Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

40457
Stromboli [профіль]

Цитата: Cactus
В Японії понад 2/3 населення є буддистами, і майже все населення є шинтоїстами
 
японці загрузли в "болоті уніатизму.  все це справа рук єпископа Хомишина. 

40456
Stromboli [профіль]

Цитата: o. Oleh
Чому ніхто не думає, як вгодити нашій Церкві? 
 

взагалі я думаю, якщо якось одного разу, при відвідинах Берестя, якась делегація чи група греко-католиків відвідає та вшанує могилу Афанасія Берестейського це буде хороших жест. Можливо колись так поступлять і православні стосовно святого Йосафата.
 

40455
Cactus [профіль]

"Хоча греко-католицька церква намагається підкреслювати свою східну ідентичність, однак, наприклад, вчення про особливу владу Римського єпископа, яке сповідують і греко-католики, – це атрибут західного вчення про церкву, який ніколи не визнавали на Сході. Існують й інші суттєві розбіжності. Тому, якщо з УАПЦ та УПЦ КП ми намагаємося налагодити діалог з приводу можливих шляхів подолання розколу, то з УГКЦ ситуація інша. Наші взаємини з УГКЦ слід розглядати в більш широкому контексті православно-католицького богословського діалогу. В цьому діалозі вже є певні надбання, які ще маємо актуалізувати в українських умовах. Звісно, що можемо вести діалог з УГКЦ і на українському рівні".

Очевидно, владика Антоній не бере до уваги того, що згідно з "герменевтикою тяглості" потрібно розрізняти між вірою цілої Церкви, котра визнавалася і визнається християнським Сходом, та конкретними західними формулюваннями, які не є незмінними. УГКЦ зовсім не зобов'язана визнавати ці "атрибути 
західного вчення про церкву, який ніколи не визнавали на Сході"чи інші західні нововведенння на кшталт філіокве , а якщо вона це чинить, то радше по інерції, ніж із суттєвої необхідності. 
І коли говорили про єдину помісну Церкву в Україні, то обов’язково як єдину помісну православну Церкву. Нас просто викидали з поля зору. Тепер уже всі розуміють, що наша Церква — каталізатор і промотор досягнення такої єдності

wink Блаженнішому Святославові явно не бракує почуття гумору, або ж йому явно бракує почуття реальності winked І чим же УГКЦ причинилася до досягнення цієї єдності, якщо не секрет ? Антиекуменічними ляпами на кшталт "мощів Ізидора" ? am 

40454
Cactus [профіль]

Stromboli,
Якщо обидві конфесії навчаться жити у мирі (напримклад як буддисти і сінтоїсти в Японії)

В Японії понад 2/3 населення є буддистами, і майже все населення є шинтоїстами, а тому більшість японців є водночас і тими, і тими одночасно, так що жити з самими собою в мирі їм може і не так уже й важко wink 

40453
o. Oleh [профіль]

Stromboli,
просто треба вчитися жити цивілізовано і не втручатисся у внутрішнє життя іншої Церкви. Це є наш святий, прошу його поважати. Чому ніхто не думає, як вгодити нашій Церкві? 
А Кактусу із його комплексами уніата взагалі вкотре не відповідатиму. Добре, що хоч римляни, а не врейські первосвященники винні у смерті Спасителя. Бачу, ще один комплекс додався. 

40452
Stromboli [профіль]

Святий Йосафат не є проблемою католицько-православних відносин. Проблемою є атмосфера ворожнечі. Якщо обидві конфесії навчаться жити у мирі (напримклад як буддисти і сінтоїсти в Японії), тоді не буде проблем "ворожих" святих. Православні разом із греко-католиками будуть поважати Святого Йосафата, а греко-католики із православними - Афанасія Берестейського

40451
Cactus [профіль]

o. Oleh,
1. Я не виправдовую, а пояснюю. 
2. Єврей Ісус Назарянин був убитий римлянами, а тому почуття євреїв тут однозначно на боці Христа. 

40450
o. Oleh [профіль]

Cactus,
Бздури, вбивство завжди є гріхом. Оправдовувати його, як ви це робите, гидко. Виходить, Христос своєю проповіддю сам винуватий у своїй смерті і ми повинні поважати почуття євреїв і не вважати його за Бога?

40449
Cactus [профіль]

Для УГКЦ священомученик Йосафат - це передусім символ переслідувань нашої Церкви та її воскресіння. На жаль, ми, греко-католики, надто часто забуваємо про те, що він є символом і для православних - але символом уже негативним, і символом знову-таки переслідувань, тільки вже Православної Церкви. Адже Йосафата вбили не просто так, він впав жертвою народного бунту, до якого не в останню чергу причинився і він сам - тим, що як визнаний державою єпископ намагався витіснити православних із їхніх прадідівських храмів, опираючись на тодішню владу, котра поставила Православ'я поза законом. 
Якщо Йосафат і був апостолом
, то радше Берестейської унії, ніж дійсного єднання між католиками і православними. Не даймо обдурити себе грою слів - не всяка "унія" є справжнім єднанням, а точніше - всі часткові унії віддалили це єднання, бо це були радше спроби розчленувати Православ'я. Отже, Йосафат є символом уніатизму - історичного злочину Католицької Церкви проти її Церкви-сестри, Східної Церкви.
Чм повинні ми викинути Йосафата на гаґіографічний смітник ? Навряд чи, тому що випадкових святих не буває. Істинна святість Йосафата полягає зовсім не в його "ісповідництві" однобокої і тому хибної післятриденстської еклезіології чи в фанатичній ненависті до "схизми", котра в тодішній Католицькій Церкві була радше правилом, ніж винятком. Йосафат є святим, тому що незважаючи на всі свої помилки й гріхи, він дійсно горів бажанням відновити єдність Церкви. І тут усім нам, католикам і православним, що фактично змирилися з гріхом розколу, дійсно є чого повчитися у Йосафата. Він знав, на що йде, що його може очікувати. Незважаючи на це, він продовжував іти своєю дорогою, котра врешті-решт і привела його до мученицького вінця.   

40448
Філософ [профіль]

Який він апостол єднання? переслідування православних це об'єднанням називається?

40447
o. Oleh [профіль]

Ми взагалі мало знаємо один одного, читаючи підручники, які готувалися не нами. Але шанувати один одного повинні.

40446
Sergii Bortnyk [профіль]

Cхоже, що в УПЦ і УГКЦ дуже різне розуміння ролі цієї особи в історії. Для православних, вихованих на підручниках РПЦ (до яуких належу і я), це дуже своєрідний "апостол єднання", і нашим братам треба як мінімум провести роз'яснювальну компанію.

40445
Stromboli [профіль]

на 75 році існування івано-франківської семінарії там нарешті зацікавились канонічним правом.
ну що ж, краще пізно ніж ніколи. 

40444
ganz [профіль]

У роботі конференції взяли участь більше 45 вчених-релігієзнавців, правозахисників, юристів, експертів, релігійних діячів з Білорусі, Бельгії, Болгарії, Британії, Росії, Словаччини та України.

Для приличия пригласили по одному "вчёному" из Бельгии, Болгарии, Британии и Словакии, да и то, наверняка бывшие выкормыши компартии своих стран, переквалифицировавшиеся в религиеведов, чтобы назвать конференцию международной. Со стороны Белоруссии, России и Украины приняли участие профессиональные дОценты, преподававшие в совдепии дуболектический дьяволизм и знакомые друг с другом по парткомференциям. Думаю если бы эти посиделки проходили бы за свой счет, то мало кто беспокоился б о "свободе религии или вероисповедания", а на казённый счёт можно и пагаварить, и выпить и закусить, и, кто помоложе, провести ночь в научно-практических бдениях. Жаль что из Индии небыло факиров и йогов угнетённых английским империализмом.

40443
o. Oleh [профіль]

Цікаво скільки респондентів відповіли "Не поняли вопрос" або "Налейте, скажу". А можна бутипрезидентом, православним, розлученим, красти у свого народу і бути КДБістом одночасно?

НОВИНИ

Всі матеріали

популярне
останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...