У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
1 07 2019
Вміння робити добро та здійснювати Божу волю навіть ціною власного життя – це те, що найбільше єднає людину з Творцем. Ба більше, саме це не боялося робити духовенство, монашество та віряни у період підпілля Української Греко-Католицької Церкви, адже вони ставали на захист віри в Бога. Тому зараз важливо не вдаватися до «християнської декорації», а плекати задум Творця.
27 06 2019 Сергей Чапнин
В мае-июне конфликт между «почетным патриархом» Филаретом (Денисенко) и митрополитом Епифанием (Думенко), предстоятелем автокефальной Православной церкви Украины (ПЦУ), резко обострился. Власть в ПЦУ постепенно концентрировалась в руках молодого Епифания, и Филарет переживал это крайне болезненно. В итоге он объявил, что неканонический Киевский патриархат продолжает свое существование, и тем самым попытался расколоть ПЦУ. Как закончится эта борьба за власть и как это скажется на репутации новой автокефальной церкви?
27 06 2019 Спілкувався Олександр Геніш
Селище міського типу Степань, що розташоване на річці Горинь, належить до найдревніших поселень Полісся. На початку XIX століття тут, на Рівненщині, розгорівся потужний вогонь п’ятидесятницького пробудження, були проведені важливі з’їзди та конференції.
27 06 2019 Михайло Глуховський
У перерві засідання форуму «Главкому» вдалося поспілкуватися з митрополитом Симеоном. В інтерв’ю він розповів про те, які кроки Православна церква вживатиме у відповідь на дії Філарета, вже сьогодні, 24 червня ПЦУ скликала Синод, та коли відновиться процес переходу парафій до Православної церкви України.
26 06 2019 Василь Короткий
Прямий нащадок останнього гетьмана України Кирила Розумовського – Грегор Розумовський – зараз живе у Відні. Йому 54 роки, він історик за фахом і спеціаліст по Східній Європі (зокрема, Україні), працював журналістом, співробітником аналітичного центру у Відні, експертом в підрозділі Єврокомісії з питань розширення ЄС, володіє консалтинговою компанією.
26 06 2019 Екатерина Щеткина
26 06 2019 Юлія Ворона
26 06 2019 Наталка Писня, Александр Зимуха
Священный синод Украинской православной церкви лишил патриарха Филарета титула. До начала синода события прокомментировал протоиерей Андрей Дудченко — бывший священник Украинской Православной Церкви Московского патриархата, он одним из первых перешел в Украинскую Поместную церковь
26 06 2019 Мирослав Маринович
Лекція правозахисника, радянського політв'язня, віце-ректора УКУ Мирослава Мариновича, прочитана на ІІ Освітньому форумі «Твори»
26 06 2019
"Відновлений" Філаретом Київський патріархат створює власний синод (керівний орган) з п'яти єпископів, яким напередодні Православна церква України заборонила священнослужіння.
26 06 2019 Дмитро Полюхович
25 06 2019
Глава Православной церкви Украины митрополит Епифаний в интервью журналу НВ рассказал, что неоднократно говорил патриарху Филарету, что тот ошибается в своих доводах и пути возвращения к прежним временам нет.
25 06 2019 Розмовляла Оксана Климончук
Голова Комісії у справах освіти та виховання Української Греко-Католицької Церкви сестра Христофора Буштин Чину сестер служебниць Непорочної Діви Марії розповіла про створення католицької школи в Києві і запросила зголошуватися першокласників на перший навчальний рік.
25 06 2019
Митрополит Лімасольский Афанасій — особистість, яку не потрібно представляти в православному світі. Він здобув авторитет своїм високодуховним життям і відомий як молитовник і суворий захисник Православ’я. Саме тому нам важливо було дізнатися його особистої думки щодо ситуації в Україні.
Увійшовши до кімнати, в якій мало проходити інтерв’ю, погляд зупинився на великій кількості зображень подвижників, святих та кіпрських ієрархів. По всіх (чотирьох) кутках кімнати розташовані хрести. Все це створює певну атмосферу, коли духовне стає центральним. “Про Україну все будемо інтерв’ю робити?” — запитав владика.
25 06 2019 Розмову вели Сергій Шумило і Валентина Гордійчук
Митрополит Вострский Тимофей, Экзарх Пресвятого Гроба Господня на Кипре представлял Иерусалимскую Православную Церковь на торжествах по случаю 30-летия возрождения монашества в Свято-Успенской Киево-Печерской Лавре. О своих визитах в Киев 30 и 40 лет назад и о том, как изменилась Лавра с тех пор, об опыте Патриарха Иерусалимского Диодора в попытках преодолеть разделения в Церкви и о своих взглядах на проблему раскола и единения Церкви в Украине, а также о роли государства в религиозной жизни и последствиях вмешательства в дела церковные.
25 06 2019 Світлана Мялик
Чому Почесний Патріарх Православної Церкви України Філарет скликає Собор для збереження Київського Патріархату, чому він заявив, що не приймає Томосу та чи можливий розкол Української церкви — про це він розповів в ефірі Українського радіо в програмі "Персона ґрата".
24 06 2019 Роман Романюк
Шість місяців і п'ять днів патріарх Філарет не очолював церкву.
24 06 2019 Мілан Лєліч, Владислав Красінський
Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет оголосив про вихід цієї структури з Православної церкви України. "Помісний собор" УПЦ (КП) також відмовився від томосу про автокефалію, який півроку тому був виданий Константинопольським патріархом. У ПЦУ уточнили, що у Філарета не було таких повноважень, і закликали його не підривати єдність церкви.
24 06 2019 Марія Писаренко
Конфлікт у Православній церкві України триває. Патріарх Філарет заявив, що Томос від Константинополя – це обман, й вирішив одноосібно відновити Київський патріархат. Втім, таку його позицію підтримали лише кілька духівників, та й ті – з проросійськими поглядами.
24 06 2019 Александр Солдатов
90-летний Киевский патриарх Филарет (Денисенко) вновь расколол Украинскую церковь. Однако его действия выглядят не вполне добровольными
24 06 2019
Свято-Миколаївський чоловічий монастир УАПЦ в смт. Ков’яги – перший український православний монастир на Харківщині.
24 06 2019 Наталя Іщенко
Події в Україні активізували владу Чорногорії у боротьбі за власну церкву.
24 06 2019 Роман Івасів
Активний вірянин підпільної УГКЦ Іван Бойчук з Кут брав участь у панахиді, яка відбулася в Івано-Франківську на понищених могилах Січових Стрільців 18 червня 1989 року, в перший день Зелених Свят. Тоді він передав отцеві Миколі Сімкайлу тернового вінця, тримаючи якого отець виголосив полум’яну промову до народу про волю і свободу Церкви й України. Хоч, напевно, більше мене вражала його постать на голодівці за легалізацію УГКЦ в Москві, де ми ближче запізналися. На Арбат він завжди виходив зі своїм плакатом, якого йому виготовив і намалював російський художник.
24 06 2019 Інна Завгородня
Згідно з томосом, закордонні парафії ПЦУ мають перейти у підпорядкування Вселенського патріархату. Однак більшість громад у Німеччині вирішила цього не робити. Чому - в інтерв'ю DW розповів священник Петро Боканов.
21 06 2019 Сергей Ильченко
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: