Водночас зазначу організаторам, що на початок переглядів, о 18:00, зал був досить заповнений, але до 22:00 багато людей не затримувались. Тому варто було б врахувати це і наступний фестиваль провести у вихідні дні, завершуючи його програму трохи раніше.
На фестивалі в основному були представлені короткометражні стрічки, діапазон тематики та рівня робіт був досить широким, тому важко описати враження про все. Однозначно, роботи явили всю палітру того, що твориться в християнських колах та серед тих, хто поділяє християнські цінності.
Одразу хотів би відзначити дві роботи в жанрі документальних короткометражних стрічок: Шпиталь, режисер Ганна Ярошевич, та Rocketman, режисери Дмитро Муленко та Денис Кушнарьов. Обидві стрічки, окрім соціальної тематики, та випромінювання любові до людей, демонструють високий рівень режисури та гарну роботу операторів. Ці стрічки доносять своє послання ненав'язливо, але досить відчутно.
Шпиталь дуже емоційна, хоча й мінімалістична стрічка. Вона є найкращим прикладом смиренного документалізму. Rocketman може здатися навіть веселою стрічкою, хоча за досить якісним гумором тут ховається трагедія цілого покоління. Це стрічка, яка створює простір для думок про життя в його розмаїтті, залишаючи глядача робити власні висновки. Саме таке, якісне та цілісне в плані форми і змісту кіно, це те що потрібно нашому середовищу.
Хочеться звернути увагу і на роботи призера в категорії короткометражної документальної стрічки — режисера Ірини Мороз: Всупереч: На два фронти та Всупереч: Капелан. У цих фільмах режисер зуміла показати важкі обставини війни на сході України через глибину людських відносин, віру, що являється в смиренності, людяності, благодаті ставлення до ближнього. Така творчість допомагає не лише бачити важкі обставини сьогодення, але й долати їх, бачити дорогоцінні та наповнені добротою серця справжніх людей.
В категорії музичних кліпів відзначу досить живу роботу Сергія Погребняка Vidirvani —художник. Цей кліп дав фору деяким стрічкам в номінації анімація. До речі, він став першим за рішенням журі у своїй категорії. Мабуть, єдиним недоліком цього твору є занадто близьке слідування візуалу словам пісні (але це можна пробачити автору, бо він є і виконавцем).
Також цікавою була анімація Олени Потемкіної — Inside, одна з призерів серед анімаційних стрічок. Стрічка, виконана в простоті, з гумором, але також і з відчутною глибиною, показала реалії та виклики людських стосунків.
Ще один призер у цій категорії, швейцарець Мауро Карраро, створив чудовий аудіовізуальний сюрреалістичний світ в Aubade. Він створив одночасно: музичний кліп, загадкову історію з нетривіальною розв'язкою, та візуальний банкет образів. Можна сказати, що рівень цієї анімаційної стрічки різко контрастував з іншими претендентами в кращу сторону, але, мабуть, через те, що у більшості творів був акцент на соціальній тематиці (на відміну від Aubade), ця стрічка не отримала максимальної підтримки журі. Втім, хочеться, щоб наші митці шукали подібної єдності між візуальною та аудіо складовими, та наслідували динаміку розвитку сюжету у Мауро.
Досить професійною і витонченою була на фестивалі ігрова короткометражна стрічка Формула паркана, режисера Олени Кириченко-Поволоцької. Вона показала, що комедія також може бути формою майстерного донесення серйозних думок. Можливо, комедійна форма твору робить це навіть краще, ніж деякі "серйозні стрічки".
Гарними ігровими кінострічками були прості, але наповнені душевною добротою роботи А завтра може і не бути, режисера Христини Зінчук, та Вирішальний момент, режисерів Владислава Сергієнко та Лелі Поліщук. Обидві стрічки порушують теми непорозуміння та любові, вміння цінувати час та людей, які нам дані на цей час.
Призерами фестивалю стали наступні фільми у відповідних категоріях:
Музичний кліп
Перше місце — Vidirvani — художник
Друге місце — SIZI — таємниці
Третє місце — Хвилини
Короткометражна документальна стрічка
Перше місце — Всупереч: На два фронти
Друге місце — Капелан
Третє місце — З країни в Україну2. Батальйон
Анімація
Перше місце— Про жадібність деякої пташки
Друге місце — Inside
Третє місце — Aubade
Ігрова короткометражна стрічка
Перше місце — Тримай удар
Друге місце — Вчитель
Третє місце — Глухота
Особлива відзнака журі — Перший день
Соціальна реклама
Перше місце — За те, що...
Друге місце — Соціальна реклама проти абортів
Особливою відзнакою були також нагороджені анімаційна стрічка Lila та документальна стрічка Якщо любиш...
Що можна сказати про тенденції, які проглядалися в представлених на фестивалі стрічках? Як на мене, можна відзначити акцентуацію, навіть зацикленість багатьох соціальних творів на критиці негативної поведінки, закликів до покращення через підкреслення поганого. Але мені здається, що змінювати людей доречніше, акцентуючи увагу на доброму і світлому, як це зробили, наприклад, автори стрічок Шпиталь та День матері. Взагалі, багато стрічок намагаються мотивувати аудиторію в пропагандистській манері.
Багато стрічок страждають від поганої якості аудіозапису, деякі відволікають увагу від основної ідеї не дуже професійною грою акторів та шаблонними діалогами. Багатьом треба звернути увагу на хронометраж, бо частою хворобою початківців є подовження сцен або перебільшення кількості мікроісторій всередині однієї великої історії. Багатьом потрібно ще працювати над цілісністю сюжету та балансом між емоційною та інформаційною складовою. Працювати у напрямку якісного використання текстів та шрифтів у відео.
Деякі твори дихали пафосом, але не певен, що доносили глибинні християнські цінності. Втім, були й стримані та глибокі стрічки. Так само деякі кінофільми нагадували дешеві серіали, в той час як інші спромоглися навіть з обмеженнями у фінансуванні створити щось, чому можна відповісти за Станіславським: "Вірю..."
У мене також виникали питання щодо мотивів деяких авторів, бо кілька документальних стрічок виглядали як реклама певних організацій чи особистостей (я саме хотів звернути увагу на перспективу подачі інформації).
Загалом, не вистачало здорової дискусії, яка б могла підтримати добрі починання, але в той же час кинути виклик авторам, які мають гарний потенціал. Адже вони можуть покращити деякі технічні аспекти творчості. Взагалі, катастрофічно не вистачає простору для здорового діалогу самих митців, для чесного обміну досвідом, для взаємного виклику щодо якості та глибини з метою просування тих робіт, котрі дійсно виходять за рамки спроб і вже є зрілими творами.
Але, тим не менш, навіть незрілість, пафос та відсутність великих кінобюджетів були компенсовані щирістю багатьох авторів, справжністю персонажів, та любов'ю до людей, заради яких твориться мистецтво. Фестиваль залишив приємні враження і бажання познайомитись з творчістю багатьох цікавих авторів.
В багатьох творах проглядалися "містечковість" та ангажованість, але вже сходить сонце надії на нове українське християнське кіно, яке вміє не перетворюватись на пропаганду, без штампів та маніпуляцій доносити світло Божої присутності до людей (навіть не завжди це помічаючи в процесі).
Денис Кондюк
Теги:
dutchak1 написал: