5 11 2019 Андрей Кураев, протодиакон
Нужна ли совесть церковному историку?
Итак, на сайте моспатриархии опубликовано его и ее очередное обвинение Фанара в ереси папизма...
Завантаження. Будь ласка, зачекайте...
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
5 11 2019 Андрей Кураев, протодиакон
Итак, на сайте моспатриархии опубликовано его и ее очередное обвинение Фанара в ереси папизма...
5 11 2019 Священник Александр Мазырин
«Журнал Московской Патриархии» продолжает разговор о кризисе межправославных отношений и неканоничности решений и действий Константинопольского Патриарха Варфоломея. В апрельском номере за 2019 год читателя ознакомили с исторической фабулой современных событий. В данной статье доктор церковной истории, кандидат исторических наук священник Александр Мазырин объясняет, в чем, на его взгляд, состоят богословские заблуждения современного главы Фанара и почему каноны не дают никаких исключительных прав Константинопольским Патриархам. Статья опубликована в «Журнале Московской Патриархии» (№ 5, 2019) (PDF-версия).
4 11 2019 Александр Солдатов
Зачем Кремлю старообрядцы и как они проявили себя в Крыму и на Украине
31 10 2019 Митрополит Борис (Ґудзяк)
Як спеціаліст з історії Церкви я досліджував переслідування та підпілля Української Греко-Католицької Церкви у радянські часи. Наша Церква протягом 1946-1989 була найбільшою “нелегальною” релігійною спільнотою у світі. Будучи викладачем в Українському католицькому університеті, читав курси з християнської духовності у час постмодерних культурних викликів. Глибоко переконаний, що новомученики є важливим джерелом у пошуку орієнтирів серед непростих духовних обставин і загроз сучасного і близького майбутнього.
25 10 2019 Андрей Стрельцов
Речь пойдет не только о запрете представительского органа крымских татар и о фейковых структурах, созданных «по аналогии» с Меджлисом, но и о более грубых методах давления – уголовных делах, обысках, угрозах и общей атмосфере неприязни, которая только было утихла после процесса возвращения крымских татар из мест депортации в девяностые годы. Каток репрессий в отношении коренного народа сегодня работает в трех направлениях: борьба с соблюдающими религиозные обряды мусульманами; охота на членов батальона «Аскер»; а также негласные методы давления на активистов, в том числе Меджлиса.
16 10 2019
Архиерейский собор Элладской (Греческой) православной церкви в субботу признал право патриарха Константинопольского предоставить автокефалию Православной церкви Украины (ПЦУ), сообщают греческие СМИ.
1 10 2019 Ігор Мельник
За радянських часів комуністична влада щороку відзначала 17 вересня чергову річницю "возз’єднання Західної України з Радянською Україною". Але 1989 року саме 17 вересня у Львові відбулася масова маніфестація галичан за легалізацію Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). І ми змусили московський провід задовольнити наші вимоги.
24 09 2019
Відповідь митрополита Нігерійського Олександра на лист митрополита Волоколамського Іларіона (Алфеєва) стосовно співслужіння ієрарха Олександрійського Патріархату з представниками Православної Церкви України.
17 09 2019 Роман Лункин
В России усиливается контраст между привилегиями доминирующего вероисповедания и дискриминацией других конфессий
16 09 2019 Сергей Чапнин
Реформирование РПЦ: что предстоит поменять после окончания эпохи патриарха Кирилла?
3 09 2019
Доклад настоятеля Коневского монастыря игумена Исидора (Минаева) на миссионерской конференции «Церковные суеверия» 18 мая 2006 года.
30 08 2019 Беседовал Сергей Мудров
Священник Генрик Папроцкий—один из известных православных священников Польши, настоятель единственного в Варшаве прихода с польским языком богослужений, а также руководитель религиозной экуменической редакции на польском телевидении. Наша беседа с отцом Генриком затронула самые разные темы—начиная от пути батюшки к священству и заканчивая его мнением о языке богослужения, церковном календаре и материальном положении духовенства.
27 08 2019 Розмовляла Катерина Глущенко
Релігієзнавець, докторант Тілбурзького університету (Нідерланди) Роман Назаренко. У Нідерландах він досліджує іслам за новітньою оксфордською методикою. В Україні — відвідав уже понад 10 областей із лекціями про іслам та християнство. Із Z говорить про відмінності між європейською та українською поліконфесійністю, світові перспективи міжрелігійного діалогу та скептицизм до ідеї мирного майбутнього співжиття європейців та мусульман.
12 08 2019 Евгений Сеньшин
28 июля — очередное празднование крещения Руси. Прошло более тридцати лет с момента, когда еще в СССР с большим размахом отпраздновали тысячелетие этого события. Тогда многим казалось, что Россия возвращается к своим истокам и вместе с возрождением православия наладится жизнь и в других сферах. Однако сегодня Церковь скорее стала играть роль траблмейкера и поставщика скандальных новостей, которые с азартом распространяют СМИ. Возможно, где-то в глубине церкви и ведется скромная и нравственная жизнь. Но слышно об этом немного. В то же время в среде наиболее просвещенных и деятельных прихожан растет оппозиция церковной иерархии. Верующие все чаще смелее высказываются против начальников РПЦ. Об атмосфере в РПЦ, ее отношениях с властью и о будущем этой организации рассказал в интервью Znak.com бывший священник Волгоградской епархии, а ныне главный редактор сайта Ahilla.ru Алексей Плужников.
12 08 2019 Беседовал Дмитрий Саргин
Украинское общество стоит на пороге новых перемен. И одним из главных запросов минувшего выборного цикла было примирение общества, мир на востоке страны. Какова в этом процессе роль религиозных организаций и прежде всего – канонической Украинской Православной Церкви? Об этом мы беседуем с заместителем Председателя Отдела внешних церковных связей УПЦ священником Николаем Данилевичем.
7 08 2019 Александр Кравецкий
Два варианта статьи про Сергея Нилуса, предназначенные для фундаментального справочника "Русские писатели", были изданы в составе двух различных сборников, а сам справочник так и остался без статьи. Отнестись с академической отстраненностью к литератору, которому принадлежит сомнительная честь публикации "Протоколов сионских мудрецов", у общества не получилось. Разве что Умберто Эко смог с легкостью и изяществом использовать факты биографии Нилуса в своем романе. Даже в двух.
26 07 2019 Олександр Філоненко
Олександр Філоненко – доктор філософських наук, професор, викладач Харківського національного університету імені Каразіна, засновник Центру європейської культури “Данте”.
Інтерв’ю підготовлено на основі розмови з Олександром Філоненком в рамках програми “Наша освіта”, яка виходить на Світлому Радіо у партнерстві з Несторівським центром. Ведучий програми – Віталій Хромець.
24 07 2019
Представители общественных организаций Европы, России и США обсудили в Риме встречу Папы римского и президента России, а также пути примирения на Украине
22 07 2019 Людмила Суходольская
Здесь проявляется какой-то противоречивый закон "русского мира". Сама по себе эта идеология направлена вне российского государства, но мыслит все, что считает "русским миром", практически этому государству принадлежащим. Поэтому "русский мир" оказывается замкнут внутри российской державы. Даже с Беларусью, самой "дружественной" постсоветской страной происходят всевозможные правовые коллизии.
19 07 2019 Архімандрит Роман Анастасіадіс
Як намісник Києво-Печерської лаври шукав, але не знайшов Константинополь в Євангелії
12 07 2019 Милена Фаустова
Московский патриархат значительно активизировал свою деятельность в сфере межцерковных отношений. Многое из случившегося в последние дни имеет загадочный характер.
11 07 2019 Анатолій Бабинський
Цікаво, чи, призначаючи дати нарад єпископів Постійного синоду УГКЦ з Папою і представниками Римської курії на 5–6 липня, ініціатори мали на думці ювілей Ферраро-Флорентійського собору – чи, точніше, дату проголошення булли про поєднання з греками «Laetentur Caeli» (6 липня 1439 року)? Навіть якщо це просто збіг обставин – він символічний. Флорентійська унія, а саме під такою назвою цей Собор, який для Католицької Церкви є XVII вселенським, а для православних «яко не бывший», для української історії має значення своєрідного вододілу.
3 07 2019 Томаш Галік
Які виклики постають сьогодні перед християнами в Європі? Чи мають християнські Церкви достатньо життєствердності, переконливості та лікувальної сили для того, щоб опонувати тому, що сьогодні загрожує Європі? – маю на увазі передусім небезпечну хвилю популізму. Чи не стосується Церкви скоріше Medice, cura tе ipsum – лікарю, вилікуй себе самого?
2 07 2019 Беседовала Вера Щербакова
В преддверии встречи президента РФ Владимира Путина с Папой Римским Франциском, которая состоится в Ватикане 4 июля, председатель Папского совета по содействию христианскому единству кардинал Курт Кох рассказал в интервью ТАСС о сложностях экуменического диалога между католической и православными церквями и об отношении Римско-католической церкви к конфликту внутри православного мира, вызванному событиями на Украине.
1 07 2019 Сергей Морковкин
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: