Рецензія на книгу: Балаклицкий М. Писание и политика. Публицистический сборник. - Коростень: МЧП «Триада С», 2016. 216 с. (Серия: «Национальные евангельские авторы»).

Збірник Максима Балаклицького побачив світ завдяки Асоціації «Духовне відродження», яка продовжує кропітку й благородну працю з популяризації молодих та, що надзвичайно важливо, вітчизняних авторів. Серія «Національні євангельські автори» має на меті осмислення актуальних питань, які хвилюють представників протестантських деномінацій пострадянського простору. Праця М. Балаклицького «Святе Письмо й політика» є яскравим прикладом глибокого аналізу складної, проте вкрай важливої для сьогодення теми: місце християнина в суспільно-політичному житті держави.

Факт, що Церква відокремлена од держави, на глибоке переконання автора, зовсім не означає її відокремлення від суспільства. Більше того, він наполягає на тому, що відповіді на гострі виклики, які постають перед віруючою людиною, слід шукати, в першу чергу, в Святому Письмі, в основі якого лежить семітський спосіб мислення.

Безумовно, перед читачем постає запитання: «Яким чином твори біблійних авторів, які відділені від нас щонайменше двома тисячами років, можуть містити адекватну відповідь на гострі проблеми сучасності, зокрема щодо відносин держави і Церкви, християнина (віруючої людини) і секулярного суспільства»? Чи здатна Біблія запропонувати дієві принципи та механізми віднаходження зваженої позиції щодо налагодження суспільно-політичного, міжрелігійного та й просто загальнолюдського діалогу?

Особисто мене читання збірки змусило пригадати події останніх виборів діючого президента. Вперше в житті я вирішив відповідально поставитися до своїх обов’язків виборця, отримавши відкріпний талон для того, щоби узяти участь у голосуванні. Обставини, в яких опинився рідний край, змушували мене діяти «рішуче», а в засобах масової інформації лунали заклики завершити вибори в один тур. Кандидат, якому я віддав свій голос, президентом так і не став, однак тоді мені дуже хотілося і видавалося правильним не дати приводу «невдячним», «неблагородним» людям скористатися моїм громадянським правом. Пригадую, що в моїй свідомості вирували різноманітні питання на кшталт того, яке моє (адвентиста сьомого дня) місце в напруженій і драматичній ситуації після Революції Гідності та воєнного конфлікту на Сході України, який набирав обертів. Подібні питання, вочевидь, виринали в свідомості багатьох людей. З огляду на це збірник статей М. Балаклицького піднімає гострі питання, актуальність яких не викликає сумніву.

Аналізуючи структуру праці, на перший погляд може видатися, що назви статей торкаються досить розрізнених тем, які важко привести до спільного знаменника. Однак дві частини книги, перша з яких – «Християнин і держава», друга – «Християнин і суспільство», виступають двома сторонами однієї «медалі» й у цілому проливають світло на заявлену тему книги.

З іншого боку, в збірці М. Балаклицього ми не віднайдемо конкретного аналізу й відповіді на запитання, чи варто займатися політикою професійно (балотуватися в депутати районної, міської, обласної чи Верховної ради). Швидше за все автора цікавить формулювання базових принципів та їхнє застосування в кожній конкретній ситуації. Власне, такий підхід уможливлює низку інтерпретацій, а не однозначну відповідь-рецепт.

Найбільшою перевагою збірки, на наш погляд, є високий рівень роботи автора з біблійним текстом. Так, наприклад, у статті під назвою «Політика мінлива, істина вічна» М. Балаклицький демонструє ґрунтовний аналіз таких книг Біблії, як книга пророка Ісаї, книга пророка Єремії, Друга книга хронік, розкриваючи історичні обставини, які передували вавилонському полону Ізраїльського народу. Тим самим автор, на нашу думку, підкреслює роль біблійного мета-наративу (біблійної оповіді), наголошуючи на його значущості для сьогодення.

Окремо хотілося б звернути увагу на стиль і манеру викладу матеріалу. Збірку легко читати, автор викладає думки зрозуміло й досить прозоро. Привертають увагу майстерно підібрані заголовки до статей, які підкреслюють зв'язок з біблійними сюжетами й темами. Так, наприклад назва статті «Чи може бути щось добре з масонства» («Чи може бути щось доброго з Назарету») та інші.

Праця М. Балаклицького покликана формувати самостійне мислення та вчить ґрунтовно аналізувати біблійний текст. Вона змушує відверто відповідати самому собі на непрості запитання, закликаючи до перевірки власних поглядів надійним, на думку автора й, на наш погляд, мірилом, яким є Слово Боже.

Автор збірника Максим Балаклицький народився і живе в Харкові. Доктор наук із соціальних комунікацій. Доцент кафедри журналістики Харківського національного університету імені Василя Каразіна. Журналіст, редактор інтернет-газети «Путь» (www.asd.in.ua). Редактор служби новин Медіа Групи «Надія». Автор семінарів і майстер-класів з релігійної комунікації. Автор книг «Нова релігійність» Івана Багряного» (Київ, 2005), «Медіатизація протестантизму в Україні 1991–2010 років» (Харків, 2011), збірки «Після ейфорії. Релігійна публіцистика» (Київ, 2013). Пресвітер адвентистської громади.

Ярослав Ношин, магістрант теології Університету Ендрюса (США)

Теги: