У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
25 09 2018 Катерина Щоткіна
Про «післетомосу» говорять так багато і голосно, і це створює враження, що а) він у нас в кишені, б) у нас є план, в) все готово до того, аби негайно розпочати розбудову нової Церкви за цим планом. Але чогось в цих розмовах не вистачає. А чогось, навпаки, забагато.
25 09 2018 Роман Гончаренко
Україна отримала реальний шанс на канонічну автокефальну православну церкву, в тому числі й внаслідок помилки патріарха РПЦ Кирила. Проте Києву радіти ще зарано, вважають експерти.
24 09 2018 Костянтин Еггерт
Поразка РПЦ у протистоянні через Україну з Вселенським патріархатом означає остаточну смерть ідеї "русского мира", вважає Костянтин Еггерт.
24 09 2018 Андрей Зубов, историк
Конфликт между Московской и Константинопольской Церквями в связи с автокефалией Украинской Церкви углубляется со дня на день. На мой взгляд, совершенно очевидно, что нынешняя практика Православия безусловно предполагает автокефальную Церковь в независимой стране с преимущественно православным населением. На Кипре православные говорят по-гречески, но это — независимая республика и потому она имеет автокефальную церковь. По-гречески говорят православные в Константинополе, на Крите, на Самосе, в Афинах, здесь на Корфу.
21 09 2018 Сергей Денисов
Отношения между Константинополем и Москвой в 2018 году накалились до предела из-за автокефалии для Украинской церкви. Фанар отверг все претензии России на киевское наследие, подчеркнув, что каноническая зависимость Киева от материнской церкви оставалась постоянной и непрерывной с 10 века, и он вправе решать украинский вопрос единолично.
21 09 2018 Екатерина Щеткина
Священный Синод, срочно собранный в Москве, чтобы выработать ответные меры на назначение Константинополем экзархов в Украину, надо признаться, удивил
21 09 2018 Владимир Мельник
Священноначалие РПЦ, активно используя принцип двоемыслия, требует от своих клириков и мирян беспрекословно ему следовать...
20 09 2018 Дар'я Куренная
Приниження, утиски, катування. Так можна охарактеризувати ситуацію з правами вірян на окупованих територіях. Крім того, Росія підіймає в медіа хвилю невдоволення через надання автокефалії українській православній церкві. Про стан релігійної свободи в ОРДЛО, ризики і шляхи порозуміння розповів колишній полонений угруповання «ДНР», релігієзнавець Ігор Козловський.
20 09 2018 Виталий Червоненко
Лидер крымскотатарского народа и политический заключенный времен СССР Мустафа Джемилев в разговоре с ВВС News Украина рассказал об опыте голодовок, переговорах с Турцией об освобождении Россией украинских заключенных и роли крымских татар в возможном создании поместной православной церкви в Украине.
20 09 2018 Виктор Трегубов
Некоторые считают, что Русская православная церковь страдает от действий Вселенского Патриарха. Это, разумеется, не так. РПЦ страдает от своих ответов на действия Вселенского Патриарха.
19 09 2018 Сергій Абламейко
Глава Білоруської автокефальної православної церкви (БАПЦ), архієпископ Святослав Логін на прохання Радіо Свобода прокоментував рішення Константинопольського патріарха про надання Українській православній церкві автокефалії
19 09 2018 Александр Драбинко , митрополит Переяслав-Хмельницкий и Вишневский
В последнее время к нам обращаются многочисленные клирики и миряне Украинской Православной Церкви с просьбой прояснить наше видение происходящих сегодня процессов в церковной жизни страны. В настоящей статье мы попытались максимально подробно изложить наше видение проблем современного Украинского Православия, а также указать путь, который, по нашему мнению, мог бы привести его к консолидации на основе полной канонической независимости (автокефалии).
19 09 2018 Екатерина Щеткина
19 09 2018 Георгій Коваленко, протоієрей
Цей текст був написаний ще в лютому на прохання одного польського видання, але його переклад польською ще не вийшов (обіцяють ось-ось до великої конференції в Гнєзно).
19 09 2018 Сергей Щербина, Милан Лелич
Управляющий делами УПЦ Московского патриархата митрополит Бориспольский и Броварской Антоний рассказал в интервью РБК-Украина о настроениях среди духовенства УПЦ МП, неканонических, по его мнению, действиях Константинополя, непризнании будущей Украинской церкви со стороны других поместных церквей, а также о том, как их прихожане будут защищать свои храмы.
18 09 2018 Лана Самохвалова
Огляд подій. Чекаємо Томосу про автокефалію. Віримо, сподіваємося – і запалюємо свічки
18 09 2018 Игорь Миревский
Архиепископ Иов (Геча) - доктор богословия, профессор Института высших исследований в области православного богословия при Православном центре Вселенского Патриархата в Шамбези (Швейцария) и Парижского католического университета (Франция), постоянный представитель Вселенского Патриархата при Всемирном совете церквей в Женеве, сопредседатель Объединенной международной комиссии по богословскому диалогу между Православной и Римско-Католической Церквами. По благословению Вселенского патриарха Варфоломея был одним из главных спикеров Святого и Великого Собора Православной Церкви на Крите 19 - 26 июня 2016 г. Владеет шестью языками: английским, французским, греческим, украинским, русским и итальянским. Глубоко разбирается в украинской церковной истории. Докторскую диссертацию защитил на тему «Литургическая реформа митрополита Киприана Киевского (1330 - 1406 гг.)».
18 09 2018 Іван Гоменюк
Дивлячись на сьогоднішню карту Європи, складно уявити якою вона була майже три з половиною століття тому. У другій половині ХVІІ ст. Османській імперії, що перебувала у розквіті своєї потужності, до, скажімо, Варшави залишалося якихось 150-200 кілометрів. Звісно, за умови відсутності авіації та бронетанкових з’єднань, і ця відстань – чимала. Водночас у той час незрівнянно вищим був градус ідеологічної складової війни, щедро приправлений релігійними акцентами. Європейські столиці ще відчували присмак хрестових походів та боротьби за гроб Господній, тоді як у Стамбулі снували плани підкорення країв «невірних». На тлі розбрату й слабкості перших здавалося, що нема сили, здатної зупинити других. Та все змінив рік 1683-й. Рік, чия історія писалася й українськими шаблями.
18 09 2018
Позиція Константинопольського Патріархату в питанні можливого надання автокефалії так званому Київському патріархату не має під собою достатніх історичних підстав і може призвести до серйозних наслідків для всього Православного світу. Таку думку ТАСС висловила політолог і релігієзнавець з Нью-Йорка, Ірина дю Кенуа, яка спеціалізується на міжнародних відносинах в сфері релігії. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на sedmitza.ru.
17 09 2018 Сергей Щербина, Милан Лелич
Патриарх Киевский Филарет, который небезосновательно рассчитывает возглавить и новую поместную церковь, в интервью РБК-Украина рассказал о следующих шагах в направлении получения томоса, снятии наложенной на него анафемы, возможном масштабном переходе приходов УПЦ МП в ряды новой церкви и "место в истории ", которое займет президент Порошенко.
17 09 2018 Татьяна Деркач
Нна днях из непонятных источников возник текст с длинным названием «Заявления глав и иерархов 11 канонических поместных Церквей (а всего их 15) в поддержку Русской Церкви по вопросу автокефалии украинских раскольников» и пошел вирусным способом распространяться по сети...
17 09 2018 Розмовляв Роман Романюк
Коли українським православним варто чекати проголошення автокефальної церкви, чому слід зняти анафему з патріарха Філарета та як можна буде перейти з Московського патріархату в помісну українську церкву – читайте в інтерв'ю речника Київської патріархії "Українській правді".
17 09 2018 Галина Терещук
Останні 4 роки, відколи тривають бойові дії на Донбасі, у Почаївську лавру помітно менше їде паломників, кажуть місцеві підприємці. Не приїжджають не лише групи осіб із Росії, але й чимало українців не відвідують лавру, вважаючи її форпостом «русского мира». Водночас у монастирі посилили охорону і більш пильно приглядаються до «чужих», які заходять на територію. Чи можливе протистояння у Почаєві у разі надання Україні томосу про автокефалію православній церкві? Які настрої панують серед жителів міста?
17 09 2018 Ангеліна Кованда, Катерина Лук'яшко
Автокефалія безповоротна. Якщо це питання не вирішать у Константинополі, воно з'ясується іншим чином, – вважає митрополит Української православної церкви Московського патріархату Олександр Драбинко
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. 
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
dutchak1 написал: