Нещодавні події, які відбувалися у столиці України, вже перетворилися у спогад. Однак обдумувати є багато чого і варто це зробити «по гарячих слідах»... Не щодня можна побачити і почути диспут людей, які віддані своїй справі та хочуть про це розповісти людям, яких, як і мене, привела величезна  зацікавленість.

Філософський аспект диспуту «Фома Аквинский: pro et contra»

Відстань від Острога до Києва видалась незначною, адже було тверде рішення рухатися туди, де діє філософія.

А те, що філософія дійсно була присутня того вечора у стінах Інституту Томи Аквіната, в якому проводився диспут. Я відчував себе слухачем діалогу із трактату Северина Боеція “Розрада від філософії”, тільки у той день було два справжніх філософа!

І тому перш за все хочеться подякувати Юрію Чорноморцю та Андрію Баумейстеру, які власними інтелектуальними зусиллями змогли нас зібрати, щоб відчути себе частиною історії, яку вони творили в стінах Інституту св. Томи Аквінського. Також варто висловити вдячність отцям домініканцям та модератору вечора отцю Петру Балогу. Ну і звісно всім слухачам, - бо без гостей не було б такого диспуту.

Початок диспуту відразу втішив, бо перевершив всі очікування. Дискусія почалася гостро, іронічно та по-дружньому, з усмішки і відкритої критики Юрія Чорноморця щодо томізму та його майбутнього. На що він отримував відповіді Андрія Баумейстера, які звучали спокійно та виважено. Вперше мені довелося чути справжні питання та відповіді.

Філософський аспект диспуту «Фома Аквинский: pro et contra»

Загалом позиції двох філософів були описані у презентації диспутів та у відгуках розумніших людей, які були присутні в залі та слухали метрів української релігійної філософської думки. Тут у мене виникають інші думки, про які хотілося б написати, можливо і сказати.

Як екзистенціаліст, я не побачив кардинальної відмінності у поглядах диспутантів. Методи різні, а мета одна. Лінія протистояння, яка була проведена ще від дослідників спадщини Арістотеля та Платона розгорталася дуже чітко, хоча, як на мене, Арістотель і Платон не особливо то і билися головами, щоб спростувати філософські системи один одного.

Насправді диспут був переповнений цілісністю. Я встиг побачити розірвану фотокартку, яку спокійно поєднали два учасники диспуту, щоб ми могли побачити спільну картину Єдиного. Що нам це може дати? Особисто для себе я знайшов відповідь на головне питання: чи існує філософія в нашому краї? Філософія в Україні існує, має різну форму, відходить від різних традицій, рухається вперед і живе! І не зважаючи на логічний підхід, максимальну раціоналізацію і чіткість ліній Чорноморця та Баумейстера, у цих системах мислення залишається місце для таємниці, для сакрального, - чого так не вистачає сухим пострадянським філософським схемам, які викладають на лекціях майже у всіх вузах країни.

Філософський аспект диспуту «Фома Аквинский: pro et contra»

Промовиста інтуїція пізнання, актуалізована у словах Юрія Чорноморця, звучала дуже сильно і відчувалося, що це дійсно далеко не останній фактор у пізнанні Бога. Феноменологічний спосіб пізнання був присутній небувало ясно. І відчуваю, що для когось із присутніх того вечора цей спосіб бачення світу та Бога за православним філософом і богословом Чорноморцем відкриє особистий і вагомий досвід для філософування. Тим більше, що його устами говорила не лише східна традиція та платонізм, але і Гусерль, і Гайдеггер, і Мерло-Понті, і навіть Августин.

Раціоналістичні відповіді у схоластичному дусі, який проніс крізь цілий вечір Андрій Баумейстер, заслуговують на окрему похвалу та цілу статтю. Схоластична спадщина знайшла гідного захисника та послідовника, який зможе змінити філософію в Україні. Це те, що трапилося на моїх очах того вечора, коли знайома людина пройнялася думками, які виголошував Андрій Баумейстер, зацікавлено попросила у мене взяти його книгу для прочитання окремих розділів.

Важливість події можна недооцінити, але важко сказати щось більше і краще, ніж це було сказано того дня, коли всім присутнім у залі було дозволено почути відлуння поєдинку самої історії філософії. Тому краще мовчати, особливо, коли нічого сказати ще самому на цьому всесвітньому диспуті Платона і Аристотеля, Августина і Томи, Гусерля і Канта, Апеля і Марітена.

І в цьому мовчанні особисто яякую за можливість таких подій всім, хто був причетний до їх створення. Це ті самі події, які – за Гайдеггером і творять історію буття, історію Бога, історію народу.

П.С. Шкода, що слова із неймовірно важливих книг для української філософії Юрія Чорноморця і Андрія Баумейстра звучали на диспуті російською, а не чудовою і живою українською мовою, якою вони писали свої книги

Фото Аліси Андреєвої

Теги: