Заява СВР РФ проти Вселенського Патріарха: що саме сталося і чому це важливо для України
14 01 2026
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
https://ol-drabinko.livejournal.com/9506.html#comments
https://korrespondent.net/ukraine/3755632-eks-mynystr-mvd-obvynyl-epyskopa-drabyn
ko-v-pokhyschenyy-monakhyn
продолжаем смеяться вместе ![]()
не исключено, что +М.А. заявит, что данную просьбу он не писал или написал под давлением.
а по первой ссылке, текст из которой все уже хорошопомнят, мне понравились сканы официальных документов. с исходящими номерами и прочими регалиями.
помнится, когда Луценко на прошлой неделе показывал Указ Януковича о лишении 500 крымских прокуроров гражданства (от марта 2014г.) то заявил, что Янукович не успел украсть печать Президента, а уках без печати мол недействителен.
У +М.А всегда был доступ к бланкам, печатям и факсимиле БМВ. именно поэтому на очередном Синоде печать митрополии была у +М.А. отобрана (то ли одесским Агафангелом то ли Черниговским Амвросием). Тут же сделдани новую, но сути то это не поменяло.
При метаниях греческого архимандрида Бедя , который вообще к УПЦ никакого отношения не имеет, тоже всплывали бланки и письма с исходящими номерами и печатями БМВ, в которых БМВ всячески благодарил поощрял Бедя за вся видимая и невидимая и разрешал делать что хочет.
А +Антоний дал справку о том, что в канцелярии митрополии не имеется документов по поводу Бедя. вообще никаких. да, документы можно потерять. а хоть номера на них были?
вот смотрю я на эти сканы и читаю...БМВ в конце 2013го года едва мог говорить и передвигался уже в коляске -он надиктовал +М.А это письмо? вот такого содержания?
ну цирк уже на ровном месте. и таких писем и указов может всплыть ещё дофига
угу, как раз по этой теме читаю в ЖЖ Кураева:
статистика - она такая статистика...
Пы.Сы. Рад, что Вы вернулись снова на этот ресурс ![]()
Помер Патріарх Грузинської церкви Ілія II: його відспівування очолить Вселенський патріарх
Нападки спецслужб Росії не примусять Вселенський патріархат зупинити свою вселенську місію – заява
Служба зовнішньої розвідки РФ обізвала Вселенського патріарха «антихристом у рясі»
Київський Миколаївський костел передали римо-католицькій громаді після багаторічної боротьби
Богослужіння у зруйнованому храмі: новий кліп “Капелан” від Культурних сил
Митрополит Сумський УПЦ Євлогій: «Кирил Гундяєв зазнав "кораблекрушіння у вірі"»
Румунський патріархат вшановує героїв Революції 1989 року
dutchak1
dutchak1 написал:
Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє.
І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.
dutchak1
dutchak1 написал:
Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства.
dutchak1
dutchak1 написал:
Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.
І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...
Плагиатчик в госкомиссии, или Снова на те же грабли?
Часи нові, а методи обливання брудом і поширення брехні старі…
(Репліка на черговий опус Іллі Бея та його «кураторів» з УПЦ МП)
10 жовтня 2016 року на сторінках Інтернет видання «Релігія в Україні» з’явилась наклепницька стаття колішнього студента та сьогоднішнього викладача Київської духовної академії і семінарії УПЦ МП Іллі Бея «Плагиатчик в госкомисси, или Снова на те же грабли?»
В даній статті горе-науковця Іллі Бея (з команди чорноморців та паканичів) викладено ряд неправдивих відомостей щодо мене особисто та Карпатського університету імені Августина Волошина:
<!--[if !supportLineBreakNewLine]-->
<!--[endif]-->
1. «От частного высшего учебного заведения «Карпатский университет им. Августина Волошина» в состав Комиссии вошли ректор еп. Виктор (Бедь) (очень много титулов) и профессор кафедры истории Церкви и теоретичного богословия, член ученого совета, доктор богословских наук, архимандрит Гавриил (Кризина) (пруфлинк), который решил максимально отдалиться от своего основного места работы и назвался ведущим научным сотрудником Музея истории Десятинной церкви».
Насправді:
До складу Комісій МОН з визнання документів вищих духовних навчальних закладів особисто мене уведено за поданням Української Автокефальної Православної Церкви, як її офіційного представника.
Щодо архімандрита Гавриїла Кризини, то він уведений до складу Комісії з визнання дипломів випускників ВДНЗ за поданням Громадської ради при МОН України по співпраці з Церквами та релігійними організаціями, а не за поданням Карпатського університету імені Августина Волошина (м. Ужгород). Архімандрит Гавриїл Кризина не є на основній роботі і не є членом Вченої ради Карпатського університету імені Августина Волошина, він проживає в Києві, а не в Ужгороді.
При цьому, при голосуванні по справі архімандрита Гавриїла Кризини я «утримався» від голосування. Тож жодних конфліктів інтересів…
2. «Интересно, что входящий в состав обеих Комиссий проф. Виктор Бедь, желавший подтвердить свои кандидатство и докторство, и которому было отказано в удовлетворении его желания, не усмотрел конфликта интересов в отношении собственных документов».
Насправді:
Особисто я не звертався до Комісії МОН з визнання документів про наукові ступені і вчені звання вищих духовних навчальних закладів, оскільки мої наукові ступені і вчені звання здобуто у встановленому порядку для світських вищих навчальних закладів, наукових установ та спеціалізованих вчених рад, тож необхідності в такому додатковому визнанні для мене не має і таке додаткове визнання через рішення вище зазначеної Комісії не передбачено згідно чинного законодавства України.
3. «Синод УПЦ 23 декабря 2014 г. определил: «3. … припинити діяльність Ужгородської Української Богословської Академії імені святих Кирила і Мефодія, шляхом ліквідації. 6. Звернутись до Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України про ліквідацію УУБА як самоврядної релігійної організації, засновником якої є Київська Митрополія Української Православної Церкви. 8. Єпархіальним архієреям … враховувати, що диплом Ужгородської Української Богословської Академії імені святих Кирила і Мефодія не відповідає диплому вищого духовного навчального закладу Української Православної Церкви» (Журнал № 94)».
Насправді:
Приймаючи виключно політичне рішення, за вказівкою Московської патріархії РПЦ, 23 грудня 2014 р. Синод УПЦ МП припинив діяльність самоврядної релігійної організації Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія Української Православної Церкви Московського патріархату, яка офіційно діяла на той час під керівництвом ректора Федора Мамасуєва, архієпископа Мукачівського і Карпатського. Я на той час уже не очолював дану релігійну організацію, у відповідності до іншого політичного рішення Синоду УПЦ МП від 19 червня 2014 року, прийнятого також за вказівкою Московської патріархії РПЦ.
Всі дипломи видані УУБА УПЦ МП у період з грудня 2003 по червень 2014 рр., за мого ректорства, були і є чинними, оскільки видавались у відповідності до рішення Синоду УПЦ МП від 29 грудня 2003 року, Статуту УУБА УПЦ МП, благословення Блаженнійшого Володимира Сабодана, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви Московського патріархату та Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Що видавили, визнавали чи не визнавали на рівні УПЦ МП після 19 червня 2014 року по УУБА УПЦ МП (як релігійної організації) за керівництва УПЦ МП митрополита Онуфрія Березовського, керуючого справами та одночасно ректора Київських духовних шкіл УПЦ МП митрополита Антонія Паканича (ректора Іллі Бея) та ректора УУБА УПЦ МП (релігійної організації) архієпископа Федора Мамасуєва мені не відомо і до мене не має жодного відношення, як і не має жодного відношення до Карпатського університету імені Августина Волошина.
4. УУБА УПЦ МП «было реорганизовано в Богословско-философский факультет нынешнего Карпатского университета им. Августина Волошина».
Насправді:
УУБА УПЦ МП ніколи не була і не є богословсько-філософським факультетом Карпатського університету імені Августина Волошина. Даний факультет (січень 2002), як структурний підрозділ Карпатського університету імені Августина Волошина був створений набагато раніше створення УУБА УПЦ МП (грудень 2003) і діє по сьогодні без будь-яких реорганізацій.
5. Цікаво також відмітити, що колишній студент і сьогодні викладач Київської духовної академії і семінарії УПЦ МП Ілля Бей зазначає у своєму опусі про факт визнання Комісією МОН України диплому про науковий ступень виданий шановному архімандриту Гавриїлу Кризині Київською духовною академією УПЦ МП, а різного роду брудні звинувачення з цього приводу висловлює на мою адресу та адресу Карпатського університету імені Августина Волошина. А що Київська духовна академія і семінарія УПЦ МП уже теж «реорганізована» у структурний підрозділ Карпатського університету імені Августина Волошина ?
При цьому слід зазначити, що один із «кураторів» і наукових «поводарів» Іллі Бея - Юрій Чорноморець, представник Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова (що вважає сам себе неперевершеним і № 1 філософом та теологом в Україні) та представник Української Православної Церкви Московського патріархату єпископ Веніамін Погребний, також члени вище зазначеної Комісії, жодних зауважень щодо визнання диплому про науковий ступень архімандрита Гавриїла Кризини під час засідання Комісії і прийняття відповідного рішення не висловлювали і голосували «за». Але з даного питання у магістра Іллі Бея жодних нарікань на адресу НПУ імені М. Драгоманова чи КДАіС УПЦ МП не має. А от до Карпатського університету імені Августина Волошина, який жодних наукових ступенів та вчених звань архімандриту Гавриїлу Кризині ніколи не присвоював – претензії від «переученого» представника різного роду МП-шних «чорноморців» та «паканичів» аж зашкалює…
Дивна логіка чи може просто черговий вияв «командного» горя з розуму…
6. Щодо інших безкультурних і неправдивих випадів Бея та його «кураторів» на мою адресу та адресу Карпатського університету імені Августина Волошина, то від коментарів утримаюсь…
Хто уміє читати, сам зробить належні висновки…
P.S.: Що ж до вияву подяки на адресу минулого і сьогоднішнього керівництва МОН України, то одночасно Ілля Бей дякує і мені, оскільки я був у числі перших осіб, які на найвищому рівні свого часу наполегливо піднімали питання про необхідність державного визнання документів випускників та науковців вищих духовних навчальних закладів. Та про це наш горе-науковець та його «куратори» забули… Не страшно, головне що добра і богоугодна справа на сьогодні зрушилась з місця…
+ Віктор (Бедь),
єпископ Мукачівський і Карпатський,
керуючий Карпатською єпархією,
голова Комісії з духовності, освіти та катехізації
Української Автокефальної Православної Церкви,
ректор Карпатського університету імені Августина Волошина
та Української богословської академії,
доктор богословських наук, доктор юридичних наук,
професор, академік.
м. Ужгород,
10.10.2016 р.