У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
21 10 2010
Заявления Ионафана и Кураева – едва ли не первые подобные в УПЦ и РПЦ. Отметим, что сам Ионафан далёк от руководства УПЦ и выглядит скорее церковным диссидентом.
20 10 2010 Ніна Бай
20 жовтня 1995 року Всеукраїнський Помісний Собор Української православної церкви Київського патріархату обрав третім патріархом Київським і всієї Руси-України митрополита Філарета. Перед ним предстоятелями цієї церкви були визначні архієреї Мстислав Скрипник та Володимир Романюк...
20 10 2010 Оксана Тупальська
Виборчі реєстри кампанії-2010 багаті на прізвища кандидатів у рясах. Церковні служителі займають перші позиції у партійних списках, готують агітаційні програми та проголошують обіцянки. Із учасниками виборчих перегонів знайомилась Оксана ТУПАЛЬСЬКА.
19 10 2010
Після двох років роботи депутатом Київської міської ради намісник Києво-Печерської Лаври архиєпископ Павло (Лебідь) відмовився від участі у місцевих виборах. Під час цьогорічної кампанії священик займається соціальними служіннями – збирає крупи для ветеранів та відвідує хворих. Що спонукало відмовитися від мандату та повернутися до справ пастирських владика Павло розповів кореспонденту РІСУ Оксані Тупальській.
19 10 2010 Лина Костенко
В основу этой статьи положен доклад, сделанный в августе 2002 года на Пятом Конгрессе международной ассоциации украинистов в Черновцах, впоследствии дополненный.
19 10 2010 Алла Бойко
Могут ли быть актуальными статьи, написанные в позапрошлом веке? Надеемся, утвердительный ответ на этот вопрос даст каждый человек, который развернет любой том «Трудов Киевской Духовной Академии» (дальше — ТКДА). В этом году мы будем отмечать знаменательную дату — 150 лет с того времени, как увидел свет первый номер этого издания...
19 10 2010 Священник Алексий Слюсаренко
Учебное пособие «История христианства в Украине» профессора Ольги Васильевны Борисовой вышло в свет в 2008 г. и имеет рекомендацию министерства образования и науки Украины. Одноименный курс Ольга Борисова читает в Луганском национальном университете. Приходится посочувствовать студентам ЛНУ, черпающим сведения о христианстве из сего «пособия»...
18 10 2010 Анна Ященко
Леонид Млечин — один из немногих российских журналистов, чье имя ассоциируется с независимой прессой. Политический обозреватель компании «ТВ Центр», Млечин активно пишет документальную и художественную прозу, снимает фильмы и является частым гостем радиостанции «Эхо Москвы». После того как на российском телевидении вышли его документальные картины «Красный монарх» и «Наследник престола» о Ким Ир Сене и Ким Чен Ире, северокорейские власти официально осудили Млечина на смертную казнь.
18 10 2010
Анализируя состояние баптистской церкви на Украине, хочется отметить, что не смотря на верность вероучительной базы в области доктрины возрождения, мы видим значительный перекос в ее применении в практике жизни, как церкви, так и отдельно взятого христианина.
15 10 2010 Павел Ковальов
Взаємодія за лінією «церква — держава» в нашій країні проходить у кількох видах. По-перше, церква безпосередньо бере участь у кампанії як політичний гравець, висуваючи своїх кандидатів за партійними списками і мажоритарною системою. По-друге, священнослужителі працюють агітаторами-пропагандистами щодо «найсистемніших» питань сучасності. По-третє...
15 10 2010 Алексей Сикорский, Вера Костина
Как появились в наших краях иноверцы, как живется им на Слобожанщине, что внесли они в нашу жизнь и чем обогатили свою?..
14 10 2010 Ян Бурума
Що ж сталося з добрими європейцями, цими чудовими людьми з маленьких північних країн, яким завжди подобалося думати про себе, як про світових чемпіонів свободи й терпимості?
Звичайно, чимало ліберальних європейців все ще живі й добре почуваються. Але спочатку в Данії, потім у Нідерландах, а тепер і в Швеції неліберальним популістським партіям, що роздувають страх перед іммігрантами — особливо іммігрантами-мусульманами — вдалося отримати достатньо влади, щоб встановити або, принаймні, вплинути на політичні порядки денні своїх країн.
14 10 2010 Павло Подобєд
Незабаром я вирішив із декількома своїми друзями організувати випуск молодіжної православної газети. Для друку газети потрібно було отримати гриф "З благословення архієпископа Херсонського і Таврійського Іонафана". Так я й познайомився з владикою Іонафаном (Єлєцкіх), - тепер одним з головних речників "Русского мира" в УПЦ МП...
14 10 2010 Микуляк Микуляк
6 жовтня у кінотеатрі “Кінопалац” відбувся показ документального фільму "Три історії Галичини" у рамках Третього Екуменічного Соціального Тижня. Це стрічка про історії життя трьох героїв, які пережили трагічні події на Галичині під час Другої Світової війни. Переглянути стрічку прийшли історики, релігіє знавці, громадські діячі, релігійні лідери та люди доброї волі різних національностей та віросповідання, для яких не байдужа історія Галичини...
13 10 2010 Любомир (Гузар)
Перед кожними виборами, хоч про який рівень ідеться, ми звертаємося до вірних нашої Церкви та до всіх людей доброї волі з кількома закликами. По-перше, з проханням про молитву — за нашу державу Україну та за щасливий перебіг виборчого процесу. По-друге, ми закликаємо вірних нашої Церкви і всіх, хто хоче наше слово почути, щоб не легковажили правом голосування. По-третє...
13 10 2010 Блог Юрія Чорноморця |
На личном сайте В. Легойды «Глас народа» опубликована реплика Влада Головина (https://glasnarodu.com/ru/publication/2010/10/06/31), в которой он пытается ответить на мою религиеведческую статью «Церковная бюрократия» (https://www.religion.in.ua/main/bogoslovya/5774-cerkovna-byurokratiya.html). Не хочется спорить с уважаемым автором, который искренне переживает за будущее своей Церкви и старается верить в это будущее при патриархе Кирилле. Поэтому укажем автору только на некоторые досадные ошибки в интерпретации моих публикаций, думая, что эти ошибки возникли непреднамеренно.
13 10 2010 Влад Головин
Людям нравится чувствовать себя правыми за счет обвинений в чужой адрес. Особенное наслаждение доставляет обвинение в адрес религиозных лидеров. Дескать, все они там политики, только о власти и думают. Но это настроение, как оказалось, популярно не только у нас...
13 10 2010
Я хотел бы рассказать вам историю о том, как в 2002 году я готовил статью о христианстве в Украине, которая описывала ситуацию во всех конфессиях христианства для «Зеркала недели». В статье описывалось количество приходов каждой из Церквей, количество прихожан, процессы, которые происходили в каждой конфессии, изменения, которые в них происходили. Касалась статья и тех проблем, которые есть в каждой Церкви и конфессии. Я пришел во все украинские христианские Церкви и союзы Церквей. В первую очередь, я пришел к православным. Итак, что же я услышал у тех, к кому я пришел...
12 10 2010 Надія Штупун
При вході в мечеть на вул. Лук’янівській у Києві збиті з дощок стелажі. На них люди складають взуття. Усередину заходять босоніж. Усі кажуть одне одному ”ід мубарак”, що означає ”щасливого свята”...
12 10 2010 Гліб Коваленко
Тільки занепокоївшись тим фактом, що весь православний світ і навіть Україна реально просунулися в дружбі з католиками далі за Москву, РПЦ може повернутися до конструктивного богословського діалогу, відкинувши своє сьогоднішнє прагнення загнати його в глухий кут, такий любий серцям російських консерваторів
12 10 2010 Милан Лелич
В отличие от предыдущих, парламентских и президентских, выборов, в ходе нынешней кампании глобальные вопросы – создание поместной церкви, объединение Киевского и Московского патриархатов и т.д. – основными политическими силами не озвучиваются.
12 10 2010 Віктор Ющенко
Нагадаємо, що у Хартії чітко зазначено, що захисту підлягають лише ті «мови, що зникають»: «метою Хартії є захист і підтримка регіональних мов або міноритарних мов, а не мовних меншин». За висновками міжнародних фахівців, під дію положень хартії потрапляють лише кримськотатарська, кримчацька, гагаузька і караїмська мови. Решта мов, зокрема і російська, додаткового захисту не потребують. Швидше, українська мова — державна мова України в певних регіонах потребує негайного захисту і підтримки.
12 10 2010 Кость Бондаренко
В пантеоне украинских исторических деятелей как-то затерялась в последнее время фигура отца Гавриила Костельника – личности весьма незаурядной, трагической, жертвенной и неоднозначной. Для одних он мученик за веру, для других – отступник от канонов и постулатов Церкви, человек, чьими руками Сталин пытался уничтожить украинскую грекокатолическую церковь на западноукраинских землях.
12 10 2010 Ігор Сіндюков
Серед учених української діаспори ХХ ст., чиї творчі здобутки можуть допомогти в пошуках воістину непростої відповіді на це запитання, одним із перших слід назвати Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984), історика, есеїста, філософа, громадського діяча, професора Інституту українських студій при Університеті Альберти (Канада), науковця вражаючої ерудиції, інтелектуальної чесності, дисципліни думки й широти поглядів...
12 10 2010 Вахтанг Кипиани
Придание русскому языку статуса официального - бомба замедленного действия под все еще формирующуюся украинскую ментальность, пишет в своей колонке журналист Вахтанг Кипиани в новом номере журнала Корреспондент.
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: