4 10 2010 Сергій Грабовський Огляд ЗМІ, Закордонні
На початку ХХ століття у невідворотність близького унезалежнення України вірило буквально кілька десятків інтелектуалів. Щоправда, вони звалися Юліан Бачинський, Левко Мацієвич, Микола Міхновський, Іван Франко... Та незрівнянно більше число інтелігенції обмежувало свої мрії автономією українських земель у складі конституційної монархії чи то Романових, чи то Габсбургів. Власне, й той «простолюд», який відчував свою українськість (а це був, мабуть, лише кожен десятий чи навіть двадцятий селянин і робітник на Наддніпрянщині, натомість — майже вся сільська людність Східної Галичини), не прагнув більшого, ніж освіти і преси рідною мовою та певних політичних прав — свободи слова, свободи віросповідання, свободи зборів, виборності місцевої та регіональної влади. Тож не дивно, що згодом численні спостерігачі дивувалися: а звідки постала та Україна? Хто її придумав?
dutchak1 написал: