досі окрім туманних фраз ніяких чітких пояснень не зустрічав. Чудова і корисна стаття, побільше б таких з'являлося на РвУ.

3743
dima [профіль]

дивуюсь працьовитості Юрія

3742
прот. Володимир [профіль]

Мне было больно читать эту статью.

Жаль автора. Сколько обиды, сколько разочарования и сколько желания у него противоставить себя хорошего этой плохой "системе".

Я понимаю все, что автор написал - не могу понять его самого.

Часто слышу от взрослых, простите, зажравшихся мамиными пирогами "детей" в адрес родителей: "А что они мне дали в жизни, на что я могу от них расчитывать?" Вот здесь нечто подобное.

А что, разве автор не знал, что духовная семинария (в отличии от религоведческих факультетов) призвана готовить священнослужителей, а не журналистов и служителей Макдональдса с миссионерским уклоном. Зачем было протирать штаны восемь лет (!), чтобы потом роптать на "систему", которая тебя бесплатно и жертвенно учила, кормила, поила и спать ложила. Зачем было занимать место, на котором мог бы оказаться другой студент - будущий образованный священник, которых так не хватало в девяностых. Правда в другом - не получилось использовать Церковь в качестве трамплина в "светлое будущее" сей жизни?

Более двадцати лет прошло, как я сам окончил курс духовных школ (семинарию и академию) - одни теплые и светлые воспоминания.
В начале восьмидесятых, мечтать о поступлении в духовную семинарию, означало подписать себе приговор перед лицом этого мира. И я приговорил себя: "Господи, мне хоть бы скраешку...". Для меня и сегодня годы обучения в духовных школах остаются самым светлым периодом моей жизни.

Да, было всякое. Мне и сегодня говорят: "А ты видел.., ты слышал.., ты знаешь...". Приходилось видеть и слышать, и знать, но все это только укрепляло в мысли о правильном выборе, в вере и желании послужить Богу. И, если не во всем мире, не во всей Церкви, то, хотя бы, в душе своей что-то изменить к лучшему.

Я сомневаюсь, что стал достойным сыном, но духовная школа навсегда останется моей родной матерью.
А мать не судят, ее не выставляют перед всеми и не говорят: "Вот, вы только посмотрите на нее, и это же подумать только.., кто бы мог представить.., сколько я с ней претерпел..."

Православные духовные школы возрождаются сегодня в очень непростых условиях. Аналогов, примеров, образцов для подражания в таком возрождении, к сожалению, или счастью, нет. Поэтому трезвый, взвешенный, откровенный, искренний и благожелательный разговор об успехах и поражениях на этом пути необходим.
Да вот беда - жатвы много, да делателей мало... все в надзиратели норовят.

3741
Юрій Чорноморець [профіль]

Ось ця стаття може бути відповіддю
https://www.religion.in.ua/main/bogoslovya/407-suchasna-pravoslavna-teologiya-spr
oba.html

3740
Юрій Чорноморець [профіль]

Відповідь на статтю владики, вірніше аналіз цієї статті із її "саморазоблаченієм" див. тут: Цікаве на початку вересня
https://risu.org.ua/ua/index/blog/~chernomorets/37787/
Приємного читання!

3739
Black kardinal [профіль]

Владыка Антоний - здравомыслящая и дальновидная личность. У него все четко и строго в допустимых рамках. Очевидно, что он поднял КДАиС на высокий уровень за годы своего ректорства. А, вот на счет второго - согласен. Не дай Бог никому таких проректоров по учебной части. Это же насколько нужно "забивать благочестием", чтобы с тебя смеялись студенты? Вот, к примеру несколько изречений батюшки со слов воспитанников:"C девушками не встречайтесь - это грех! Вот когда я буду встречаться, тогда и вам можно будет;... В город не ходите там ад!...Акафисты читайте постоянно!...Благословляю помолчать 2 часа!... А зачем вам домой ехать, я что не ваша семья?.." И еще много в том же духе.

3738
Українець [профіль]

Шановний pravda matka! Вибачте, але Ваша ейфорічна заява про те, що "з минулих часів, описаних в статті, майже 70% всех недоліків нині майже поборені" новим урядом КДАіС не відповідають дійсності. Нинішні проблеми КДА - ще більш глибокі та трагічні, бо тепер там морально насмерть "забивають благочестям" ректор і проректор з навчальної та науковрої роботи. Але це не стосується тематики статті. І в статті мова не йде про наших Архієреїв (хоча з Вашими аргументами я згоден). Підтримую Ihos'а: ректорами духовних навчальних закладів мають бути священники, які мають власних дітей - тоді набагато менше буде різного роду проблем.

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...