10 03 2020 Ієромонах Микита Пантократорський
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
10 03 2020 Ієромонах Микита Пантократорський
10 03 2020 Олена Каганець
Росія знову відкриває своїх тиранів: після реабілітації радянського диктатора Сталіна, на черзі – Іван Грозний. Два з гаком метра у висоту, бронзовий, з символами царської влади (короною і скіпетром) і віри (хрестом). Пам'ятник Івану Грозному стоїть в місті Алєксандров Владімірской області на березі річки. На протилежному березі – білі стіни Кремля, за якими цар 450 років тому заснував свою терористичну державу-опричнину.
6 03 2020 Игорь Бекшаев
В конце февраля текущего года из Одесской митрополии УПЦ МП пришло известие: запрещен в служении известный проповедник, настоятель храма святой мученицы царицы Александры при Одесском национальном морском университете протоиерей Вячеслав Рубский.
4 03 2020 Александр Солдатов
Приезжать в Черногорию архиереи РПЦ пока не решаются, поэтому деликатную миссию исполняют епископы ее украинского филиала...
4 03 2020 Сергій Андрієнко
Два священики Української Православної Церкви Московського Патріархату, служителі однієї єпархії. В основі їх дружби – віра і музика. Протягом багатьох років вони разом грають в музичній групі. Служба в храмі, репетиції, концерти – їх усталене життя. Однак їхні церковні шляхи розійшлися через політику.
28 02 2020 Евгений Комаров
Евгений Комаров: в 1987-95 годах — сотрудник издательских подразделений Московской Патриархии, в 1991-95 — руководитель пресс-группы Патриарха Алексия II.
28 02 2020 Александр Солдатов
Дипломатический провал РПЦ: союзники патриарха отказались приезжать на встречу предстоятелей и делегаций Поместных Православных Церквей
26 02 2020 Святослав Хоменко, Анастасия Голубева, Виталий Червоненко
Собеседники Би-би-си утверждают, что никаких прорывных решений от встречи ждать не стоит, а количество ее участников показывает, что в церковном противостоянии Москвы и Константинополя большая часть церквей не готова стать на сторону РПЦ.
25 02 2020 Екатерина Щеткина
Глава Православной церкви Украины митрополит Киевский Епифаний отпраздновал годовщину интронизации.
20 02 2020 Беседовал Станислав Кувалдин
Интервью архимандрита Кирилла Говоруна, опубликованное в «Снобе», представило позицию убежденного сторонника украинской автокефалии о положении в православном мире после создания Православной церкви Украины. Мы решили предоставить слово и тем, кто оценивает ситуацию иначе. Своим видением проблемы со «Снобом» поделился диакон Александр Занемонец, клирик храма Гроба Господня в Иерусалиме, историк-византинист и православный публицист. Он принадлежит к Архиепископии западноевропейских приходов русской традиции, до 2018 года входившей в состав Константинопольского патриархата
19 02 2020 Беседовал Станислав Кувалдин
В цикле материалов, посвященных году создания автокефальной церкви на Украине, «Сноб» решил предоставить слово как сторонникам принятого решения, так и его резким противникам в русско-украинской православной среде. В этом интервью свою позицию о произошедшем год назад излагает замглавы Отдела внешних церковных связей Украинской православной церкви Московского патриархата протоиерей Николай Данилевич. УПЦ (МП) вместе с РПЦ отказалась признавать решение Вселенского патриарха
24 01 2020 Беседовал Станислав Кувалдин
В январе 2019 года Вселенский патриарх Варфоломей предоставил автокефалию Православной церкви Украины (ПЦУ). О том, чего удалось добиться созданием признанной автокефальной церкви, и о последствиях ее появления для Украины и православного мира «Снобу» рассказал архимандрит Кирилл Говорун, доктор философских наук, профессор Университета Лойола Мэримаунт в Лос-Анджелесе, многолетний сторонник украинской автокефалии
8 01 2020 Андрей Кураев, протодиакон
Не заметил этой записи о. Георгия год назад. Что ж, продолжаем.Мой тезис: практически все предоставленные Кплем (и Москвой) автокефалии последних четырех столетий были именно легализаций расколов, возникших много ранее
27 12 2019 о. Тимотей Т. Коцур
26 12 2019 Андрей Кураев, протодиакон
Сей герой "русской весны", награжденный соответствующей грамотой, в Киеве обещает молиться "о мире и благоденствии Святой Украины"
20 12 2019
Поместный собор прошёл в атмосфере жарких дебатов и принял важные решения относительно будущего Финляндской Православной церкви.
20 12 2019 Ольга Журавльова
Православна церква України 15 грудня відзначає свою першу річницю. Про те, чого досягла ПЦУ за цей час та чим вирізняється ця молода церква, - з'ясовувала DW.
29 11 2019 Сергей Чапнин
«Что будет дальше?» — в последнее время этот вопрос священники и прихожане Русской православной церкви задают друг другу чуть ли не ежедневно. В этом вопросе звучат и боль, и тревога, и растерянность, и надежда
22 11 2019 Саша Бусова
Иерусалимский патриарх Феофил III призвал всех представителей поместных православных церквей собраться в Иордании для обсуждения вопросов сохранения единства Церкви. Протодиакон Андрей Кураев в беседе с НСН предположил, что угрозой всеправославного единства считают Российскую православную церковь (РПЦ).
22 11 2019 Андрей Кураев, протодиакон
История русского православия тоже знает случаи внезапного исчезнования коллективных анафем в связи с произошедшими политическими переменами.
15 11 2019
Чому країна у Східній Африці узагалі привернула увагу Росії, що відомо про операцію, схвалену особисто Володимиром Путіним, та як до неї причетний соратник очільника РФ Євген Пригожин – з’ясовувала The New York Times. Переповідаємо найголовніше.
14 11 2019 Андрей Десницкий
Год назад я надеялся, да и не я один, что Москва после некоторого согласования с Константинополем даст автокефалию собственной Киевской митрополии во главе с митрополитом Онуфрием, уважаемым по обе стороны нынешнего раскола. Этого не случилось. А жаль, был бы хороший выход. Впрочем, все это оценят наши потомки. А вот что мы уже сейчас можем наблюдать — это последствия такого раскола для собственно русского православия.
14 11 2019 Алена Савчук
После аннексии Крыма, оставшаяся на полуострове епархия Православной церкви Украины чувствует на себе давление местной власти. Теряя приходы, священников и храмы, церковь вынуждена балансировать на грани исчезновения.
13 11 2019 Алексей Малютин
Внезапное для Москвы признание Александрийским патриархатом автокефалии ПЦУ стало, пожалуй, переломным моментом в идущем с осени прошлого года глобальном процессе переформатирования «мирового православия».
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: