15 09 2009 Віктор Живов
Російський гріх і російське спасіння
Поширеність цих "хибних" текстів свідчить про існування певного інтересу, принаймні в чернечих колах, до хитромудрих проблем покути, а також про те, що покутна практика була аж ніяк не однаковою, що церковний контроль за трансмісією текстів (і, мабуть, за їх застосуванням) був дуже слабким, а практика могла істотно відхилятися від канонічних традицій. Покутні тексти слугують цінними джерелами історії російської покутної дисципліни, хоча й вимагають дуже ретельної й обережної інтерпретації.



























dutchak1 написал: