22 квітня 2014 року в рамках Європейського форуму до Києва завітав Маріо Мауро (Mario Mauro) – сенатор Італії, екс-міністр оборони, екс-депутат Європарламенту. В стінах Києво-Могилянської академії він виступив з доповіддю на тему «Криза в Україні та солідарність в Європі», після чого відповів на запитання із залу.
На третьому поверсі за круглим столом в цей час збиралися гості, близько 30 осіб. Тепло вітали одне одного, обіймалися – багато знайомих, які так чи інакше зустрічаються в різних проектах видавництва «Дух і Літера». З Харкова приїхав Олександр Філоненко, з італійського Бергамо – Франко Нембріні... І все це спілкування експертів та інтелектуалів модерував Констянтин Сігов, директор научно-видавничого обʼєднання «Дух і Літера».
В привітальному слові Констянтин Борисович Сігов запевнив, що ця зустріч в НаУКМА є надзвичайно важливою. «Зі стін НаУКМА вийшли три міністри і віце-міністр, але жодного міністра оборони – і це вдається взнаки», пожартував він.
Трошки більше місяця тому, після перемоги революції гідності, ми заснували у цих стінах Європейський форум, – бадьоро й оптимістично провадив далі Сігов, – аби видатні громадські діячі з усієї Європи (Франція, Італія, Польща) брали участь в житті України – як в Києві, так і на Сході.
Взявши слово, Маріо Маурі хриплуватим голосом подякував Сігову і НаУКМА за запрошення, а також висловив велику подяку послу Італії. "Пітдтримка в цей період болю, страждань і випробувань, що випали вашій країні, – міністр виважено підбирав кожне слово, – для мене є ознакою демократії. Воля і свобода не даються безкоштовно, і знають ціну тій свободі".
Далі Маурі поділився власним досвідом «маленької боротьби за цю демократію», адже без цих персональних свідчень такі концепції, як обʼєднана Європа, європейська інтеграція залишаються порожніми звуками, переконаний він.
В 19 років Маріо Маурі був у Ватикані на зустрічі з папою Іваном Павлом ІІ. У свій день народження понтифік звернувся до світу з двома простими закликами. 900 молодим людям на площі святого Петра він сказав: їдьте в країни Сходу! А до східних країн: відкрийте двері Христові!
Завжди метою відвідувань Маріо Маурі була підтримка дисидентів в Польщі, Чехословаччині, Росії. Познайомився з Вацлавом Гавелом і багатьма іншими дисидентами, пригадував сивочолий Мауро. Три візити до Польщі запамʼяталися особливо.
"Я опинився в Польщі, коли в доках Гданьска почався цей цікавий молодіжний рух, – згадує італієць, якого ми цитуємо тут майже дослівно. – В пропускному пункті в Лейбніці, на кордоні між Німеччиною й Польшою, мене заарештували, а через три дні італійський посол приїхав, врятував мене і сказав: ти дурень, повертайся додому!
В 1992 році впала Берлінська стіна і я став європейським парламентарем. Мене призначили куратором вступу Польщі в ЄС. Спеціально поїхав зі Стразбургу автомобілем через той пропускний пункт в Лейбніці. І мене знову заарештували, незважаючи на посвідчення європарламентаря і чек на 40 млрд євро – перша частина інвестування Східного партнерства! Отже, система має вся змінитись, а поки що я знову ніби виступав ворогом польського народу.
Третій візит відбувся у 2005-му році, коли Польща вже стала членом ЄС. В Гданьську була виставка до 25-річчя «Солідарності». 25 величезних чорно-білих фотографій, 25 метрів заввишки, кожна представляє рік з того періоду у чверть століття. Наприклад, члени «Солідарності» стоять на колінах під час Меси або молодий Лех Валенса з образом Мати Божої Ченстаховської на лацкані піджака. А зі зворотнього боку тих 25 великих чорно-білих фотографій – портрети молодих людей в кольорі у супроводі таких запитань: що таке диктатура? Що таке «Солідарність»? Що таке комунізм? Відповідь на них була незмінною: не знаю. Остання з тих 25 фотографій – просто чорний квадрат з надписом: «Народ, який не має памʼяті, не має права на свободу».
Ось тому я із задоволенням прийняв запрошення приїхати, – підсумував ремінісценції минулого Маріо Мауро, – бо переконаний: те, що відбувається сьогодні в Україні, залишиться в памʼяті всієї Європи. А якщо вона втратить це з памʼяті, то не буде тієї Європи через 25 років. Зараз в багатьох країнах ЄС проходять вибори. Цілі шпальти газет присвячені дискусіям, чи варто бути в Європі, в якій мірі бути в ній? Хтось може сумніватись в доцільності обʼєднаної Європи, а на Майдані люди дозволяють себе вбити заради обʼєднаної Європи: не просто бути в ній, а встановити демократію, розвиток – те, що отримали члени ЄС за минулі роки, але отримали абсолютно безкровно".
Наступну частину своєї доповіді сенатор провадив у філософському дусі.
"Що таке справжній діалог? – звернувся він до присутніх. – Відкритись на аргументи співрозмовника, щоб досягти компроміс, який був би максимально наближений до істини. Що значить наблизити політичний компроміс до істини? Ось у мене в руках пластиковий стакан, ми можемо багато дискутувати щодо його призначення, але першорядне – в нього можна налити воду. Або ось годинник – він може мати багато додаткових функцій, але першорядне призначення – дізнаватись про час. Зрозумівши першорядне призначення предмету, ми можемо дійти згоди. А що таке людина? Для чого вона? Як виховувати її? Як має бути побудована система оборони, безпеки, охорони здоровʼя, щоб людина могла залишатися собою? Це головне питання, на яке має давати відповідь політика.
Приблизно 70-річна історія Європейської Спільноти дає відповідь, що політика, в принципі, працювала вірно, спромоглася маргіналізувати націоналізми, екстремізми, натомість сприяти прогресові. Ті диктатури, які, здавалося би, будуть існувати вічно, рано чи пізно видихалися.
Україна сьогодні допомогла Європі краще зрозуміти себе. З перемогою України найбільший здобуток буде не в Україні, а в тих, хто зможе допомогти Україні. Те, що відбувається в Україні, дуже драматичне, але тут вічні істини стикаються.
Влада завжди боїться свободної людини. А що таке свободна людина? Щоб протистояти владі, треба певне знати, що є щось могутніше від влади. Вільна людина не залежить від політичної, військової влади, мас-медіа, грошей... Тобто людина тому свободна, що вірить у щось більше. Саме тому диктатури ненавиділи релігійних людей, бо вони знають, що є щось важливіше і більше за цю владу.
Треба створити засади для внутрішьної свободи – це дасть можливість насінню проростати. Саме тому ті події щна Майдані, що ми спостерігали, є важливою подією і дією для тих людей, які до цього навіть не знали, де та Україна знаходиться. Змогли усвідомити, що і вони є свободними. Ми всі повинні сьогодні бути якомога ближчими до українського народу, щоб допомогти пережити ці важкі часи. Все це буде виправданим, бо йдеться про встановлення свободи в кожному з нас і всередині Європи. Якщо цього не буде, все перетвориться в ЄС просто на політичну гру".
"Я думаю, – сказав на завершення свого повного шаноби до українського народу виступу Маріо Мауро, – ініціатива Європейського форуму є дуже важливою для розуміння всієї Європи та світу".
В другій частині зустрічі гостю було задано кілька запитань.
Констянтин Сігов зазначив, що у світі є два полярні погляди на події в Україні: позитивний і негативний. Адам Міхник, попередній спікер Європейського форуму, який був з візитом у Києві на початку квітня, казав, що навіть не дивлячись на всі потоки дезінформації, він переконаний, що тут відбувається – правильне. Та й більшість країн в ООН підтримали цілісність України і заперечили анексію Криму.
Більш критична, песимістична точка зору – ми програємо інформаційну війну. Навіть Захід не є підготовлений до такої інформаційної атаки Путіна, не є консолідованим.
Тож наскільки Європа є свідома того, який виклик їй кинуто (не тільки Україні) і наскільки вона готова консолідувати свої зусилля для протидії в інформаційній війні? – запитав спікера Борис Сігов.
Мауро запевнив, що буде лаконічним і дуже конкретним. Компроміс треба досягати на основі істини:
-
Росія порушила міжнародне право. Без цього чіткого рішення неможливо розпочинати розмову. Без цього стають безглуздими роздуми, наскільки ж Росія сильна. Бо ми ніби намагаємось уникнути відповідальності пошуку рішення того, що ж робити з тим, хто вчинив злочин. Ті санкції, які ми висуваємо, матимуть силу, тільки якщо вони базуються на цьому первинному твердженні: Росія порушила міжнародне право. І якщо ми цього не будемо стверджувати однозначно, будь-які санкції рано чи пізно припиняться. Бо дійсно ніхто не хоче конфліктувати з Росією. Після падіння башт-близнюків у 2001-му, коли Росія брала участь у антитерористичній боротьбі, закривали злочини на ті злочини, які відбуваються в самій Росії.
-
Європа має якнайшвидше вирішити, скільки грошей вона готова заплатити для допомоги Україні. Свобода не є безплатною. Ті люди, що загинули на Майдані, були готові заплати цю ціну. І Європа готова. "Я переконаний, що свобода України є свободою і Росії також, – сказав міністр. – Рано чи пізно це станеться".
В нас тут зʼявилася нова національна гра: "Вгадай, чого хоче Путін?" – іронічно почав задавати наступне питання колега по дипломатичному цеху, посол Олександр Щербань. Путін займається «збиранням російських земель», а Європу хоче спокусити нафтодоларами, бо розуміє, що їй Росія потрібна, адже ЄС зараз виходить з економічної кризи. І спокусити ідеологічно, апелюючи до антиамериканських і антиєвропейських сил. Чи вдасться йому спокусити Європу?
Маріо Мауро старанно проаналізував ситуацію. Які фактори дозволили б Путіну спокусити Європу?
-
Безумовно, газ та енергоносії.
-
Росія претендує виступити носієм стабільності в регіоні.
-
Росія претендує виступити як сильна, військово міцна держава. В світі дуже багато небезпек, і Росія ніби каже: я тут собі граюся у свої маленькі пасочки, не зважайте...
Колись поставало питання: чи варто помирати за Гданськ? Гітлер, Сталін – то були монстри, яких всі боялися. Зараз постає питання: чи варто воювати за Київ, за Крим? "Я переконаний, що потрібно, – запевнив Мауро, – бо Європа краще зрозуміє себе, згадає себе". Протистояти, не розвʼязуючи військового конфлікту. Наші трансатлантичні звʼязки теж сприятимуть вирішенню проблеми. І ще треба вирішити проблему в інформаційному полі, бо Росія описує те, що тут відбувається, як якесь націоналістичне кубло. Я запрошую своїх колег: їдьте і подивіться на власні очі, що відбувається в Україні! Так ми допоможемо уникнути чиєїсь провокації і громадянської війни, якої тут насправді немає.
"Ще мені часто доводиться чути, – з гіркою посмішкою продовжує Мауро, – про те, навіщо Україна свариться з Росією, дратує її, хіба вони не були росіянами багато років?.. Бо європейці дуже мало знають, і це велика перешкода адекватному розумінню речей. Дуже важливо для самої Європи поновити концепцію обʼєднаної Європи. Після Другої Світової Війни було багато висловлювань про переможців і переможених. 50 млн загиблих – хіба ми могли тоді уявити, що Франція та Німеччина будуть приятелювати?!"
Сьогодні ми справді переживаємо можливість змінити світ, додав Маріо Мауро.
Фото: Олексій Панич
Теги:
dutchak1 написал: